Рішення № 74916415, 08.06.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/52/2018

Справа № 679/1660/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Базарника Б.І.,

при секретарі Лисюк О.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин адміністративну справу №679/1660/17 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (код ЄДРПОУ 21318350, адреса місцезнаходження: 29013, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул.Герцена, 10) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Славутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов’язати Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 12.06.2017 року, з врахуванням вимог пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 13.12.2017 року відкрито провадження у даній справі.

В ході розгляду справи судом з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Частиною 2 цієї статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Разом з тим, на момент відкриття судом провадження у справі, п.4 ч.1 ст.18 КАС України (в редакції чинній станом на момент відкриття судом провадження у справі) було передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У зв’язку з вказаним, адміністративна справа за вищенаведеним позовом на момент відкриття провадження у справі була підсудна Нетішинському міському суду Хмельницької області як місцевому загальному суду як адміністративному суду, проте із набранням чинності 15.12.2017 року. Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року така адміністративна справа стала підсудна окружним адміністративним судам.

Частиною 3 статті 30 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Зважаючи на вищенаведені обставини та положення законодавства, суд вважає, що наявні передбачені КАС України підстави для продовження розгляду Нетішинським міським судом Хмельницької області як адміністративним судом адміністративної справи №679/1660/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

В ході судового розгляду справи Ухвалою Нетішинського міського суду від 08.06.2018 року задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про заміну відповідача у справі, замінено відповідача у справі - Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, категорія 2, що підтверджується посвідченням серії А №213022 від 22.09.2015 року.

03.06.2014 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосування норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсійна справа №116442).

ОСОБА_1 зазначає про те, що на початку жовтня 2017 року він дізнався про те, що відповідачем невірно обраховано йому розмір пенсії, а саме: не враховано його право на пільговий характер розрахункової величини заробітку, який збільшується на 1 відсоток за кожен рік роботи понад 20 років, чим необґрунтовано зменшено розмір його пенсії.

Позивач вважає, що відповідачем порушено його право на пільговий характер розрахункової величини заробітку, визначений ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки його трудовий стаж складає 35 років 11 місяців 25 днів і він має право на доплату за понаднормовий стаж понад 20 років, що складає 15 років, у розмірі 15% від заробітку для обчислення пенсії, тоді як відповідачем взагалі не нараховано для нього до пенсії зазначену доплату за понаднормовий стаж.

06.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відповідача, в якій просив виправити помилку у розрахунку його пенсії, здійснити перерахунок розрахункової величини заробітку, який збільшується на 1 відсоток за кожен рік роботи понад 20 років, та розміру доплати за понаднормовий стаж з врахуванням ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також виплатити йому різницю між фактично отриманою пенсією та перерахованою пенсією, починаючи з 05.06.2017 року.

Відповідач своїм листом за №90/А-10 від 08.12.2017 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1, з чим останній не погоджується, оскільки вважає, що відповідач у його випадку застосовує не відповідні положення Законів, які регулюють призначення та виплату пенсій особам, які мають статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог та по суті спору надав усні пояснення, які є аналогічними до викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечувала, надавши суду відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається наступне.

Згідно матеріалів пенсійної справи з 03.06.2014 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом – Закон №796), його страховий стаж становить 35 років 11 місяців 25 днів.

На думку відповідача ОСОБА_1 з врахуванням положень ст.55 Закону №796 та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом – Закон №1058) не має права на збільшення пенсії з урахуванням понаднормового стажу. При цьому, відповідач вказує на те, що ч.2 ст.27 Закону №1058 встановлено право особи на обрахунок пенсії за двох-складною формулою, а не право позивача обирати умови пенсійного забезпечення за Законом №1058 або спеціальним Законом №796.

Разом з тим, відповідач, посилаючись на ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вказує на те, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Виходячи з наведеного та у зв’язку з тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 06.12.2017 року, відповідач вважає безпідставною та необґрунтованою вимогу про проведення перерахунку пенсії з 12.06.2017 року.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши їх письмові пояснення та заперечення, а також здобуті в ході розгляду справи судом докази, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, зважаючи на наступні обставини, встановлені судом в ході судового розгляду справи.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А за №213022 (категорія 2), яке видане Хмельницькою обласною державною адміністрацією 22.09.2015 р. (а.с.9).

З 03.06.2014 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах як ліквідатор аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та згідно норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявними у матеріалах справи листом відповідача №90/А-10 від 08.12.2017 р. (а.с.12), розпорядженням №116442 від 05.12.2017 р. про перерахунок пенсії позивачу (а.с.13), та визнано відповідачем у його письмовому відзиві на адміністративний позов, а також визнано представником відповідача при наданні суду пояснень в судовому засіданні.

06.12.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с.11) про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вважає, що відповідачем допущено помилку при нарахуванні пенсії, та просив виправити помилку у розрахунку його пенсії, здійснити перерахунок розміру пенсії з її збільшенням на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років з врахуванням ч.2 ст.56 вищевказаного Закону та розрахувати доплату за понаднормовий стаж понад 20 років, починаючи з 05.06.2017 року, а також провести перерахунок виплаченої йому пенсії та виплатити йому різницю між фактично отриманою пенсією та перерахованою пенсією, починаючи з 05.06.2017 року.

На час звернення до відповідача для перерахунку пенсії у ОСОБА_1 наявний страховий стаж 35 років 11 місяців 25 днів, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом відповідача №90/А-10 від 08.12.2017 р. (а.с.12), розпорядженням №116442 від 05.12.2017 р. про перерахунок пенсії позивачу (а.с.13), розрахунком стажу (а.с.14) та визнано відповідачем у його письмовому відзиві на адміністративний позов, а також визнано представником відповідача при наданні суду пояснень в судовому засіданні.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 отримав лист від відповідача №90/А-10 від 08.12.2017 р. (а.с.12), в якому останній відмовив позивачу у виправленні помилки та проведенні перерахунку у зв’язку з цим пенсії. Зазначена відмова обґрунтована тим, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору аварії на ЧАЕС, за матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 11 місяців 25 днів. При цьому, відповідач, посилаючись на положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вказує на те, що доплата за понаднормовий стаж за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 від 28.02.1991 року (далі за текстом - Закон №796-XII).

Як слідує з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-ІV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом №796-XII.

Згідно з ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Тобто, вказаною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом №796-XII.

Відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений у п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ.

Аналіз викладених положень закону свідчить про те, що чинне законодавство визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас, порядок перерахунку пенсій Законом №796-XII не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.6 ст.7 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15), від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16) та Верховним Судом від 06.02.2018 (справа №560/675/17, провадження №К/9901/684/17).

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на позивача ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, віднесених до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому позивач має право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ стаж роботи понад 20 років, що у випадку позивача складає понаднормовий стаж 15 років, але не вище 75 відсотків заробітку.

За правилами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даній справі відповідачем не доведено, що пенсія позивачу призначена на умовах, інших ніж передбачені у ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з тим, ч.4 ст.45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

На думку суду зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки звернення позивача до відповідача із заявою від 06.12.2017р. про виправлення помилки, проведення у зв’язку з цим перерахунку призначеної пенсії та виплати недоотриманої пенсії мало місце не у зв’язку з виникненням додаткових підстав чи волевиявлення позивача для проведення перерахунку пенсії, а у зв’язку із неправомірними діями відповідача щодо неврахування ним при призначенні позивачу пенсії, права останнього на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ стаж роботи понад 20 років, що у випадку позивача складає понаднормовий стаж 15 років, але не вище 75 відсотків заробітку.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені саме діями відповідача. Відповідно, суд вважає, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виправленні помилки та проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з її збільшенням на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, тобто за понаднормовий стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.2 ст.56 вищевказаного Закону із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, з дня звернення до суду з позовом та з урахуванням проведених виплат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 21318350, адреса місцезнаходження: 29013, м.Хмельницький, вул.Герцена, 10) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з її збільшенням на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, починаючи з 12.12.2017 року, з урахуванням проведених виплат.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 12.06.2018 року.

Суддя Б.І. Базарник