Ухвала суду № 74916413, 25.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи 766/6342/18

Справа № 11-сс/791/333/18 Головуючий в 1 інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Литвиненко І.І.,

суддів: Заіченка В.Л., Красновського І.В.,

при секретарі Ткаченко А.К.

за участі прокурора Камінського П.А.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №12018230000000022, за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2018 року, відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и л а:

Зазначеною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області та відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КПК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 11 серпня 2018 року, включно.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розміром 140960 гривень.

У випадку внесення ОСОБА_2 застави, на підозрюваного покладено наступні обов’язки:

-Не відлучатися із с.Чорнобаївка, Білозерського району Херсонської області без дозволу;

-Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-Здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

-Носити електронний засіб контролю;

-Прибувати до старшого слідчого СУ ГНУ в Херсонській області ОСОБА_4 або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень – щосереди, у період часу з 09:00 год до 18:00 год.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту чи визначити заставу в значно меншому розмірі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисних посилався на те, що органами досудового розслідування не доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, а також існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, залишено поза увагою, що кримінальним правопорушення не заподіяно майнову шкоду, а також не враховано відомості, що характеризують підозрюваного, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні непрацездатну матір, займається веденням домашнього господарства.

Вважає, що обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням максимального у даному випадку розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, занадто суворим запобіжним заходом, оскільки розмір застави є надміру великою сумою для ОСОБА_2

Заслухавши суддю - доповідача, захисника, підозрюваного, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку

Згідно з вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України слідує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як убачається з матеріалів провадження, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово судимим, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років; офіційно не працевлаштований; скоїв злочин під час іспитового строку, доходи отримував від вчинення злочинної діяльності, що дає підстави говорити про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі, матиме можливість ухилитися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також продовжити злочинну діяльність, у зв’язку з чим є достатні підстави вважати, що більш м’який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2, покладених на нього обов’язків.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. При цьому твердження апеляційної скарги захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Як вбачається із матеріалів провадження 13 червня 2018 року ОСОБА_2 затримано в поряду ст.208 КПК України (а.п.15).

14 червня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.п.18).

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які вказують на наявність підстав підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні, злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Так, обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі обшуку від 13 червня 2018 року, за місцем мешкання ОСОБА_2; протоколі за результатами проведення негласного оперативно-розшукового заходу від 15 січня 2018 року; висновках експерта №108-НР від 05 лютого 2018 року, №429-НР від 05 квітня 2018 року, №526-НР від 03 травня 2018 року; протоколі за результатами проведення негласного слідчо-розшукового заходу від 13 квітня 2018 року; протоколі за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів та отруйних речовин від 16 березня 2018 року.

Зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв’язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 дійсно причетний до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у зв’язку із чим доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність обґрунтованості підозри, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Р. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

Таким чином, до компетенції слідчого судді на стадії досудового розслідування не входить вирішення питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, надання оцінки доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Колегія суддів також враховує, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, у якому він підозрюється, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, характеристику підозрюваного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований та постійного джерела доходів не має.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, останній, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків по справі, і виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Доводи захисника про позитивну характеристику підозрюваного, наявність у нього на утриманні дружини та матері, яка є особою похилого віку, колегія суддів хоч і приймає до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочину, в якому останній підозрюється, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, тим більше що місцевим судом відносно підозрюваного також обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримані як вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, так й права осіб, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки слідчого судді в частині визначення розміру застави.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, ч. 5 ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, при визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про його особу, майновий та сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і визначив ОСОБА_2 заставу у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 грн.

Враховуючи вищеперелічені обставини кримінального провадження, а також відомості про особу підозрюваного, колегія суддів погоджується із таким рішенням слідчого судді.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, як про це зазначає апелянт в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, тому слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо розміру застави та не допустив встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для ОСОБА_2

На думку колегії суддів, менший розмір застави не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі достатні мотиви, у зв’язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді та зміни розміру застави, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 червня 2018 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий І.І.Литвиненко

Судді: В.Л.Заіченко

ОСОБА_5