Рішення № 7491629, 12.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 р. Справа № 24/49

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Липко І. І., за участю представника позивача Андрійовича Я. Ф., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного підприємства "Прикарпатбудтранс" про стягнення 4 113 грн 59 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд".

ПП "Прикарпатбудтранс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ "Енергобуд" 4 113 грн 59 коп., з яких 3 000 грн - основний борг, 244 грн 32 коп. - інфляційні втрати і 52 грн 57 коп. - три проценти річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладених між сторонами договорів-заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідач не оплатив надані йому позивачем послуги з перевезення вантажів, що спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем в сумі 3 000 грн, у зв'язку з чим, згідно положень ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати і три проценти річних.

Ухвалою від 07 вересня 2009 р. господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 24/49.

06 жовтня 2009 р., представник відповідача в засідання не з'явився, хоча про час і місце його проведення відповідач був повідомлений належним чином (а. с. 2). Зазначених в ухвалі від 07 вересня 2009 р. вимог відповідач не виконав, про причини неявки в засідання представника і невиконання вимог суду - не повідомив. У зв'язку з цим суд відкладав розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України.

21 жовтня 2009 р., представник відповідача в засіданні заявив, що не може належним чином приймати участь у розгляді справи, оскільки він не ознайомлений з її матеріалами, що також перешкодило йому підготувати відзив на позов. Для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи і належним чином підготуватись до її розгляду, за згодою сторін, суд оголошував перерву в засіданні до 22 жовтня 2009 р., про що представники сторін були повідомлені під розписку (а. с. 43). Того ж дня, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його власноручною розпискою у справі.

22 жовтня і 01 грудня 2009 р., в засідання представник відповідача не з'явився. Про причини неявки в засідання представника і невиконання вимог суду, відповідач суду не повідомив, у зв'язку з чим, згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено.

17 грудня 2009 р., представники сторін в засідання не з'явились, зазначених в ухвалах вимог суду - не виконали. Про час і місце проведення судового засідання сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 15813832 та № 15853786 від 02 грудня 2009 р. (а. с. 53). До початку розгляду справи, до суду надійшла заява від 16 грудня 2009 р., в якій представник позивача повідомив суд про неможливість своєї присутності в засіданні, у зв'язку з чим просив розглянути справу без його участі. Крім того, до початку розгляду справи від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Ткаченко І. В., у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено, а матеріали справи - передані голові господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою від 17 грудня 2009 р. (а. с. 61) голова господарського суду Івано-Франківської області у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Ткаченко І. В. - відмовив.

24 грудня 2009 р., представник відповідача в засідання черговий раз не з'явився, хоча про час і місце проведення засідання відповідач був належним чином повідомлений (а. с. 63). Про причини неявки в засідання представника і невиконання вимог суду відповідач не повідомив. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшла заява (а. с. 65), із змісту якої вбачається, що оскільки предметом даного спору є укладені між сторонами договори на значну для відповідача суму коштів - 3 000 грн, та у зв'язку зі складністю, на думку представника відповідача, встановлення обставин виникнення заборгованості за цими договорами, представник відповідача ставить питання про призначення колегіального розгляду у цій справі, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено, а матеріали справи - передані голові господарського суду Івано-Франківської області.

Розпорядженням від 24 грудня 2009 р. (а. с. 70) голова господарського суду Івано-Франківської області скерував справу № 24/49 для подальшого розгляду суддею Ткаченко І. В.

12 січня 2009 р., представник відповідача в засідання не з'явився, хоча про час і місце проведення засідання відповідач був належним чином повідомлений (а. с. 69). Про причини неявки в засідання представника і невиконання вимог суду відповідач не повідомив. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд залишив без задоволення, про що виніс відповідну мотивовану ухвалу (а. с. 76). Відзиву на позов відповідач не подав і зазначених в ухвалах вимог суду не виконав.

На підставі зазначених обставин, з урахуванням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положень ч. 1 ст. 69 ГПК України про те, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а також ч. 2 ст. 22 цього Кодексу про те, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд прийшов до висновку про безпідставне затягування відповідачем судового процесу, визнав подальше відкладення розгляду справи недоцільним і розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами згідно положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, який позовну заяву підтримав у повному обсязі, суд

в с т а н о в и в:

12 листопада 2008 р., між ПП "Прикарпатбудтранс" (перевізник), яке здійснює свою діяльність на підставі ліцензії від 14 листопада 2006 р. № 181Л (а. с. 13), і ТОВ "Енергобуд" (замовник) було укладено два договори-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом (а. с. 9, 10). Згідно умов цих договорів, позивач зобов’язався перевезти двома автомобілями МАЗ для відповідача 20 т вантажу з м. Хмельницького до місця призначення по вул. Бельведерській, 32 у м. Івано-Франківську.

Сторони по кожному із договорів узгодили вартість зазначених послуг позивача в розмірі 1500 грн.

На виконання своїх зобов’язань за указаними договорами, позивачем було перевезено вантажі, які відповідач прийняв, про що сторони 31 січня 2009 р. склали і підписали відповідний акт (а. с. 15).

Однак, в порушення своїх зобов'язань, відповідач не оплатив позивачу обумовлену сторонами у договорах вартість послуг з перевезення вантажів, що підтверджується даними складеного і підписаного сторонами акту звірки (а. с. 58).

29 квітня 2009 р., позивач направив відповідачу претензію (а. с. 38, 57), яку останній залишив без виконання.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 3000 грн основного боргу, який мав бути сплачений відповідачем на підставі укладених між сторонами договорів-заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи, що відповідач борг перед позивачем не погасив, розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду, і як видно із змісту складеного сторонами акту звірки, фактично, визнається відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 3000 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, за період з січня по липень 2009 р. позивач нарахував відповідачу 244 грн 32 коп. інфляційних втрат і три проценти річних на суму 52 грн 57 коп. Разом з тим, згідно зробленого судом арифметично правильного розрахунку з урахуванням рекомендацій, викладених в листі ВСУ від 03 квітня 1997 р. № 62-97 р, сума інфляційних втрат за указаний позивачем період становить 253 грн 98 коп.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача три проценти річних підлягає задоволенню в сумі 52 грн 57 коп., а вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, враховуючи, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, підлягає задоволенню в сумі 244 грн 32 коп.

Судові витрати - державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача з урахуванням наступного.

Як свідчать дані долучених до справи платіжних доручень № 1442 від 09 липня 2009 р. і № 1576 від 27 серпня 2009 р., позивач надмірно сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зокрема, в сумі 315 грн, оскільки станом на дату подачі позовної заяви (02 вересня 2009 р.) відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено за ставкою 236 грн.

Що ж стосується витрат позивача на оплату правової допомоги в сумі 400 грн, то слід зазначити таке. Згідно положень ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат входять, зокрема, витрати з оплати послуг адвоката. Із змісту долученої до справи угоди про надання правової допомоги від 20 квітня 2009 р. (а. с. 31) вбачається, що її було укладено між ПП "Прикарпатбудтранс" і юристом Андрійовичем Ярославом Федоровичем, який приймав участь у розгляді цієї справи в господарському суді як представник позивача. Наявна у справі копія видаткового касового ордеру (а. с. 39) свідчить, що саме Андрійовичу Я. Ф. позивач сплатив 400 грн за юридичні послуги. Разом з тим, будь-які дані про те, що Андрійович Я. Ф. є адвокатом та здійснює свою діяльність на підставі відповідного свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю - у справі відсутні. В засіданні Андрійович Я. Ф. суду пояснив, що такого свідоцтва він дійсно не має. За наведених обставин, на переконання суду, згадані вище угода і видатковий касовий ордер не можуть бути належними доказами, які б у встановленому порядку підтверджували понесені позивачем судові витрати по оплаті послуг адвоката. Викладена позиція також узгоджується із п. 5 Інформаційного листа ВГСУ від 14 липня 2004 р. № 01-8/1270.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" (76026, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 179; ідентифікаційний код 32360878) на користь приватного підприємства "Прикарпатбудтранс" (77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Богдана Хмельницького, 49; ідентифікаційний код 32330665): 3 000 (три тисячі) грн основного боргу, 244 (двісті сорок чотири) грн 32 коп. інфляційних втрат, 52 (п'ятдесят дві) грн 57 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" 400 грн витрат приватного підприємства "Прикарпатбудтранс" на оплату правової допомоги - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в АС "Діловодство суду"                                                                       рішення підписане 14 січня 2010 р.

_____