Рішення № 74915772, 15.06.2018, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1580/17

Провадження № 2/648/655/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді: Сокирко Л.М.,

при секретарі: Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 2 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” 29 травня 2017 року звернулося з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що 20 листопада 2009 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала заяву б/н, згідно якої їй було надано кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В порушення ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України та умов договору, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує та, станом на 30 квітня 2017 року, допустила заборгованість в сумі 14141 грн. 29 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 998 грн. 70 коп., по відсоткам за користування кредитом - 8502 грн. 32 коп., заборгованості за пенею – 3490 грн. 68 коп., а також штрафів, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 649 грн. 59 коп. штраф (процентна складова).

Просили стягнути з відповідачки на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 14141 грн. 29 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 26 квітня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В порядку ст. 279 ЦПК України позивач надав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що 20 листопада 2009 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала заяву б/н, згідно якої їй було надано кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В подальшому, 21.10.2014 року відповідачкою була підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року. Таким чином, підписавши Анкету-Заяву, відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з умовами кредитування та погодилася з ними, що засвідчила власним підписом. На момент розгляду справи відповідачкою розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначалися. Щодо пропуску строків позовної давності, то позивач зазначив, що відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов та Правил банківських послуг від 06.03.2010 року, до яких приєдналася відповідачка, строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. У зв?язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Таким чином, позивач просив задовольнити вимоги про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Відповідачка надала до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що позивач при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості пропустив загальний строк позовної давності, оскільки у позивача фактично виникло право на звернення до суду з 01.02.2010 року. Посилання позивача на той факт, що сторони збільшили строк позовної давності до 50 років, є необгрунтованим, оскільки відповідачка не надавала відповідну згоду на таке збільшення. Щодо підписання відповідачкою Умов та правил надання банківських послуг, як підтвердження підписання договору № б/н від 20.11.2009 року, то в своїх запереченнях відповідачка зазначила, що зазначені умови не містять підпису останньої, тому вважає, що дія зазначених умов на неї не поширюється. Крім того, зазначила, що надаючи примірник розрахунку заборгованості за кредитним договором, позивач не надав жодного доказу того, що відповідачці надавався кредит у розмірі 1000 гривень і того, що вона ним користувалася. Також позивачем не вказано номер рахунку чи платіжної картки, за яким нібито надавався кредит. Розрахунок заборгованості також не містить номер рахунку чи платіжної картки, за яким його було здійснено. Вважає позов необгрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

20 листопада 2009 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву б/н, згідно якої, їй, Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк», було надано кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити ) кредитний ліміт.

Відповідно до умов договору, договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою та, відповідно до п.1.1.7.12 зазначених Умов та Правил, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.uа, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 634 ч. 1 ЦКУ України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Згідно довідки, наданої ПАТ КБ “Приват Банк”, заборгованість відповідачки, станом на 30 квітня 2017 року, становить 14 141 грн. 29 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредитом в розмірі 998 грн. 70 коп., по відсоткам за користування кредитом - 8502 грн. 32 коп., заборгованості за пенею – 3490 грн. 68 коп., а також штрафів, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 649 грн. 59 коп. штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 612 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання, настають наслідки, встановлені Договором або Законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що позовні вимоги, заявлені позивачем, обґрунтовані, позов підлягає задоволенню, так як, відповідно до п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Одночасно, суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання відповідачки, щодо застосування позовної давності до вказаних правовідносин.

Відповідно до ст.ст.256, 257, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов та Правил банківських послуг від 06.03.2010 року, до яких приєдналася відповідачка, строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Згідно з ч.1 ст. 261, ч.ч.1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Із наданого позивачем розрахунку, вбачається, що останній платіж відповідачкою було здійснено 31 жовтня 2014 року. Таким чином, оскільки відповідачка вчинила дії, що свідчать про визнання нею свого боргу, мало місце переривання строку позовної давності. Враховуючи, що банк звернувся до суду з позовом у травня місяці 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, визначеного п. 1 ч .2 ст. 258 ЦК України, клопотання про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Доводи відповідачки про те, що надані банком Умови та Правила надання банківських послуг, тарифи, на неї не розповсюджуються, суд вважає недоведеними.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Із заяви позичальника вбачається, що вона підписана відповідачкою. Відповідно до змісту заяви, крім самої заяви, договір складається, з Тарифів (умов кредитування), Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказаний кредитний договір судом недійсним не визнавався. Відповідачкою не доведено, що вона була ознайомлена з будь-якими іншими Умовами, Правилами та тарифами.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення № PROM3ВW4D9 від 13 травня 2017 року ПАТ КБ “Приват Банк” було сплачено на користь держави судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 7-13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 273-279, ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 611, 643, 1049-1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 ка Олевського району Житомирської області, зареєстрованої та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії МР номер 375384, виданий 11 жовтня 2012 року Білозерським РС УДМС України в Херсонській області, відомості про місце роботи відсутні, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк”, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 20 листопада 2009 року в сумі 14 141 (чотирнадцять тисяч сто сорок одна) грн. 29 коп. та судові витрати в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн., а всього 15741 (п?ятнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Сокирко Л.М.