Рішення № 74915505, 21.06.2018, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/855/18

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3»як ОСОБА_4, ОСОБА_5

третя особа служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_6»як Н.В., ОСОБА_5 про позбавлення ОСОБА_3»як Н.В. батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6»яка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, про позбавлення ОСОБА_3»як Н.В. та ОСОБА_5 батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнення із ОСОБА_3»як Н.В. в її користь аліменти на утримання ОСОБА_3»яка В.Р. у розмірі 3000 грн. та на утримання ОСОБА_8 у розмірі 1500 грн., до досягнення ними повноліття, збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3»як Н.В. на утримання ОСОБА_8, та стягувати з останнього в її користь 1500 грн., посилаючись на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов»язків по утриманню та вихованню дітей.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала із мотивів, викладених у ньому, вказавши, що неповнолітня дитина ОСОБА_3»як В.Р. та малолітня дитина ОСОБА_8, які є її внуками, проживають разом із нею понад 10 років. За неповнолітніми дітьми вона та її інша дочка ОСОБА_9 здійснюють догляд та протягом останніх п»яти років вони їх утримують. Батьки дітей їх вихованням та утриманням не займаються. Позов просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_6»як Н.В. та ОСОБА_5 про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, однак до суду не з”явились і не повідомили про причини своєї неявки.

Третя особа служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області позовні вимоги підтримали із мотивів, викладених у позові, просить їх задовольнити.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з»явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вимоги закону, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив

Відповідач ОСОБА_6»як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір»ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3»яка ОСОБА_7, 24 жовтня 2001 року, що стверджується свідоцтвом про його народження серії 1 –ИД № 098199, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області.

Крім того, відповідач ОСОБА_6»як ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьками малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про її народження серії І –ИД № 022527, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації від 21 травня 2018 року вказаний орган вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3»як ОСОБА_4 її батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3»яка ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а відповідача ОСОБА_5 – стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_8, оскільки вони не проживають разом із дітьми, не займаються їх вихованням, не відвідують їх за місцем проживання та навчання, не надають матеріальної допомоги. Вихованням та утриманням неповнолітніх дітей займаються їх баба ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_9

Неповнолітні діти проживають разом із позивачем, яка у встановленому законом порядку піклувальником та опікуном на час звернення до суду із позовом та розгляду справи судом не визнана.

Згідно із характеристиками Теребовлянської спеціалізованої школи-ліцею ОСОБА_3»як ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є учнями вказаного навчального закладу, характеризуються позитивно. Вихованням дітей займаються баба ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_9 ОСОБА_6»як Н.В. та батько ОСОБА_5 дітьми не цікавляться.

Згідно з довідками про проведення бесід із ОСОБА_3»яком В.Р. та ОСОБА_8, складених начальником служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації від 3 травня 2018 року, діти з матір»ю спілкуються рідко, остання їх матеріально не утримує. Малолітня дитина ОСОБА_8 при згадці про маму заплакала і відмовилась про що небудь повідомляти, а стосовно батька повідомила, що його не знає.

Діти мають можливість брати участь у змаганнях, конкурсах за межами України, однак не можуть цього зробити через відсутність письмової згоди обох батьків.

Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_6»як Н.В., надіслані нею Теребовлянському районному суду на електронну адресу, про те, що вона утримує дітей, передаючи їм кошти, однак їх вихованням дійсно не займається, оскільки проживає в Італії та створює тим самим можливості для об»єднання дітей в країні її місця проживання, оскільки такі її пояснення не підтверджуються жодними доказами.

Крім того, суд не приймає до уваги долучені до пояснень відповідача ОСОБА_6»як Н.В. документи, оскільки вони виконані іноземною мовою без перекладу на мову цивільного судочинства в Україні, що позбавляє суд оцінити їх у сукупності з іншими доказами.

У судовому засіданні також з»ясовано, що на підставі рішення Теребовлянського районного суду від 12 жовтня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3»як ОСОБА_4 до ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 20 грн., починаючи з 31 липня 2006 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач у позові просить збільшити розмір таких аліментів та стягувати із ОСОБА_5 в її корить 1500 грн.

Суд вважає, що у задоволенні вказаної позовної вимоги ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні з»ясовано, що ОСОБА_1 не є одержувачем аліментів на утримання дитини ОСОБА_8, вона не призначена її опікуном, не є її законним представником.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 не належить право змінити розмір аліментів, визначений судом, оскільки вона не є їх одержувачем, а тому у задоволенні її позовної вимоги про збільшення розміру аліментів, які стягуються із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3»як ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_8 слід відмовити.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України “Про охорону дитинства” батьки зобов”язані піклуватися про здоров”я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов”язків по вихованню дитини.

Згідно з ч.3 ст.166 вказаного Кодексу при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною другою ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Із змісту ст.7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік”, випливає, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 1860 грн., що становитиме 930 грн. від 50 відсотків від цієї суми.

Оскільки позивач ОСОБА_1 на час звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, розгляду справи судом не є законним представником неповнолітніх дітей, якому в силу ст.181 Сімейного кодексу України можуть бути присуджені аліменти, суд вважає, що із відповідачів слід стягнути аліменти в користь самих дітей на їх утримання шляхом перерахування їх на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

За наведених обставин, приймаючи до уваги інтереси неповнолітніх дітей, необхідність забезпечення умов для їх нормального виховання та розвитку, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3»як ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів слід задовольнити частково.

Керуючись 76-80, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.150,164,165,166,180, 182,192 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України “Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

ОСОБА_3»як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3»яка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Теребовлянському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області проставити відмітку в актовому записі про народження ОСОБА_3»яка ОСОБА_7 № 110 від 2 листопада 2001 року, вчиненого виконавчим комітетом Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області, про позбавлення матері неповнолітньої дитини ОСОБА_3»яка ОСОБА_7 батьківських прав.

ОСОБА_3»як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Теребовлянському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області проставити відмітку в актовому записі про народження ОСОБА_8 № 38 від 23 березня 2006 року, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області, про позбавлення матері та батька малолітньої дитини ОСОБА_8 батьківських прав.

Передати неповнолітню дитину ОСОБА_3»яка ОСОБА_7 та малолітню дитину ОСОБА_8 їх бабі ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_3»як ОСОБА_4, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь неповнолітньої дитини ОСОБА_3»яка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 24 квітня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути із ОСОБА_3»як ОСОБА_4, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 24 квітня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3»як ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 Ярославівани 704.80 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3»як ОСОБА_4 в користь держави 704.80 грн. судового збору із вимоги майнового характеру(стягнення аліментів).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя