Рішення № 7491437, 17.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.09 Справа № 12/223/09

Суддя Владимиренко І.В.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство “ЗІП” м. Дніпродзержинськ, 51901, вул.. Широка, 107-А

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс”, м. Запоріжжя, 69032, вул.. Перемоги, 87; 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-а

про стягнення 31 864,85 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Грицаєнко О.І., дов. № 103 від 01.12.09р.

від боржника –не з’явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство “ЗІП” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс”, м. Запоріжжя про стягнення 31 864,85 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2009р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 17.12.2009р.

У судовому засіданні 17.12.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

          Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ТОВ “Пролог Буд Сервіс” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 31216480 та зареєстроване за адресою: 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-а.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За вказаною адресою відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі від 02.11.2009р.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 17.12.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

27.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промисловим підприємством „ЗІП" (далі постачальник, позивач) та ТОВ “Пролог Буд Сервіс” (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки (далі - Договір) № 6-061.

Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити продукцію, кількість, асортимент і ціна якої зазначені в Специфікаціях (накладних), які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1. Договору постачальник поставляє товар у кількості і асортименті, обумовленому в специфікаціях (накладних) окремими партіями, згідно заявок покупця, протягом 10 днів з моменту формування заявки.

Відповідно до п.4.1. Договору товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в специфікаціях (накладних).

Відповідно до п.4.2. покупець оплачує вартість товару: або шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару; або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання зобов'язань за договором поставки №6-061 від 27.02.2009р. позивач здійснив поставку відповідачу лакофарбову продукцію за видатковими накладними: № 06-0001499 від 03.04.2009р. на суму 8560,37 грн.; № 06-0001503 від 03.04.2009р. на суму 1 810,10 грн.; № 06-0001627 від 08.04.2009р. суму 2514,76 грн.; № 06-0001743 від 10.04.2009р. на суму 3173,39 грн.; № 06-0001917 від 15.04.2009р. на суму 2760,84 грн.; № 06-0002087 від 17.04.2009р. на суму 331,10 грн.; № 06-0002288 від 24.04.2009р. на суму 3862,76 грн.; № 06-0002398 від 29.04.2009р. на суму 1526,22 грн. на загальну суму 24 539,54 грн., які отримані відповідачем на підставі доручень № 653 від 03.04.2009р., № 695 від 15.04.2009 р., № 054 від 17.04.2009 р., №713 від 23.04.2009 р., №722 від 29.04.2009 р.

Відповідно до позовної заяви та виписок з банківської установи позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату товару в сумі 2 130,00 грн., тобто на день подання позовної заяви заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство “ЗІП” складає 22 409,54 грн. Сума заборгованості відповідачем визнана про що 19.08.2009р. підписано акт звірки взаєморозрахунків.

29.09.2009р. позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією № 34 про сплату боргу. Проте відповідачем обов'язок по сплаті не здійснено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт поставлення товару позивачем доведений зібраними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 409,54 грн. основного боргу за отриманий товар пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 5.2. Договору, який передбачає, що у випадку порушення відповідачем термінів оплати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати. У випадку прострочення оплати товару на строк більше 60 календарних днів покупець зобов’язаний також сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості товару.

Сума пені за порушення відповідачем термінів оплати за період з 14.05.2009 р. по 14.09.2009 р. складає 1 679,82грн. розмір штрафу складає 6 722,86 грн. Розрахунок пені та штрафу судом перевірений та визнаний обґрунтованим.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги (нарахованих за період з 14.05.2009р. по 14.09.2009р.) про стягнення з відповідача 10 % річних у розмірі 761,31 грн. та втрат від інфляції у розмірі 291,32 грн.

Відповідно до п.5.2. Договору у випадку прострочення оплати товару з вини покупця, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 % річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 10 % річних в розмірі 761,31 грн. та 291,32 грн. втрат від інфляції грошових коштів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Пролог Буд Сервіс” за договором № 6-061 від 27.02.2008 р. основного боргу у розмірі 22 409,54 грн., 1 679,82грн. пені, 6 722,86 грн. –штрафу, 761,31 грн. 10 % річних та 291,32 грн. втрат від інфляції грошових коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс”, м. Запоріжжя, 69032, вул. Перемоги, 87; 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-а, р/р 2600705534400001 в АКБ “Індустріалбанк” МФО 313849, код ЄДРПОУ 31216480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство “ЗІП” Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, 51901, вул.. Широка, 107-А, р/р 26007001009408 в ЗОТ “ХоумКредитБанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 307123, ЄДРПОУ 21875464) основного боргу у розмірі –22 409 (двадцять дві тисячі чотириста дев’ять) грн..54 коп.; пені - у розмірі 1 679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев’ять) грн.. 82 коп.; штрафу –у розмірі 6 722 (шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 86 коп.; 10 % річних у розмірі 761 (сімсот шістдесят одна) грн..31 коп. та втрат від інфляції у розмірі 291(двісті дев’яносто одна)грн.. 32 коп.; 318 (триста вісімнадцять) грн..65 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.12.2009р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко