Постанова № 74914105, 20.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/3127/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/783/6075/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді – Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

секретаря: Симця В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсними договору та акту розподілу площ; визнання права власності, витребування майна з чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2017 року заяву представника ОСОБА_5 – ОСОБА_7 про забезпечення позову – задоволено.

Накладено арешт на квартири № 1, 2, 7 у будинку № 11Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м.Львові, які належать на праві власності ОСОБА_9.

Накладено арешт на квартиру № 8 у будинку № 11Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м.Львові, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

Накладено арешт на паркомісця під літ.VIII та під літ.IX у будинку № 11Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м. Львові, які належать на праві власності ОСОБА_3.

Заборонено ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартир № 1, 2, 7 у будинку № 11Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м. Львові.

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири № 8 у будинку №11 Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м. Львові.

Заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження паркомісць під літ. VIII та під літ. IX у будинку №11Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м. Львові.

Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду в частині накладення арешту на належну йому квартиру № 8 у будинку №11 Б на вул. ак. ОСОБА_8 у м. Львові. Вказує, що він набув у власність дану квартиру 12.05.2017 року для власного проживання, не має наміру її відчужувати та не вчиняв жодних дій для цього, відтак вважає, що позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення у даній справі. Просить ухвалу суду в оскаржуваній частині скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині.

В апеляційної скарзі ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції не з’ясував, які саме права позивача можуть бути порушені у випадку невжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням того, що арешт на її майно вже накладений ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року. Вказує, що суд не мотивував за яких обставин в разі задоволення позову про визнання договору з організації будівництва багатоквартирного будинку по вул. Ак. Рудницького, 11Б у м. Львові та акту розподілу площ від 23.12.2013 року, невжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб зможе утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду. Просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду заяву позивача від 18.08.2017 року про уточнення позовних вимог, оскільки така не відповідає вимогам закону, а відтак і безпідставно задовольнив заяву про забезпечення позову. Просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі. Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_6, ОСОБА_2 та представник ОСОБА_9 – ОСОБА_10 просили апеляційні скарги задовольнити з підстав, викладених у них.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено, оскільки враховуючи тривалість розгляду справи, ОСОБА_5 мав можливість забезпечити явку в судове засідання належним чином уповноваженого представника. Клопотання ОСОБА_3 та її представника – ОСОБА_11 про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю у розгляді іншої справи відхилено колегією суддів, оскільки в судовому засіданні апеляційної інстанції 29 травня 2018 року ОСОБА_3 була присутня та надала відповідні пояснення. Тому, їх неявка відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.2 ст. 152 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З виділених матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 в процесі розгляду справи уточнив поданий ним позов, залучивши до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_2, та просив: визнати недійсним та скасувати договір з організації будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. С. Рудницького, 11-б у м. Львові від 28.12.2012 року та акт розподілу площ від 23.12.2013 року; визнати за ним право власності на квартири №№ 1, 2, 7, 8 у житловому багатоквартирному будинку № 11-б по вул. С. Рудницького у м. Львові; визнати за ним право власності на паркомісця під літ. VIII та під літ. IX у житловому будинку № 11-Б на вул. Ак. С.Рудницького у м. Львові, витребувати із володіння ОСОБА_9 на користь позивача квартири №№ 1, 2, 7, у житловому багатоквартирному будинку № 11-б по вул. С. Рудницького у м. Львові; витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь позивача квартиру № 8 у житловому багатоквартирному будинку № 11-б по вул. С. Рудницького у м. Львові; витребувати із володіння ОСОБА_3І на користь позивача паркомісця під літ. VIII та під літ. IX у житловому будинку № 11-Б на вул. Ак. С.Рудницького у м. Львові; скасувати право власності відповідачів на таке майно (а.с. 244 т.1).

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції, враховуючи предмет позову, обсяг позовних вимог, характер спірних правовідносин, вірно виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду в майбутньому, оскільки об’єкти нерухомого майна, що є предметом спору у даній справі, можуть бути відчужені.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала про забезпечення позову відповідає нормам процесуального права, ґрунтується на матеріалах справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, підстав для її зміни або скасування немає. Тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 21 серпня 2017 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 25.06.2018р.

Головуючий

Судді: