
Справа № 450/3294/16-ц Провадження № 2/450/199/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого – судді Мусієвського В.Є.
при секретарях Штойка С.В., Бідник І.Р.
з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити цивільну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», третіх осіб ОСОБА_8, приватного нотаріуса ОСОБА_9, приватного нотаріуса ОСОБА_10 про здійснення переведення права власності та визнання недійсними договорів дарування, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, в якому просив в рахунок погашення частини боргу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17.12.14р. №1491 здійснити переведення права власності на ФОП ОСОБА_5 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко- Львівська, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км.524; 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко-Львівська, автодорога Київ- Чоп, під’їзд до м. Львова, 0км+650 м.; 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно - технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області. В ході розгляду справи позивач уточнив і збільшив позовні вимоги та просив здійснити переведення права власності на згадане у позовній заяві майно, зазначивши його вартість та в рахунок якого боргу просить перевести таке право власності, а саме 1/2 частки будинку, загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська, Пустомитівський район, с/рада Сороко-Львівська, Комплекс б автодорога Київ-Львів, км.524 вартість якого складає 10886,00 грн. (5 443 гри, від 1/2 частини) на суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну особу підприємця ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в рахунок погашення частини боргу громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_6 (код платника податків НОМЕР_2) від суми 13674188,46 грн. станом на 02.03.2017р. за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 05.05.2015р. № 330; здійснити переведення права власності 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська обл., Пустомитівський р., с/рада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під’їзд до м.Львова, 0 км+650 м., ринкова вартість якого складає 1887540 грн. (943770 грн. від 1/2 частини) на суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну підприємця ОСОБА_5 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в рахунок погашення частини боргу громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_6 (код податків НОМЕР_2) від суми 13674188,46 грн. станом на 02.03.2017р. за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 05.05.2015р. № 330; здійснити переведення права власності 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області ринкова вартість якої складає 460821,00 грн. (230410, грн. від 1/2 частини) на суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну особу підприємця ОСОБА_5 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в рахунок погашення частини боргу громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_6 (код платника податків НОМЕР_2) від суми 13674188,46 грн. станом на 02.03.2017р. за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 05.05.2015р. № 330; просив визнати недійсними у зв’язку з їх фіктивністю договори дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с/рада Сороко-Львівська, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км.524 від 20.07.17р. №1295; 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області від 20.07.17р. №14762; 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко- Львівська, автодорога Київ-Чоп, під’їзд до м. Львова, 0км+650 м. від 19.07.17р. №1284. В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 17.12.2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» за номером 1491, згідно п.1 якого ОСОБА_8, передав належну йому частку в статутному капіталі ОСОБА_7 у розмірі 40%, а ОСОБА_6 прийняв вищевказану частку у власність, та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах викладених у договорі. Продаж вищезазначеної частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» у розмірі 40 %, вчинено за 8000000,00 грн, які ОСОБА_12В, зобов’язується сплатити ОСОБА_8 на протязі 60 календарних днів з моменту укладання та підписання цього договору. 14.01.2015 року ОСОБА_6 здійснив переведення на себе частки статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Камілла» у розмірі 40 %, грошові кошти за придбану частку ОСОБА_8 не сплатив. 05.05.2015 року ОСОБА_8 уклав з ним нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» №1491 від 17.12.2014 року та про зміну первісного кредитора на нового за номером 330, про що було повідомлено ОСОБА_6, однак останній своїх зобов’язань не виконав, коштів не сплатив. Згідно з інформаційною довідкою від 20.12.16 року №76355185 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 володіє згаданим вище майном, а тому в рахунок погашення боргу просить перевести право власності на 1/2 даного майна на позивача. Крім того, будучи обізнаним про заміну первісного кредитора ОСОБА_8 на нового кредитора ФОП ОСОБА_5, передбачаючи правові наслідки відносно себе у зв’язку з ухваленням рішення про стягнення боргу, знаючи про відкрите кримінальне провадження, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння 40% частки та створення перешкод в стягненні грошових коштів шляхом обману та заздалегідь обіцяного зі сторони TOB «МСС ТІДІСІ-Дальнобой» приховування належного йому майна, яке може бути піддане конфіскації та зверненню стягнення в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ФОП ОСОБА_5, діючи умисно з корисною метою вступив у змову з посадовими особами «ТОВ МСС ТІДІСІ-Дальнобой» щодо укладення договорів дарування нерухомого майна, який має ознаки фіктивності з метою приховати це майно та в липні 2017 року уклав оспорювані договори, які він просить визнати недійсними. Крім того ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 у справі №370/1226/15 на час укладення оспорюваного договору №1284 від 19.07.2017 року майно було заарештоване.
Ухвалою суду від 30.12.2016 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.12.2016 року з метою забезпечення позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про погашення (повернення) частини боргу, вжито заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті, шляхом накладення арешту в межах позовних вимог на 1/2 частку будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км. 524; на 1/2 частку складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська обл., Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога Київ-Чоп, під’їзд до м. Львова, 0км+650 м.; 1/ 2 частки земельної ділянки площею 1, 1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно- технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області.
Протокольною ухвалою суду від 17.03.2017 року прийнято уточнену позовну заяву та залучено третю особу ОСОБА_8
Ухвалою суду від 25.04.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 25.04.2017 року в задоволенні клопотання щодо передачі справи за підсудністю - відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13.07.2017 року ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.12.2016 року скасовано з направленням питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 09.08.2017 року відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про переведення права власності в рахунок погашення заборгованості.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 08.09.2018 року у зв'язку із закінченням строку, на який було призначено суддю Добош Н. Б., надходженням на адресу суду клопотання про забезпечення позову у справі, для недопущення обставин, які зумовлюють порушення строків розгляду справи проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 14.09.2018 року у зв'язку із заявленням суддею Кукса Д. А. самовідводу у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_8 про переведення права власності проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 23.10.2018 року у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Даниліва Є. О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_8 про переведення права власності проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Ухвалою суду від 24.10.2017 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову від 29.08.2017 року суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5.
Протокольними ухвалами суду від 15.03.2018 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог, відповідачами у якій є ОСОБА_6, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», залучено третіми особами приватних нотаріусів ОСОБА_9, ОСОБА_10, закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 15.03.2018 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 належним чином завірену копію договору дарування №1284 від 19.07.2017 року 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517, 1 кв.м. за адресою автодорога М-06, ліворуч, Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, комплекс будівель, автодорога Київ-Чоп, під’їзд до м. Львова, 0 км. + 650 м; належним чином завірену копію договору дарування №1295 від 20.07.2017 року 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29, 1 кв.м за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км. 524; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 належним чином завірену копію договору дарування №14762 від 20.07.2017 року, земельної ділянки з кадастровим номером 4623686900:04:000:004, площею 1,1374 га, розташованої за адресою: Львівська область, Пустомтівський район, с.Сороки-Львівські.
Ухвалою суду від 27.03.2018 року вирішено проводити судове засідання у цивільній справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», третіх осіб ОСОБА_8, приватного нотаріуса ОСОБА_9, приватного нотаріуса ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів дарування, призначене на 26.04.2018 року о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 26.04.2018 року вирішено проводити судове засідання у цивільній справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», третіх осіб ОСОБА_8, приватного нотаріуса ОСОБА_9, приватного нотаріуса ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів дарування, призначене на 12.06.2018 року о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.
Протокольними ухвалами суду від 26.04 2018 року відмовлено у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі.
Протокольними ухвалами суду від 12.06.2018 року відмовлено ТОВ «МСС «ТІДІСІ- ДАЛЬНОБОЙ» у визначенні процесуального статусу учасника спору, оголошенні перерви для подачі заперечень на позов.
В судовому засіданні позивач уточнені та доповнені позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду та викладених в доповненнях, уточненнях позовної заяви.
Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечив та пояснив, що позовні вимоги позивача є безпідставними. В матеріалах справи відсутні докази, які б об’єктивно б свідчили про наявність існуючої заборгованості. Існує кілька судових спорів, які безпосередньо стосуються справи, щодо оспорювання договору від 17.12.2014 №1491, зокрема про стягнення грошових коштів (№370/1226/15), про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді та про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (№752/18635/15-ц), а також близько тридцяти справ, які є похідними від договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Каміллі» №1491 та пов’язані зі стягненням заборгованості. Крім того, в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» №1491, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 немає жодного посилання на те, що в разі невиконання умов договору ОСОБА_6 мав би розрахуватися належним йому на праві власності нерухомим майном, зокрема вказаним позивачем. Оспорювані договори були укладені відповідно до вимог чинного законодавства, жодних обмежень щодо об’єктів, які були подаровані, на час укладення договору не існувало. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервісних Станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" – ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечив та пояснив, що оспорювані договори не є фіктивними, оскільки ТОВ «МСС «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» є добросовісним набувачем, договори дарування нерухомого майна укладені між ОСОБА_6 та ТОВ «МСС «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» з наміром створення правових наслідків, обумовлених цими договорами, дії сторін договорів направлені на перехід права власності на нерухоме майно. Майно отримане за договорами дарування нерухомого майна використовується ТзОВ «МСС «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» за його цільовим призначенням, відповідач сумлінно виконує всі обов’язки пов’язанні з правом власності на нерухоме майно (підтримує майно в технічно справному стані, сплачує комунальні платежі та податки пов’язані з правом власності на нерухоме майно). На момент укладення договорів дарування нерухомого майна не існувало жодного рішення суду, яке б вступило в законну силу щодо стягнення заборгованості, на яку посилається позивач. Окрім відчуженого за договорами дарування нерухомого майна ОСОБА_6 належить частка в розмірі 80 % статутного капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла», вартість якої відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становить 16000000,00 грн. Цієї суми більше ніж достатньо для погашення боргу. Крім того ОСОБА_6 належать також частки в статутних капіталах інших юридичних осіб. На момент укладення договорів дарування нерухомого майна відповідачам не було відомо про наявність заборон або обмежень щодо їх укладення. Факт відсутності заборон та/або обмежень на укладення договорів дарування нерухомого майна було перевірено та встановлено приватними нотаріусами. Запис №21537490 про обтяження було зареєстровано лише 24.07.2017 р в 16:31:17, постанова державного виконавця Печерського ВДВС (ВП №51782533), винесена 28.07.2016, відсутня в реєстрах заборон та стосується лише обмежень в сумі 27991,45 грн., державна виконавча служба не ознайомлювала ОСОБА_6 з даною постановою тому твердження позивача про те, що ОСОБА_6 було достовірно відомо про заборону не відповідають дійсності. Ухвала Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 р. в рамках справи №370/1226/15-ц про заборону вчиняти будь-які дії, була винесена без участі ОСОБА_6 чи його представника,опублікована в єдиному реєстрі судових рішень 21.07.2017 року, а тому про її існування стало відомо лише після отримання копії позовної заяви. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Однак направив до суду заяву про визнання позову та вказав, що 17.12.2014 року уклав з ОСОБА_12В договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла, за умовами якого передав належну йому частку у розмірі 40% ОСОБА_6, який повинен був сплатити за неї 8000000,00 грн., своїх зобов’язань ОСОБА_6 не виконав, 14.01.2015 року здійснив на себе переведення частки статутного капіталу у розмірі 40%, але коштів за такі не сплатив. 05.05.2015 року ОСОБА_8 уклав з ФОП ОСОБА_5 договір про відсутплення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла», про що було повідомлено відповідача ОСОБА_6
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила. Однак направила до суду письмові пояснення, в яких вказала, що 19.07.2017 року до неї звернулися ОСОБА_12В, та ОСОБА_13 (директор ТОВ «Мережа Сервісних Станцій «ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" з проханням посвідчити договір дарування 1/2 частини будинку охорони, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с/р Сороко-Львівська, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км 524. 20.07.2017 року до неї звернулися ті ж особи з проханням посвідчити договір дарування 1/2 частини складського приміщення, що знаходиться за адресою: за Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під’їзд до м.Львова, 0км+650м. Вона роз’яснила правові наслідки посвідчення договору дарування, ретельно перевірила перелік документів, необхідних для посвідчення правочину, повноваження представника та перевірила відсутність будь-яких обмежень, передбачених чинним законодавством. Після досягнення сторонами домовленості з усіх суттєвих умов договору, подання повного переліку документів для зазначеної нотаріальної дії та підписання договору сторонами, вона посвідчила договори дарування зазначеного нерухомого майна. Просила розглядати справу у її відсутності.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_10 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, розглянувши матеріли цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків мас право на справедливий судовий розгляд.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2014 року було укладено договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) згідно якого ОСОБА_8 передав належну йому частку у Статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» у розмірі 40%, а ОСОБА_6 прийняв вищевказану частку у власність, та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах, викладених у договорі. Вартість відчужуваної частки становить 8000000,00 грн., які ОСОБА_6 зобов’язувався сплатити на протязі 60 днів з моменту укладення та підписання цього договору.
05.05.2015 року ОСОБА_8 (первісний кредитор) уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (новий кредитор) договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла». За умовами даного договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги щодо отримання належних йому грошових коштів за відчужену належну частку в статутному капіталі ТОВ «Торговий Дім «Камілла» згідно п.6 ч.2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла», укладеного 17.12.2014 року між ним та ОСОБА_6, а новий кредитор приймає право вимоги в розмірі – 8000000,00 грн., що належне первісному кредитору за основним договором від ОСОБА_6. З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існували та існують на момент укладення Основного договору та цього договору. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні, в обсязі і в умовах, що існували на момент переходу цих прав в тому числі і право вимоги, що виникне в майбутньому щодо сплати основного боргу, враховуючи пеню, індекс інфляції, 3 відсотки річних, інші права, що забезпечували б виконання договору, тощо. Даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.
Сторони визнали, що їм було відомо про наявність численних спорів з приводу згаданих вище договорів, а також кримінальних проваджень, потерпілим в одному з таких визнано ОСОБА_5
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року (справа № 370/1226/15-ц) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_8 на користь суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20 000 грн., як невиконання зобов’язань за договором поруки; стягнуто з громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_6 на користь суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 7980000,00 грн. як невиконане зобов’язання за договором купівлі – продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Каміллі» від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі – продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05.05.2015 року зареєстрований в реєстрі № 330; стягнуто з громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_6 на користь суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі – продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 року зареєстрованого в реєстрі за № 1491; стягнуто з громадянина ОСОБА_11 Білорусь ОСОБА_6 на користь суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 3% процентів річних від простроченої суми, що становить 370 189 грн. 39 коп. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі – продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 року зареєстрованого в реєстрі за №1491; стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 по 1 841,61 гривень, з кожного, судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_12 про стягнення грошових коштів, відмовлено. В решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року, залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року, та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року.
Судом встановлено, що відповідачам було відомо про наявність судових справ щодо стягнення з ОСОБА_6 коштів за належну ОСОБА_8 частку у Статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» у розмірі 40%.
Оспорюваними договорами дарування відповідач ОСОБА_6 безоплатно передав, а відповідач ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Мережа Сервісних Станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» безоплатно прийняло у власність в дар: 19.07.2017 року 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. розташованого на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога М-06 Київ-Чоп, ліворуч, під"їзд до м.Львова, 0 км + 650 м.; 20.07.2017 року договір дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м., комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км. 524, розташованих на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, 20.07.2017 року - 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004 цільове призначення - стоянка автомобілів, будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів розташованої на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські.
Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Договір дарування є одностороннім правочином, який за загальним правилом не створює будь-яких обов'язків для обдаровуваного.
Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України, договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.215 ЦК України правочин є недійсним у разі недодержання сторонами при його укладанні вимог, що встановлені законом. Крім того, законом встановлено конкретні випадки, при настанні яких правочин може бути визнаний недійсним у судовому порядку.
Цивільним Кодексом передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких угода може бути визнана недійсною. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими в законі.
Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Положенням ч.1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема частиною п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторони не вчиняють жодних дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування жодних наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов’язань за договором; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Судом встановлено, що оспорювані договори дарування були укладені в період перебування сторін в судових процесах щодо стягнення коштів, захисту порушених прав як учасників господарських товариств ОСОБА_8, ОСОБА_6, якому достовірно було відомо про наявність невиконаного зобов'язання щодо оплати за частку у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла".
А тому заслуговує на увагу посилання позивача на те, що відповідачі уклали оспорювані правочини з метою ухилення в подальшому відповідачем ОСОБА_6 від виконання зобов’язань згідно договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 року укладеного між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець). Вартість відчужуваної частки становить 8000000,00 грн.
Крім того, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 року (справа № 370/1226/15-ц) накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі на 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська обл., Пустомитівський р., с/рада Сороко-Львівська, автодорога Київ - Чоп, під’їзд до м. Львова, 0км+650м., заборонено ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, код платника податків НОМЕР_2), ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_3 код платника податків НОМЕР_3) вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження та обтяження вище зазначеного майна.
Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (далі ЦК України), іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв’язку із вчиненням особами нікчемного правочину та внаслідок визнання його недійсним.
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов’язковий елемент конкретного суб’єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб’єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов’язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням особливостей мети забезпечення позову заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст. 156, 158 ЦПК України). Тому той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном.
Аналогічний висновок про те, що укладений правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, є нікчемним, незалежно від того чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» міститься в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня, 18 та 25 грудня 2013 року, постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року, постанові ВС України від 18.01.2017 року.
Таким чином судом встановлено, що оспорюваний договір дарування 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. розташованого на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога М-06 Київ-Чоп, ліворуч, під"їзд до м.Львова, 0 км + 650 м., посвідчений 19.07.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1284 укладений після винесення ухвали про накладення на таке арешту ухвалою суду та є нікчемним.
Відповідачами не надано жодних доказів щодо передачі майна, зазначеного у договорах дарування ТОВ «МСС «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ».
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с/рада Сороко-Львівська, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км.524 від 20.07.17р. №1295; 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області від 20.07.17р. №14762; 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко- Львівська, автодорога Київ-Чоп, під’їзд до м. Львова, 0км+650 м. від 19.07.17р. №1284 слід задоволити.
Згідно правової позиції Верхового суду України в постанові №6-2967цс16 від 22.03.2017р., - можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла», укладеному 17.12.2014 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, у такому не передбачено можливості переведення права власності у випадку невиконання умов договору.
Законодавством не передбачено такий спосіб захисту як переведення права власності в порядку погашення боргу, а такі правовідносини можливі лише на стадії виконання судового рішення щодо погашення заборгованості шляхом реалізації належного боржнику майна.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимог здійснити переведення права власності на ФОП ОСОБА_5 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с/рада Сороко- Львівська, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км.524; 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська обл., Пустомитівський р., с/рада Сороко-Львівська, автодорога Київ- Чоп, під’їзд до м. Львова, 0км+650 м.; 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області, слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
У зв’язку частковим задоволенням позову, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_6, ТОВ «МСС ««ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ»на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі по 4405,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК, ст. ст. 11, 12, 13, 15, 16, 202, 203, 215, 234, 717 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5– задовольнити частково.
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. розташованого на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога М-06 Київ-Чоп, ліворуч, під"їзд до м.Львова, 0 км + 650 м., посвідчений 19.07.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1284.
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м., комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км. 524, розташованих на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, посвідчений 20.07.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1285.
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004 цільове призначення - стоянка автомобілів, будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів розташованої на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, посвідчений 20.07.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за №14762.
Стягнути з ОСОБА_6на користь суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5 сплачений судовий збір у розмірі 4405,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» на користь суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_5 сплачений судовий збір у розмірі 4405,00 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Фізична особа підприємець ОСОБА_5, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_4, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м.Києві 02.06.1998 року, ІНП №3001020516, зареєстрований як фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, видане Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією від 21.09.2004 року, номер державної реєстрації №20680000000000328, дата проведення державної реєстрації 21.09.2004 року.
Відповідачі: ОСОБА_6, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2; ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервісних Станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ", місцезнаходження 01042, м.Київ, вул. Івана Кудрі, 5, кім.312, ЄДРПОУ 33212540.
Треті особи: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7, посвідка на постійне місце проживання в Україні тип РА, код держави UKR, №ІН004236, ІПН НОМЕР_5; приватний нотаріус ОСОБА_9, номер свідоцтва 7572, місцезнаходження 01021, м.Київ, вул. Грушевського, 34/1, приміщення 140; приватний нотаріус ОСОБА_10, номер свідоцтва №7425, місцезнаходження 01001, м.Київ, пров. Музейний, буд. 10, каб. 505.
Суддя Мусієвський В.Є.
Судове рішення № 74913103, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 12.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 450/3294/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: