Ухвала суду № 74913016, 25.06.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/509/15-ц

УХВАЛА

25.06.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакай І. А.

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в м. Кам’янка–Бузька Львівської області у відкритому судовому засіданні справу заяву настоятеля храму УПЦ КП Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у м.Кам’янка-Бузька о. ОСОБА_4 про забепечення позову у справі за позовом Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату м. Кам'янка-Бузька до Львівської обласної державної адміністрації, Релігійної громади Української греко-католицької церкви м. Кам'янка-Бузька, треті особи - Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація, комунальне підприємство Львівської обласної ради “Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації“ про визнання частково незаконним розпорядження і скасування реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату м.Кам'янка-Бузька звернулась до суду із позовом та просить суд визнати незаконним і скасувати п. 1.5.1 розпорядження Представника Президента України від 20.04.1993р. № 297, скасувати реєстрацію права власності Релігійної громади Української греко-католицької церкви м. Кам'янка- Бузька на нерухоме майно - церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка знаходиться по вул. І.Франка, 8А в м. Кам'янка Бузька, Львівської області, шляхом скасування запису про право власності № 3 від 30.04.1993р. в Реєстровій книзі домоволодінь місцевих Рад депутатів трудящих, державних кооперативних і громадських установ, підприємств і організацій.

21.06.2018року позивач звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам, в тому числі, але не виключно державним реєстраторам Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, проводити (вчиняти) реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на приміщення церкви Різдва Пресвятої Богородиці по вул. Івана Франка, 8А в м. Кам'янка- Бузька Львівської області.

В обґрунтування заяви, покликається на те, що згідно записів у витребуваній судом Реєстрової книги домоволодінь місцевих Рад депутатів трудящих, державних кооперативних і громадських установ, підприємств і організацій, під № 3 міститься запис від 30.04.1993р. про право власності релігійної громади УГКЦ на приміщення Церкви на підставі оскаржуваного розпорядження представника президента України від 20.04.1993р. № 297. Такий порядок реєстрації права власності на той час був передбачений Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Наказом заступника міністра комунального господарства Української РСР від 31.01.1966р. Тобто на підставі вказаного запису релігійна громада УГКЦ має можливість зареєструвати своє право власності відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“. Внесення запису про реєстрацію права власності в Державний реєстр речових прав на підставі даного запису утруднить виконання рішення по справі, оскільки необхідним буде додатково оскаржувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності громади УГКЦ, а тому по справі необхідно вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на приміщення церкви Різдва Пресвятої Богородиці по вул. Івана Франка, 8А в м. Кам'янка-Бузька Львівської області

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просить його задовольнити.

Представник відповідача - Релігійної громади Української греко-католицької церкви м. Кам'янка Бузька в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки заявником не наведено достатніх підстав для необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Суд, заслухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подана представником позивача заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози не виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову“ від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, чи є він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову та наявності спору, позивач зазначив про те, що предметом позову є вимоги, щодо визнання частково незаконним розпорядження та скасування реєстрації права власності. На даний час на підставі оспорюваного запису щодо реєстрації права власності відповідач має можливість зареєструвати своє право власності відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, у зв'язку з чим просить суд вжити заявлені ним заходи забезпечення позову.

Виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а саме те, що предметом позову є вимога про скасування права власності, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, а також оскільки в суду є підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд вважає за можливим забезпечити позов шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам, в тому числі, але не виключно державним реєстраторам Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, проводити (вчиняти) реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на приміщення церкви Різдва Пресвятої Богородиці по вул. Івана Франка, 8А в м. Кам'янка- Бузька Львівської області.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову“ особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України"(№ 60750/00 від 20.07.2004року) право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, співрозмірності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що вказані вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду, у зв'язку з чим, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким державним реєстраторам, в тому числі, але не виключно державним реєстраторам Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, проводити (вчиняти) реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на приміщення церкви Різдва Пресвятої Богородиці по вул. Івана Франка, 8А в м. Кам'янка- Бузька Львівської області.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.258-259,263-265, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву настоятеля храму УПЦ КП Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у м.Кам’янка-Бузька о. ОСОБА_4 - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 446/509/15ц за позовом Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату м. Кам'янка-Бузька до Львівської обласної державної адміністрації, Релігійної громади Української греко-католицької церкви м. Кам'янка Бузька, треті особи - Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація, комунальне підприємство Львівської обласної ради “Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації“ про визнання частково незаконним розпорядження і скасування реєстрації права власності, а саме:

-заборонити будь-яким державним реєстраторам, в тому числі, але не виключно державним реєстраторам Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, проводити (вчиняти) реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на приміщення церкви Різдва Пресвятої Богородиці по вул. Івана Франка, 8А в м. Кам'янка- Бузька Львівської області.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Кам’янка-Бузький районний суду Львівської області до Апеляційного суду Львівської області.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2018 року.

Суддя: І.А.Бакай