Вирок № 74911747, 18.06.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4284/18

Провадження №1-кп/359/437/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Пугач Д.О., Степаненко А.О.

за участю прокурора Шмаля В.В., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12018110100000886, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вороньків Бориспільського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше судимого, останній раз за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2007 року за ч.3 ст. 289, ст. 395 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді семи років позбавлення волі, згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2014 року звільненого умовно-достроково на невідбуту частину покарання, що становила 6 місяців 3 дні, -

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, за наступних обставин.

18 квітня 2018 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину «Диканька», розташованому за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Кийлівска 1-В, під час розмови зі своїм знайомим ОСОБА_2, звернув увагу на його мобільний телефон «HUAWEI Р8 lite 2017», вартістю 5 000 грн., після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_2, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його дії носять умисний та протиправний характер та він протиправно обертає чуже майно на свою користь, діючи умисно підійшов до ОСОБА_2, та попросив дати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка. ОСОБА_2 довіряючи ОСОБА_1 дав йому в руки свій мобільний телефон «HUAWEI Р8 lite 2017», вартістю 5 000 грн.

Після чого, ОСОБА_1 тримаючи в руках мобільний телефон «HUAWEI Р8 lite 2017», вартістю 5 000 грн., відійшов на певну відстань та зателефонував матері, а ОСОБА_2 залишився сидіти на літній площадці магазину «Диканька» в с. Вороньків по вул. Кийлівска, 1-В. Дочекавшись, поки ОСОБА_2, втратить пильність та забуде про мобільний телефон - ОСОБА_1 з місця події непомітно зник та розпорядився майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 5 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження фактичні обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, завданих матеріальних збитків потерпілому, та повторності скоєного під час іспитового строку).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, відшкодував частково матеріальні збитки, завдані злочином, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись.

Щодо обставин вчиненого злочину, повідомив, що він дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті, розуміючи значення своїх дій, маючи судимість за злочин проти власності, заволодів шахрайським шляхом мобільним телефоном свого знайомого ОСОБА_2, попросивши зателефонувати з нього, та в подальшому втік та розпорядився майном на власний розсуд.

Після його скоєння, вони з потерпілим примирились, а він частково відшкодував вартість телефону.

Потерпілий ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу відносно ОСОБА_1 без його участі. Зазначив, що претензій не має та при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію обвинуваченого, його захисника та відсутність з цього приводу клопотань прокурора.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за санкцією указаної статті кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.190 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, з урахуванням положень ст. 12 КК України. Так, санкцією ч.1 ст. 190 КК України передбачено покарання до трьох років обмеження волі.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочину, оскільки ОСОБА_1, який вже має судимість за умисний тяжкий злочин, вчинив новий умисний злочин на момент коли судимість не була погашена.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо, на даний час громадського порядку не порушує, схильний до вживання спиртних напоїв.

В той же час, потерпілий ОСОБА_2 претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки ним здійснено часткове відшкодування збитків.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

ОСОБА_1 має можливість сплати штраф, а тому суд вважає за доцільне призначити визначений вид покарання у виді штрафу, оскільки в судовому засіданні останній зобов'язувався сплатити такий штраф.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та його особу.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено під час судового розгляду також.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк