Рішення № 74911471, 11.06.2018, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/358/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2018 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Строган Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому зазначено, що 19 грудня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 6000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, позивач просить стягнути з неї заборгованість, яка утворилась станом на 28 лютого 2018 року, в сумі 32639,53 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом – 6000,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 24609,08 грн, а також штрафи відповідно до умов та правил надання банківських послуг - штраф 500,00 грн (фіксована частина) та штраф 1530,45 грн (процентна складова).

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4 травня 2018 року, ОСОБА_1 подала до суду відзив, в якому остання заперечила відносно наведених позивачем обставин, зокрема щодо наявності укладеного між сторонами договору на отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 6000,00 грн. Також відповідач вказала на те, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження ознайомлення її з умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки на них відсутній її підпис, у зв'язку з чим неможливо встановити факт її обізнаності з умовами кредитування, а також факт укладення кредитного договору. Окрім цього, позивач заявила клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та застосування строку позовної давності.

Відповідно до частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) даний спір є малозначним, а тому згідно частини 1 статті 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом частини 4 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач подасть заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від її обгрунтованості, постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас частиною 1 статті 277 ЦПК України, визначено що частина друга-шоста цієї статті не застосовується, якщо відповідно до цього кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк», виходячи з наступного.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 19 грудня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про відкриття рахунку та надання банківських послуг, в якій своїм підписом підтвердила, що зазначена заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також тарифами банку складають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.1 Умов та правил надання банківських послуг, банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картки, їх вид і строк дії визначений у заяві і у пам`ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена у заяві.

З викладеного вбачається, що договір про надання банківських послуг, що укладений між сторонами 19 грудня 2005 року складають:

- заява про відкриття рахунку та надання банківських послуг від 19 грудня 2005 року;

- підписана клієнтом та банком пам"ятка клієнта в якій визначено вид картки та строк її дії;

- Умови і правилами надання банківських послуг;

- Правила користування платіжною карткою;

- Тарифи банку.

Водночас на підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав до суду лише копію заяви від 19 грудня 2005 року, Умови та правила надання банківських послуг та розрахунок заборгованості станом на 28 лютого 2018 року.

Разом з тим, із заяви про відкриття рахунку та надання банківських послуг від 19 грудня 2005 року вбачається, що сума встановленого кредитного ліміту на платіжну картку 5457082904125148 становить 4100,00 грн, а не 6000,00 грн, як вказує позивач. Строк дії картки визначити не можливо, через неякісну копію вказаної заяви, надану позивачем. Інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту у матеріалах справи відсутні.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 є аналітичним документом банку, складеним в односторонньому порядку, що не був погоджений з відповідачем, тому не є безспірним доказом існування боргу відповідача перед позивачем та його розмір.

Умови та правила надання банківських послуг на положення яких посилається позивач в обґрунтування позовних вимог та які були додані до позовної заяви, не містять жодних даних, які б дозволи ідентифікувати їх чинність та актуальність станом на день підписання ОСОБА_1 відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про недоведеність факту укладення між сторонами кредитного договору на умовах, вказаних у позові та видачі кредитних коштів у розмірі вказаному позивачем, що є підставою для відмови у задоволені позову.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14360570) – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення (складення повного судового рішення).

Суддя С.В. Бабич