Рішення № 74911216, 14.06.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/382/18

14 червня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Грещука Р.П.

секретаря: Шпитко М.І.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на гараж в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

21.02.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на гараж в порядку спадкування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить суд визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на гараж №60, загальною площею 20,4 кв.м., який розміщений за адресою м. Надвірна, вул. Володимира Великого, проїзд №2, Івано-Франківської області і згідно технічного паспорту складається з гаражу, зазначеного під літерою А, загальною інвентаризаційною вартістю 19452 грн., з врахуванням проценту зносу, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 22.01.2010 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, однак подала до суду заяву в якій просить справу слухати у її відсутності. Позовну заяву визнає в повному обсязі, не заперечує проти її задоволення.

Представник відповідача – Надвірнянської міської ради, Івано-Франківської області в судове засідання також не прибув, натомість від начальника юридичного відділу Надвірнянської міської ради на адресу суду надійшов лист, в якому просить дану справу слухати у відсутності свого представника, позов визнає в цілому, не заперечує проти визнання права власності на гараж у порядку спадкування.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_2 з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Надвірна, Івано-Франківської області.

Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про народження серії ІІІ №392377, яке видане 29.05.1989 року відділом загсу Надвірняського райвиконкому Івано-Франківської області. Копія свідоцтва долучена до матеріалів справи.

22.01.2010року помер батько позивача - ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-НМ №104253, яке видане 25.01.2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області. Копія даного свідоцтва знаходиться в матеріалах справи.

Також встановлено, що ще за життя ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Надвірнянської міської Ради народних депутатів №237 від 27.09.1978 р. було виділено земельну ділянку площею 24 кв.м. під спорудження автогаражу по вул. Челюскінців (вул. ОСОБА_5) в м. Надвірна.

На виконання даного рішення на підставі акту від 27.10.1978 р., затвердженого районним архітектором Надвірнянського району, батькові позивача ОСОБА_4 старшим інженером техбюро райархітектора вказану земельну ділянку було виділено та відведено в натурі.

ОСОБА_4 було виготовлено будівельний паспорт який затверджений рішенням сесії Ради народних депутатів від 27.01.1992 р. за №13 та зареєстровано під №36/697 від 10.06.1993 р.

Батьком позивача було оформлено технічну документацію на будівництво гаража №60 по вул. Володимира Великого проїзд №2 в м. Надвірна, Івано-Франківської області, на підставі якої він розпочав будівництво даного гаражу, однак право власності на гараж так і не було зареєстроване, що підтверджується довідкою Івано-Франківської оБТІ №62 від 06.02.2018 р.

Судом достовірно встановлено, що за життя ОСОБА_4 заповіту не складав, проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_4 по ? частини спадкового майна.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживав ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 22.01.2010 року, в тому числі з урахуванням ? частки, від якої відмовилася на його користь дружина спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 30.07.2010 року №305/02-14/54/2010. Довідка знаходиться в матеріалах справи.

В даний час позивач ОСОБА_2 бажає оформити право власності на спадкове майно, а саме гараж №60, який знаходиться в м. Надвірна по вул. В.Великого, проїзд №2, Івано-Франківської області після смерті свого батька, у зв’язку з чим він звернувся з заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_6

Однак, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області ОСОБА_6 від 08.02.2018 року № 50/02-31, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж №60, який знаходиться в м. Надвірна по вул. В.Великого, проїзд №2, Івано-Франківської області після смерті його батька, через відсутність у спадкоємця оформлених відповідно до чинного законодавства документів, що підтверджують належність вищевказаного майна спадкодавцеві – ОСОБА_4

У відповідності до ч.1 ст.1261 ЦК України ОСОБА_2 має право прийняти спадщину після смерті свого батька в порядку спадкування за законом. Однак в зв’язку з відсутністю документів про первинну реєстрацію спадкового майна на ім’я спадкодавця позивач не може одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно та змушений звернутися до суду з цього приводу.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

Відповідачі – ОСОБА_3 та Надвірнянська міська рада, Івано-Франківської області проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечують.

За таких обставин позов підлягає до задоволення, так як інших спадкоємців на вказане спадкове домоволодіння немає, спору про спадкове майно немає, позивач ОСОБА_2 може бути власником домоволодіння, а згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_2 право власності на гараж №60, загальною площею 20,4 кв.м., який розміщений за адресою м. Надвірна, вул. Володимира Великого, проїзд №2, Івано-Франківської області.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ст.ст.328, 319, 321, 392, 1222, 1258, 1261 ЦК України, керуючись ст. 258, ч.6 ст. 259, ст. 263, ст. 265, ч.1 ст. 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, право власності на гараж №60, загальною площею 20,4 кв.м., який розміщений за адресою м. Надвірна, вул. Володимира Великого, проїзд №2, Івано-Франківської області і згідно технічного паспорту складається з гаражу, зазначеного під літерою А, загальною інвентаризаційною вартістю 19452 грн., з врахуванням проценту зносу, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 22.01.2010 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 25.06.2018 року.