Рішення № 74910608, 25.06.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2069/18

2/214/1754/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Бєлікової О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/2069/18

за позовною заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради

до відповідача-1: ОСОБА_2,

до відповідача-2: ОСОБА_3,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, ОСОБА_4,

про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_5,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Дабіжа Ю.С.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» - Сахно С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.04.2018 року представник позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: позбавити ОСОБА_2, ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожного окремо, аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, по 1/6 частці від їх заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, - на користь державного закладу, в якому перебуватимуть діти або опікуна.

Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 На даний час подружжя спільно не проживає. З 30.12.2017 року діти перебувають на обліку в службі у справах дітей як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах у зв'язку з невиконанням батьками своїх батьківських обов'язків. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають постійного місця проживання, ведуть аморальний спосіб життя, зловживають алкогольними напоями, не приділяють належної уваги вихованню, розвиткові, матеріальному забезпеченню їх дітей. Так, малолітня ОСОБА_10 проживає в сім'ї рідної тітки ОСОБА_4 та навчається в КЗШ №105. Згідно інформації з навчального закладу, батьки дитиною не цікавляться, повністю самоусунувшись від виконання батьківських обов'язків. 18.01.2018 року малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за письмовою заявою матері ОСОБА_2 влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» на повне державне забезпечення, де жоден з батьків за весь час перебування в закладі їх не навідував. З ОСОБА_2 неодноразово проводилась профілактично роз'яснювальна робота з приводу необхідності належного виконання батьківських обов'язків, що жодного позитивного результату не дало. Протягом 2016-2017 р.р. ОСОБА_2 понад 5 разів притягувалась до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушень, пов'язаних з неналежним виконанням батьківських обов'язків. В свою чергу, ОСОБА_3 взагалі не йде на контакт з працівниками служби у справах дітей, за місцем проживання характеризується негативно як особа, яка зловживає наркотичними засобами та алкогольними напоями. Оскільки зазначені фактори в своїй сукупності є свідченням умисного невиконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов'язків, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів малолітніх дітей, на їх захист Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з'явилась, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, пред'явлені вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, неодноразово повідомлялись про розгляд справи у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Представники третіх осіб - Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дабіжа Ю.С. та КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Сахно С.Б. в судове засідання не з'явилися, кожен окремо подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав не заперечували.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Оцінюючи характер процесу, важливість предмета розгляду, який стосується захисту інтересів малолітніх дітей, з метою дотримання розумних строків розгляду справи суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності відповідачів в заочному порядку з урахуванням згоди представника позивача, на підставі наявних доказів, що узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 03.04.2008 року у справі №3236/03 «Пономарьова проти України», а також за відсутності інших учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову / доказів, зупинення / поновлення провадження по справі судом не вживались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в шлюбі, офіційно зареєстрованому 28.10.2005 року Саксаганським відділом ДРАЦС м. Кривого Рогу, а/з №757, у них народилося троє дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.13-14).

Згідно інформації Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради (а.с.23), малолітні діти зареєстровані разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_11. Батько ОСОБА_3 зареєстрований окремо від них за адресою: АДРЕСА_12

Відповідно до листа Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді №605/5.1 від 28.08.2017 року сім'я ОСОБА_3 перебуває на обліку сімей, які опинились в складних життєвих обставинах з 09.09.2015 року (а.с.24, 25).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають окремо. При цьому, ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, оскільки постійно змінює житло, яке кожен раз знаходиться в стані, непридатному для проживання малолітніх дітей.

Так, згідно листа КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» від 15.10.2015 року №1749 (а.с.15) побутові умови для проживання за адресою: АДРЕСА_13 незадовільні, є підозра у вживанні батьком ОСОБА_3 алкогольних напоїв; вирішено направити до служби у справах дітей повідомлення про сім'ю ОСОБА_3 як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах.

Як слідує з характеристики КЗШ №113 від 09.02.2016 року №61 (а.с.18-зворот), на момент надання інформації сім'я ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_14. Санітарний стан помешкання незадовільний: на кухні відсутня мийка, стіни обдерті, в квартирі брудно, житлове приміщення терміново потребує капітального ремонту.

З приводу неналежних умов проживання малолітніх дітей разом з ОСОБА_2 за вказаною адресою до служби у справах дітей від сусідів неодноразово надходили повідомлення, звернення з проханням вжити заходів (а.с.20-зворот).

В ході неодноразових проведень обстеження житлово-побутових умов за місцем реєстрації ОСОБА_2 та її дітей за адресою: АДРЕСА_11 07.10.2015 року, 28.01.2016 року комісією служби у справах дітей за участю соціального педагога КЗШ №113 встановлено, що квартира складається з двох кімнат, одна з яких не жила; у квартирі відсутні електро-, водо-, газопостачання та опалення, проблеми з каналізацією; в іншій кімнаті є диван та окреме спальне місце, комод, стіл. На момент проведення обстеження в квартирі були деякі продукти харчування. Санітарно-гігієнічні умови в квартирі незадовільні, сморід від тютюнопаління, квартира потребує термінового ремонту. Дорослі та діти проживають в одній кімнаті. При зверненні працівників служби до ОСОБА_3 з приводу надання можливості дітям та ОСОБА_2 проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_14, останній не заперечував, однак його мати ОСОБА_11, яка є квартиронаймачем - категорично заперечувала (а.с.19, 21).

В період навчання ОСОБА_9 в КЗШ №113 мали місце випадки не відвідування ним школи без поважних причин. Зокрема, 02.11.2015 року він не з'явився до школи, оскільки вимушений був доглядати за молодшим братом ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, в той час як мати ОСОБА_2 близько 5 днів була відсутньою вдома та проживала у подруги у зв'язку зі сваркою з чоловіком ОСОБА_3 У ході неодноразових рейдів за місцем проживання сім'ї ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_9 знаходився вдома з молодшим братом сам, окрім хліба в домі ніякої їжі не було (повідомлення КЗШ №113 від 02.11.2015 року №175, а.с.16-зворот).

Відповідно до повідомлення КЗШ №113 від 04.11.2015 року №184 (а.с.17-зворот), у зв'язку з виникненням неодноразових конфліктів між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останній 28.10.2015 року, 02.11.2015 року виганяв ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми квартири по АДРЕСА_19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, квартиронаймачем якої є його мати ОСОБА_11, у зв'язку з чим вони вимушені були шукати притулку по знайомим матері. На засідання ради профілактики 03.11.2015 року до школи з'явилась ОСОБА_2, яка повідомила, що ключів від квартири по АДРЕСА_11, де вони з дітьми зареєстровані, у неї немає, у зв'язку з чим вона тимчасово проживає з дітьми у подруги по АДРЕСА_15 в м. Кривому Розі (точної адреси сказати не змогла). Батько ОСОБА_3 на засідання ради профілактики не з'явився.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, народження навчається КЗШ №105, зарекомендувала себе з позитивного боку, навчається на достатньому рівні, дотримується норм поведінки, чемна з дорослими, користується повагою серед однокласників, додатково відвідує шкільний гурток. Дитина фактично проживає в сім'ї тітки - ОСОБА_4, яка належним чином займається вихованням племінниці, відповідально ставиться до її навчання, підтримує зв'язок з керівництвом школи та вчителями, приймає активну участь у роботі батьківського комітету. Раніше ОСОБА_10 проживала з бабою - матір'ю батька, після смерті якої в 2016 року її забрала до себе ОСОБА_4 Рідні батьки дитини нею не цікавляться, зв'язків з керівництвом школи не підтримують, інтересу до умов проживання, навчання доньки ніколи не проявляли (а.с.14-зворот).

В період навчання в КЗШ №58 в 2013-2014 р.р., ОСОБА_9 тривалий час пропускав заняття в школі без поважних причин (понад 10 днів). При відвідуванні сім'ї за місцем проживання було встановлено, що дитина мала хворобливий вид, однак жодного разу батьки з ним до лікарні не звертались, медичних довідок до школи не надавали (а.с.33, 34).

На момент розгляду справи малолітня ОСОБА_10 продовжує проживати разом з тіткою ОСОБА_4 на території Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що підтверджується листом Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.01.2018 року та відомостями з Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді станом на 28.08.2017 року (а.с.23-зворот, 25). В свою чергу, ОСОБА_4 вже зверталась до служби у справах дітей із заявою з наміром позбавити брата ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.26).

Факт того, що батьки не займались навчанням, вихованням ОСОБА_10 також підтверджується характеристикою з попереднього місця навчання - КЗШ №113, де дитина навчалась, поки проживала з бабою (а.с.20).

В свою чергу, з 18.01.2018 року малолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 влаштовані до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» за направленням служби у справах дітей виконкому Криворізької міської ради у зв'язку з тим, що діти опинились у складних життєвих обставинах. За час їх перебування в комунальному закладі дітей ніхто не відвідував, до адміністрації центру з питань перебування їх в центрі реабілітації, умов утримання, стану здоров'я не звертався (а.с.22-зворот).

Влаштовано дітей до центру на підставі попередньо поданої заяви ОСОБА_2 від 18.01.2018 року, в якій вона просила дітей влаштувати до центру тимчасово, до 01.03.2018 року, однак за весь період їх перебування в закладі їх не провідувала та наміру забрати додому не проявляла (а.с.32).

Поміж іншим, з 23.03.2017 року деякий час ОСОБА_10 відвідував КДНЗ №197 різновікову групу №6. Під час прийому дитини батьки під підпис були ознайомлені з графіком роботи дошкільного навчального закладу та групи. Мав місце випадок, коли 03.04.2017 року до 18.00 год. ОСОБА_10 не забрали з дитячого садка, оскільки вихователь додзвонитись до матері не могла, а ОСОБА_3 перебував в нічній зміні та не знав місце перебування дружини. У зв'язку з цим, за попереднім погодженням з керівництвом закладу о 18.30 год. вихователь ОСОБА_12 з нарядом поліції поїхали з малолітнім ОСОБА_10 за місцем його проживання. Однак о 19.00 год. ОСОБА_2 прийшла за дитиною до закладу, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поводила себе агресивно, неадекватно. З матір'ю проведено роз'яснювальну роботу 04.04.2017 року, про що складено протокол (а.с.29). Зазначені події зафіксовано в акті від 04.04.2017 року та повідомленні, направленому КДНЗ №197 службі у справах дітей для вжиття відповідних заходів відносно батьків малолітньої дитини (а.с.27, 28, 39).

Як слідує з клопотання від 16.06.2017 року (а.с.40), з 30.05.2017 року ОСОБА_10 дошкільний навчальний заклад припинив відвідувати, встановити зв'язок з його батьками працівники закладу не могли. В ході співпраці з Криворізьким міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було встановлено, що сім'я ОСОБА_10 змінила місце проживання на іншу адресу - АДРЕСА_16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Виходом за вказаною адресою обстежити житлово-побутові умови не надалось можливим, оскільки двері до квартири ніхто не відчинив (а.с.42).

Згідно характеристик з місць навчання дітей (а.с.44-46), протягом 2016-2017 р.р. сім'я ОСОБА_10 неодноразово змінювала місце проживання. ОСОБА_10 з батьками та молодшими братами не проживає. Батьки ніде працюють, схильні до вживання спиртних напоїв. За місцем реєстрації дітей по АДРЕСА_11 відсутні водо-, газопостачання, централізоване опалення у зв'язку з наявністю заборгованості за житлово-комунальні послуги, квартира потребує косметичного ремонту, комфорті умови для проживання дітей не створені. Спочатку ОСОБА_2 цікавилась навчанням сина ОСОБА_9, однак поступово припинила. Життям старшої доньки ОСОБА_10 взагалі не цікавиться, передавши її на виховання бабі. В свою чергу, ОСОБА_3 з сім'єю тривалий час не проживає, фінансової допомоги не надає, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя.

Встановлені судом обставини, підтверджені обсягом наявних доказів в своїй сукупності суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідачів життям, здоров'ям, матеріальним благополуччям та майбутнім їх малолітніх дітей, фактично умисно самоусунувшись від виконання батьківських обов'язків, що суд розцінює як свідоме нехтування їх виконанням. При цьому, факт передання ОСОБА_10 на виховання бабі, а після її смерті - тітці, свідоме віддання малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1», де їх ніхто з батьків жодного разу не навідував є дійсним фактом того, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взагалі не потрібні.

Зі звернень Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 07.02.2018 року №147/5.2, від 05.03.2018 року №197/5.2 та листа Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 22.01.2018 року слідує, що сім'я ОСОБА_3 перебуває на обліку, батьки не приділяють уваги дітям, не займаються їх вихованням, на неодноразові виклики до центру не з'являються. Виходом за адресою місця проживання ОСОБА_3 двері квартири ніхто не відчинив, зі слів сусідів останній з'являється вдома рідко, сказати, що він постійно там проживає вони не можуть. Виходом за місцем реєстрації ОСОБА_2 двері також ніхто не відчинив, дійсне її місце проживання невідоме. Батьки зловживають спритними напоями. З огляду на викладене, центр ініціював перед службою у справах дітей вирішення питання стосовно позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.22, 23-зворот).

Відповідно до ч.1 ст.141, ст.150 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, моральний стан.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов'язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.

При цьому, в розумінні п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, який узгоджується з нормами ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей, про що зазначено в п.15 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України слідує, що позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідачів, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, при цьому докази, які б свідчили про ухилення відповідачів від виконання обов'язків щодо виховання дитини мають бути безспірними.

При вирішенні справи суд також приймає до уваги положення принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй від 20.11.1959 року, відповідно до якого малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні №39948/06 від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначив, що «… розірвання сімейних зв'язків між батьками та дитиною означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, у зв'язку з чим рішення національних органів має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання…».

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.

Згідно висновку Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради від 28.03.2018 року № 10/36-1316 (а.с.8), вирішено доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

В контексті приписів ч.6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов'язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Враховуючи встановлені судом обставини та те, що позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків, тому суд вважає достатніми надані позивачем докази для застосування до відповідачів крайніх заходів у виді позбавлення їх батьківських прав, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, суд погоджується із зазначеними висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт умисного, винного та свідомого ухилення ними від виконання батьківських обов'язків, відсутність прояву інтересу до здоров'я, виховання малолітніх дітей. Подання відповідачем ОСОБА_2 заяви про влаштування дітей до інтернату, та передання старшої доньки на виховання родичам, є безпосередніми свідченнями самоусунення від виконання батьківських обов'язків та відсутності інтересу до життя та майбутнього дітей.

На підставі викладеного, керуючись принципом найкращого забезпечення інтересів дітей, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18.12.2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п.65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Як слідує з положень ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред'явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки відповідачі є фізично здоровими особами в працездатному віці, мають можливість та зобов'язані утримувати своїх дітей, не дивлячись на фактичну відмову від них, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, кожного окремо, аліментів на утримання малолітніх ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/2 частини від усіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.04.2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватимуть діти.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з осіб, які будуть стягувачами аліментів, не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти продовжуватимуть стягуватись з вирахуванням тієї рівної частки (1/6 відповідно), що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави в рівних частках, тобто по 704,80 грн. (з урахуванням одночасного пред'явлення немайнової та майнової вимог, які є окремими об'єктами справляння судового збору).

В порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/2 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.04.2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому будуть перебувати діти.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.04.2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому будуть перебувати діти.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчі листи для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через районний суд протягом 30 днів з дня його ухвалення.

Відомості про сторін:

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, код ЄДРПОУ юридичної особи 05410871, юридична адреса: вул. Володимира Великого 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач-1: ОСОБА_2, РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17

Відповідач-2: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_18

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, код ЄДРПОУ 24450647, юридична адреса: вул. Павла Глазового 4-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 25843219, юридична адреса: вул. Ватутіна 51а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-3: ОСОБА_4, РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: вул. Грядкувата (Кирюхіна) 10/1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Судове рішення складено та підписано 25.06.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.