Постанова № 74910250, 22.06.2018, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/551/18

№ провадження 2-а/196/5/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Зубій А.В.

за участю секретаря судових засідань Березко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся 20 квітня 2018 року в суд з цим позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області та просив скасувати Постанову №7 від 10.04.2018 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції в Дніпропетровській області (прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи не зазначено) по притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02 квітня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку та складено відносно нього протокол про те, що в АДРЕСА_1, він здійснив будівництво гаража в 2009 р. без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, що порушує вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП. Вважає, що дана постанова, яка складена відносно нього, є незаконною, а звинувачення його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП є необґрунтованими по слідуючим мотивам.

Відповідач, притягуючи його до адміністративної відповідальності, не з'ясував часу вчинення правопорушення, оскільки будівництво гаража він здійснив ще в 2009 році, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», на який посилається відповідач, набрав чинності лише 12.03.2011 року. Згідно ст. 96 ч.1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд. Тобто для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення має бути визначено конкретні норми чинного на відповідний час законодавства, яке порушено.

В результаті вказаних порушень з боку головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання позивач не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилась, проте від неї на адресу суду надійшов відзив на позов ОСОБА_2, відповідно до якого представник відповідача вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що має на меті уникнення ОСОБА_2 від відповідальності за вчинене правопорушення. При цьому зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених в листі Міністерства юстиції України № 22-34-1465 від 01 грудня 2003 року, самовільне будівництво відповідно до ст. 38 КУпАП вважається триваючим. Триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у виді невиконання покладених на нього обов'язків. І якщо особа самовільно займає земельну ділянку протягом декількох років, то таке порушення вважається триваючим.

А тому, посилання позивача на дату початку будівельних робіт та неправомірність застосування інспекцією норм Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» від 17 лютого 2011 року є необґрунтованими. Крім того, позапланова перевірка проводилась у присутності позивача, що підтверджується особистим підписом в акті, протоколі та приписі. Позивач при цьому зазначив, що зауважень до перевірки немає. А тому, представник відповідача наполягає, що інспектор діяв на підставі та у межах повноважень, у спосіб, які передбачені Конституцією України та Законами України, а тому вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування постанови № 7 по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу в розмірі 850 гривень, слід відмовити.

Суд, з'ясувавши позицію позивача та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно положення статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач покладений на нього обов'язок щодо доказування суду правомірності своїх дій виконав не в повній мірі і не спростував доводи позивача.

Судом встановлено, що 02 квітня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Жуковою М.Ю. на підставі ухвали слідчого судді Царичанського районного суду від 14.03.2018р. та направлення від 30.03.2018р. № 25 на здійснення позапланової перевірки у присутності ОСОБА_2 було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1. За результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 здійснив будівництво гаражу поряд з будинком НОМЕР_2 у 2009р. без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, що порушує вимоги ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що було складено відповідний акт № 25 перевірки дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 квітня 2018 року.

02 квітня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Жуковою М.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення, за те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснив будівництво гаража у 2009 р. без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, що порушує вимоги ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та вказано, що відповідальність за встановлені порушення передбачена частиною 1 статті 96 КУпАП.

10 квітня 2018 року постановою № 7 по справі про адміністративне правопорушення, яку було винесено головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (прізвище, ім'я та по-батькові не зазначено), позивача за порушення вимог ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП за будівництво гаража поряд з будинком АДРЕСА_1 у 2009р. без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП, закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Частиною 3 статті 8 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Судом встановлено, що відповідач, притягуючи позивача до адміністративної відповідальності, не з'ясував часу вчинення адміністративного правопорушення, оскільки, як зазначає позивач, будівництво було здійснено ще в 2009 році, а ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» на порушення норм якого посилається відповідач, був прийнятий 17 лютого 2011 року.

Положеннями ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Як встановлено судом, спірний гараж позивачем побудовано у 2009 році, що підтверджується і наявною у справі копією будівельного паспорту на гараж. Будівництво гаража дозволено рішенням виконкому Царичанської селищної ради 18.03.2009 р.№ 51.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VІ (із наступними змінами) набув чинності 12.03.2011 р.

Отже, на думку суду, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови від 10.04.2018 р. не діяв в межах, спосіб та на підставі Конституції України та законів України, оскільки не з'ясував чи було порушено позивачем у 2009 році ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при побудові гаражу, не з'ясовано чи була подія і склад правопорушення у вигляді нового (як зазначено у ч.1 ст.96 КУпАП) самовільного будівництва у 2009 році позивачем гаражу без дозвільних документів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Оскаржувана постанова була винесена 10.04.2018 року, правопорушення не є триваючим, тобто на час винесення постанови минули і строки притягнення до адміністративної відповідальності навіть за наявності складу адміністративного правопорушення.

При накладанні стягнення відповідно до ст. 280 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже позивач не може нести адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 96 КУпАП, оскільки на момент початку виконання будівельних робіт такої відповідальності не було передбачено чинним КУпАП, відповідно притягнення позивача до такої адміністративної відповідальності порушує загальні положення визначені ст.8 КУпАП в частині дії закону в часі.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вище викладеного суд вважає, що постанову по притягненню позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 96 КУпАП слід скасувати, а справу закрити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАСУ.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 2, 8, 38, 96, 268, 280, 283, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову № 7 від 10.04.2018р. головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Січеславська Набережна, 29 м. Дніпро, 49600, ЄДРПОУ 37471912), якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання АДРЕСА_1, іпн - НОМЕР_1) визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та якою на нього накладено штраф в розмірі 850 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду, відповідно до вимог ст.286 ч.4 КАСУ, може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В.Зубій