Ухвала суду № 74910180, 20.06.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4540/16-к

Провадження № 1-кп/191/68/17

У Х В А Л А

іменем України

20 червня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Куцевол Ю.В.

прокурора – Третьякова А.Ю.

захисника – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та передбачені ст.177 КПК України ризики на даний час не зменшилися.

Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора та клопотали перед судом змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволення з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» передбачає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.

При вирішенні питання доцільності подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд враховує дані про його особу, а саме, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, інкриміновані йому кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжких та злочинів середньої тяжкості, підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень проти власності, вчинених під час іспитового строку.

Крім того, всі потерпілі та свідки на даний час не допитані, що свідчить про наявність ризику впливу на них з боку обвинуваченого у разі його звільнення з-під варти.

З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні вказані вище ризики не зменшилися та обставини, що були підставою для взяття ОСОБА_2 під варту, не змінилися, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому, у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, терміном на 60 днів, оскільки інші більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.178, 183, 197 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів, тобто до 18 серпня 2018 року включно.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Ю. В. Гречко