Ухвала суду № 74908826, 25.06.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2169/18

25.06.2018

Провадження №1-кс/311/723/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., секретар судового зсідання ОСОБА_1, за участю прокурора Петренко В.О.,підозрюваного ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_3, старшого слідчого Духонченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4, погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 10.09.1981 Михайлівським РС Запорізької області за ч.2 ст.140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 2) 11.01.1984 Мелітопольським МС Запорізької області за ч.2 ст.140 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 09.10.1986 Мелітопольським МС Запорізької області за ч.2 ст.206 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 4) 22.10.1992 Мелітопольським МС Запорізької області за ч.3 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі; 5) 04.03.1997 Запорізьким РС Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ст.42 КК України до 5 років позбавлення волі; 6) 15.09.2003 Василівським РС Запорізької області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі; 7) 11.09.2006 Орджонікідзевським РС Запорізької області за ст.395 КК України до 6 місяців арешту; 8) 14.12.2006 Комунарським РС міста Запоріжжя за ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі; 9) 23.07.2015 Мелітопольським МС Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 10) 04.11.2015 Кам’янко-Дніпровським РС Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000459 від 23 червня 2018 року, за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 червня 2018 року, в період з 22 години до 23 години 30 хвилин, знаходячись у с/т «Автомобіліст-3» поблизу с. Верхня Криниця Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, 08.10.1961 року народженя, діючи повторно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом виставлення скла віконної рами на другому поверсі дачного будинку № 67, проник до його приміщення, звідки таємно викрав бензинову косу марки «Мінськ МТ-3 МТБ 3700», вартістю 1600 гривень, яка належить ОСОБА_6, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 1600 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується, як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

23.06.2018 о 14:00 годині (час фактичного затримання 02:00 година) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 затримано в порядку ст.208 КПК України та поміщено до ІТТ № 5 ГУНП в Запорізькій області.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 23.06.2018 під час якого старшим слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_4, на території та поблизу дачної ділянки № 67 в с/т «Автомобіліст-3» поблизу с. Верхня Криниця, Василівського району, Запорізької області виявлено та вилучено: - мотузка білого кольору, довжиною 12,7 м, із зашморгом на кінці, поміщена до спец пакету №4338541; - 8 слідів рук, поміщені до спец пакету №4235715; - полімерний пакет із надписом «Созвездие красоты», в якому знаходились два ножі, викрутка, стамеска, плоскогубці, поміщені до спец пакету №4338538; - чоловічу кепку «Puma», синього кольору, поміщено до спец пакету №4338539; - фрагмент чоловічого паску, чорного кольору, поміщено до спец пакету №4338540; - полімерний пакет із надписом «Ponte Riulto», в якому знаходились керівництво з експлуатації до бензокоси «Мінськ МТ-3», 2 змінні металеві ножі до бензокоси, поміщено до спец пакету №4338537;

- протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, під час складення якого у ОСОБА_2 вилучено бензинову косу марки «Мінськ МТ-3», серійний номер 2016112819590;

- показами потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що 22.06.2018 близько опівночі приїхав на свою дачну ділянку № 67 в с/т «Автомобіліст-3» поблизу с. Верхня Криниця та побачив, що скло вікна другого поверху виставлено. Зайшовши в приміщення дачного будинку виявив відсутність бензинової коси. Далі закрив дачу та почав чатувати на можливого крадія, зважаючи на те, що в дачі було ще достатньо цінного майна. Через деякий час ОСОБА_6 побачив силует людини та почав переслідування, та через 200 м від дачі наздогнав невідомого в руках якого знаходилась бензинова коса «Мінськ МТ-3». На запитання: чия коса? Невідомий чоловік кинув косу та почав бігти вниз по схилу, але через 7-10 м був настигнутий ОСОБА_6 та повалений на землю, відповідно затриманий ним о 02 годині 23.06.2018. Як пояснив ОСОБА_6, надавши копію документів на бензинову косу «Мінськ МТ-3», у невідомого в руках була саме зазначена коса, серійний номер якої збігається із документами;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_6, який під фото № 4 впізнав ОСОБА_2, як особу, яку затримав поблизу своєї дачі із викраденою у нього бензиновою косою.

- постановою про долучення до КП речовими доказами від 23.06.2018 вилучених - мотузки білого кольору, довжиною 12,7 м, із зашморгом на кінці, поміщена до спец пакету №4338541; - 8 слідів рук, поміщені до спец пакету №4235715; - полімерний пакет із надписом «Созвездие красоты», в якому знаходились два ножі, викрутка, стамеска, плоскогубці, поміщені до спец пакету №4338538; - чоловічу кепку «Puma», синього кольору, поміщено до спец пакету №4338539; - фрагмент чоловічого паску, чорного кольору, поміщено до спец пакету №4338540; - полімерний пакет із надписом «Ponte Riulto», в якому знаходились керівництво з експлуатації до бензокоси «Мінськ МТ-3», 2 змінні металеві ножі до бензокоси, поміщено до спец пакету №4338537.

- постановою про долучення до КП речовими доказами від 23.06.2018 вилученої бензинової коси марки «Мінськ МТ-3», серійний номер 2016112819590.

23 червня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В ході досудового розслідування установлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_2 а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2, раніше неодноразово судимий, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, та на теперішній час обґрунтовано підозрюється в аналогічного тяжкого злочину. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_2 вчинене останнім одразу після умовно дострокового звільнення останнього з місць позбавлення волі та ОСОБА_2 розуміє, що буде позбавлений волі за вчинення злочину. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним та перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде намагатись переховуватись від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_7, на теперішній час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, а злочин вчинив поблизу с. Верхня Криниця Василівського району, що свідчить про мандрівний спосіб життя останнього, та перебуваючи на свободі ОСОБА_2 не буде виконувати покладені на нього обов’язки судом. ОСОБА_2 не має сталих суспільних зв’язків, та навіть під час складення протоколу затримання не зміг назвати анкетних даних господаря будинку в якому він мешкає в смт. Пришиб. Одразу після виявлення на місці вчинення злочину потерпілим, намагався втекти, але був зупинений за затриманий потерпілим.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2 офіційного та неофіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно корисною працею не займається. Крім того, згідно вимоги про судимості, ОСОБА_2 є особою неодноразово судимою за вчинення злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку. Наразі, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, що свідчить про не бажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_2 стала звичайним способом виживання, що вказує на обґрунтований ризик вчинити ОСОБА_2 інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного джерела доходу, то одних лише особистих зобов’язань ОСОБА_2 не достатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження; враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо. Осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 не встановлено.

У судовому засіданні слідчий Духонченко А.В. та прокурор Петренко В.О. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_2 та захисник адвокат ОСОБА_3 не заперечують проти обставин, що викладені у клопотанні. ОСОБА_2 повністю визнає вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні, однак заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Адвокат ОСОБА_3 також заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_2 є тяжкість кримінального правопорушення, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України), п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_2 раніше вже неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі корисливих та тяжких кримінальних правопорушень. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_2 вчинене останнім одразу після умовно дострокового звільнення останнього з місць позбавлення волі. Таким чином, з огляду на систематичність вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, офіційно не працевлаштований, що свідчить про не бажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_2 стала звичайним способом виживання. Підозрюваний фактично не має постійного місця мешкання, за місцем реєстрації у м. Запоріжжі не проживає, проживає у с.м.т. Пришиб без відповідних правових підстав, у чужому житлі. З огляду на викладене, обґрунтованим є ризик того, що ОСОБА_2 перебуваючи на свободі з менш суворим запобіжним заходом зможе безперешкодно вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв’язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше неодноразово судимий, він не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 02.00 год. 21 серпня 2018 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 02.00 год. 23 червня 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 50 (п’ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області ((отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок №37319085001205 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик