Ухвала суду № 74908715, 14.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4232/18 1-кс/335/2962/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., прокурора Табахова А.О., представника заставодавця адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області молодшого радника юстиції ОСОБА_2 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017080000000624 від 14 грудня 2017 р. за ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся прокурор другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області молодший радник юстиції ОСОБА_2 з клопотанням про звернення застави в дохід держави, мотивуючи свої вимоги наступним.

Слідчим відділом прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017080000000235 від 27.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державним комітетом України по водному господарству 01.04.2010 укладено контракт № 208 із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якого останній здійснює керівництво Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів.

Наказом голови Агентства водних ресурсів України № 72-ос від 27.03.2017 строк дії контракту продовжено до 28.03.2018.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 , п. 1 примітки до ст. 364 КК України, п. 2 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_3 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно з п. 2.7 Контракту № 208 від 01.04.2010 ОСОБА_3, як керівник, має право діяти від імені організації, представляти її у всіх державних органах, в установах, організаціях, на підприємствах як в Україні, так і за її мажами, а також у відносинах з фізичними особами.

Згідно з наказом № 21 від 04.01.2010 «Про розподіл функціональних повноважень між керівником управління та його заступником» ОСОБА_3 здійснює контроль за веденням робіт, що здійснюються іншими організаціями на водогосподарських об’єктах загальнодержавного значення, та контроль за виконанням функцій замовника з проектування та будівництва природоохоронних об’єктів і заходів на водних об’єктах.

У вересні 2017 р., більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ТОВ «Інститут регіонального екологічного розвитку».

Так, у вересні 2017 р., у денний час, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, директор ТОВ «Інститут регіонального екологічного дослідження» ОСОБА_4 зателефонував заступнику начальника Запорізького РУВР ОСОБА_5 та повідомив про намір укласти договір із надання послуг щодо «Розрахунку-обґрунтування потреби у воді з розрахунком індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення ТОВ «ПЖК-Запоріжжя» на 2018-2020 роки». ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою з начальником Запорізького РУВР ОСОБА_3, з метою одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, повідомила ОСОБА_4, що за позитивне погодження «Розрахунку-обґрунтування потреби у воді з розрахунком індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення ТОВ «ПЖК-Запоріжжя» на 2018-2020 роки» необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 15 000 гривень, на що ОСОБА_4 погодився.

Після цього, 17.10.2017 ТОВ «Інститут регіонального екологічного дослідження» звернулося до Запорізького РУВР з «Розрахунком – обґрунтування потреби у воді з розрахунком індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення ТОВ «ПЖК-Запоріжжя» на 2018-2020 роки».

25.10.2017 приблизно о 12:20 годині, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі будинку по проспекту Соборному, 105, у м. Запоріжжі, ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою з начальником Запорізького РУВР ОСОБА_3, з метою одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, отримала від начальника відділу екологічного проектування ТОВ «Інститут регіонального екологічного розвитку» ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 15 000 (п’ятнадцяти тисяч) гривень за позитивне погодження Запорізьким РУВР в інтересах ТОВ «Інститут регіонального екологічного розвитку» «Розрахунку – обґрунтування потреби у воді з розрахунком індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення ТОВ «ПЖК-Запоріжжя» на 2018-2020 роки».

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, за попередньою змовою зі ОСОБА_5, ОСОБА_3, приблизно о 14:25 годині, перебуваючи у службовому кабінеті начальника Запорізького РУВР, розташованому на другому поверсі будинку по проспекту Соборному, 105, у м. Запоріжжі, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 7 500 гривень, що є частиною отриманої від ТОВ «Інститут регіонального екологічного розвитку» неправомірної вигоди, за позитивне погодження Запорізьким РУВР «Розрахунку – обґрунтування потреби у воді з розрахунком індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення ТОВ «ПЖК-Запоріжжя» на 2018-2020 роки».

Таким чином, начальник Запорізького РУВР ОСОБА_3 за попередньою змовою з заступником начальника Запорізького РУВР ОСОБА_5, одержав неправомірну вигоду у розмірі 15 000 гривень.

26.10.2017 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2017 відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 57 днів та встановлено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 128 000 гривень. Після внесення застави і звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_3 покладено обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

01.11.2017 підозрюваного ОСОБА_3 звільнено з-під варти на підставі внесеної застави у розмірі 128 000 гривень.

У ході досудового розслідування слідчим повісткою про виклик було здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_3 до слідчого відділу прокуратури Запорізької області на 08.12.2017 для вручення останньому клопотання про продовження строків досудового розслідування кримінального провадження, але у визначений час ОСОБА_3 не з’явився і про причини своєї неявки не повідомив.

11.12.2017 слідчим здійснено телефонний дзвінок на № 050 322 23 27, який належить дружині підозрюваного ОСОБА_3, ОСОБА_7, оскільки телефон самого підозрюваного ОСОБА_3 вимкнутий. У ході телефонної розмови із ОСОБА_7, остання відмовилась повідомляти слідчому про причини неявки ОСОБА_3 до слідчого відділу прокуратури Запорізької області 08.12.2017, також відмовилась повідомляти теперішнє місцезнаходження ОСОБА_3 та засоби його зв’язку.

У ході подальшого досудового розслідування слідчим повісткою про виклик було здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_3 до слідчого відділу прокуратури Запорізької області на 13.12.2017 для вручення останньому клопотання про продовження строків досудового розслідування кримінального провадження, але у визначений час ОСОБА_3 не з’явився і про причини своєї неявки не повідомив.

14.12.2017 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_3 оголошено у розшук. Матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_3 виділені в окреме провадження за № 42017080000000624 від 14.12.2017.

Враховуючи, що на теперішній час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 невідоме, підозрюваний ОСОБА_3 переховується від органу досудового розслідування та порушив покладені на нього судом обов’язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, в суд за першою вимогою, в органу досудового розслідування наявні підстави звернути заставу в дохід держави.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 не виконує обов’язки, покладені на нього судом, будучи належним чином повідомленим, не з’явився за викликом до слідчого без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, прокурор просив звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в розмірі 128 000 гривень 00 копійок, внесену заставодавцем ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 31.10.2017 у справі № 335/13089/17.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник заставодавця ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував у зв’язку із його необґрунтованістю, зазначив, що клопотання не містить конкретизації передбаченої ч. 8 ст. 182 КПК України підстави для звернення застави в дохід держави. Так, підозрюваний ОСОБА_3 не викликався належним чином до слідчого в порядку, визначеному ст.ст. 135, 136 КПК України, повітки, що містяться в матеріалах справи, направлені йому із порушенням встановленого строку. Також рапорт слідчого не є належним доказом, який підлягає врахуванню при вирішенні клопотання прокурора.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши доводи прокурора та представника заставодавця, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У провадженні слідчого відділу прокуратури Запорізької області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017080000000624 від 14.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

26.10.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2017 р. у справі № 335/13089/17 відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 128 000 грн. Після внесення застави і звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_3 покладено обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в тому числі покладено обов’язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, прибувати до слідчого, прокурора, в суд за першою вимогою.

01.11.2017 підозрюваного ОСОБА_3 звільнено з-під варти на підставі внесеної застави у розмірі 128 000 грн.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 від 14.12.2017 р. підозрюваного ОСОБА_3 оголошено у розшук.

19.12.2017 орган досудового розслідування звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_3

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2017 дозволено затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним повідомленим, не з’явився за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 не виконує обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, що були покладені на нього ухвалою слідчого судді від 31.10.2017, а саме без поважних причин не з’явився на виклики слідчого, не повідомив про причини своєї неявки, покинув населений пункт, в якому він проживає, без дозволу, слідчого, прокурора або суду, внаслідок чого був оголошений у розшук, що відповідно до положень ч. 8 ст. 182 КПК України є підставою для звернення застави в дохід держави.

При цьому, слідчий суддя вважає непереконливими доводи представника заставодавця про те, що судові повістки вручалися із порушенням ст.ст. 135, 136 КПК України, оскільки такі дії слідчого в установленому КПК України порядку підозрюваним не оскаржувались, а те, що він перетнув державний кордон України посвідчує відсутність наміру з’являтися до слідчого та дотримуватися належним чином покладених слідчим суддею обов’язків на нього.

Тому, дане клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 182, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Заставу за підозрюваного ОСОБА_3 в розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 26316700) р/р № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, справа № 335/13089/17, № 1-кс/335/8761/2017 звернути в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 червня 2018 р.

Повний текст ухвали оголошено 19 червня 2018 р. о 15:40 год.

Слідчий суддя А.В. Шалагінова