Рішення № 74908176, 14.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7995/16-ц

2/310/40/18

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді – Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов"язання прийняти аліменти, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, посилаючись на наступне.

Позивач вказав, що вони з ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначив, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2009 року та рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 28.10.2010 року з відповідача, починаючи з 26 серпня 2009 року були стягнуті аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісячно.

У відділі ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу № 2-5785/2009, виданому 28.12.2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області щодо примусового стягнення аліментів з відповідача, але з 2009 року відповідач аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по їх сплаті.

ОСОБА_1 за період з 26.08.2009 р. по 01.08.2016 р. відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 67 992,45 грн. Таким чином, сума неустойки (пені) за несплату аліментів (заборгованість визначена на підставі розрахунку державного виконавця) та становить 21 175,18 грн.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що йому постійно чиняться перешкоди у спілкуванні з сином, копії квитанцій про сплату аліментів було представлено в опікунську раду. ОСОБА_2 вказав, що він вчасно сплачує аліменти, але у зв»язку у з тяжким матеріальним становищем не завжди виходить сплатити аліменти. Позивач за зустрічним позовом вказав, що в Україні проходить антитерористична операція, багато підприємств не працює, важко знайти роботу. ОСОБА_2 поштовим переказом відправляв аліменти ОСОБА_4, але вона відмовляється отримувати аліменти. Прохав суд зобов'язати ОСОБА_4 прийняти аліменти.

В січні 2017 року ОСОБА_2 подав заяву до виконавчої служби м. Бердянська для повідомлення заборгованості по аліментам, для того щоб сплатити аліменти, але відповіді не отримав.

В судове засідання позивач за первісним позовом не з»явився та надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зустрічний позов не визнав у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з»явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, зустрічний позов підтримав у повному обсязі, вимоги, викладені у первісному позові не визнав.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає первісний позов підлягаючим задоволенню, зустрічний позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2009 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 28.10.2010 року, починаючи з 26 серпня 2009 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/3 частини від усіх його видів доходу щомісячно.

З»ясовано, що у відділі ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу № 2-5785/2009, виданому 28.12.2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області щодо примусового стягнення аліментів з відповідача, але з 2009 року відповідач аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по їх сплаті.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 01.08.2016 року у ОСОБА_2 у зв»язку з регулярною несплатою аліментів виникла заборгованість у розмірі 67 992,45 грн., що також підтверджується довідкою про розмір заборгованості № від, наданою Бердянським міськрайонним ВДВС ГТУ у Запорізькій області.

Відовідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Відповідно до усталеної судової практики, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, у якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Враховуючи той факт, що відповідач був обізнаний про стягнення з нього аліментів за рішенням суду на користь позивачки на утримання сина та їх розмір, він повинен був сплачувати аліменти від дня набрання зазначеним рішенням законної сили.

З наданого позивачкою розрахунку видно, що пеня, що підлягає стягненню з відповідача складає 21175,18 гривень.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок вірним , оскільки виконаний до вищевказаних норм закону, який суд перевірив і вважає його вірним.

Отже, виходячи з кількості днів прострочення сплати відповідачем за первісним позовом аліментів кожного місяця, суми несвоєчасно сплачених аліментів, розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, починаючи з 01 вересня 2009 року по 01 серпня 2016 року судом визначено за наступною формулою: сума заборгованості за аліментами за один місяць помножена на 1% та помножена на кількість днів у місяці, а саме:

за вересень 2009 року – 567,24х1%х30 день= 170,10гривень; за жовтень 2009 року – 578,86х1%х31 день= 179,49 гривень; за листопад 2009 року – 577,13х1%х30 днів = 173,10 гривень; за грудень 2009 року –603,72 х1%х31день187,24 гривень; за січень 2010 року – 510,97х1%х31 день=158,10 гривень; за лютий 2010 року – 510,97х1%х28 днів= 142,80 гривень; за березень 2010 року – 510,97х1%х31 день= 158,10 гривень; за квітень 2010 року – 586,76х1%х30 день=176,10 гривень; за травень 2010 року – 586,76х1%х31 днів= 181,97 гривень; за червень 2010 року – 568,76х1%х30 день= 170,70 гривень; за липень 2010 року – 611,52х1%х31 день=189,41 гривень; за серпень 2010 року – 611,52х1%х31 днів= 189,41 гривень; за вересень 2010 року – 621,69х1%х30 день= 186,60 гривень; за жовтень 2010 року – 621,69х1%х31 день=192,82 гривень; за листопад 2010 року – 621,69х1%х30 днів= 186,60 гривень; за грудень 2010 року – 621,69х1%х31 день=192,82 гривень;

за січень 2011 року – 600,71х1%х31 день=186,31 гривень; за лютий 2011 року – 600,71х1%х28 днів= 168,28 гривень; за березень 2011 року –600,71х1%х31 день= 186,31 гривень;

за квітень 2011 року – 676,59х1%х30 день=202,80 гривень; за травень 2011 року – 676,59х1%х31 днів= 209,56 гривень; за червень 2011 року – 676,59х1%х30 день= 202,80 гривень; за липень 2011 року – 680,50х1%х31 день=210,80 гривень; за серпень 2011 року – 680,50х1%х31 днів= 210,80 гривень; за вересень 2011 року –680,50х1%х30 день= 204 гривень; за жовтень 2011 року – 693,28х1%х31 день-214,83 гривень; за листопад 2011 року – 693,28х1%х30 днів= 207,90 гривень; за грудень 2011 року – 695,26х1%х31 день= 215,45 гривень;

за січень 2012 року – 691,52х1%х31 день=214,21 гривень; за лютий 2012 року – 691,52х1%х29 днів= 193,48 гривень; за березень 2012 року – 691,52х1%х31 день=214,21 гривень; за квітень 2012 року – 758,83х1%х30 день=227,70 гривень; за травень 2012 року – 758,83х1%х31 днів= 235,29 гривень; за червень 2012 року – 758,83х1%х30 день= 227,70 гривень; за липень 2012 року – 763,77х1%х31 день=236,84 гривень; за серпень 2012 року – 763,77х1%х31 днів= 236,84 гривень; за вересень 2012 року – 763,77х1%х30 день= 229,20 гривень; за жовтень 2012 року – 804,88х1%х31 день=249,55 гривень; за листопад 2012 року – 804,88х1%х30 днів= 241,50 гривень; за грудень 2012 року – 804,88х1%х31 день= 249.55 гривень;

за січень 2013 року – 738,78х1%х31 день=229,09 гривень; за лютий 2013 року – 738,78х1%х28 днів= 206,92 гривень; за березень 2013 року – 738,78х1%х31 день= 229,09 гривень; за квітень 2013 року – 787,52х1%х30 день=236,10гривень; за травень 2013 року – 787,52х1%х31 днів= 243,97 гривень; за червень 2013 року – 787,52х1%х31 день= 236,10 гривень; за липень 2013 року – 791,10х1%х31 день=245,21 гривень; за серпень 2013 року – 791,10х1%х31 днів= 245,21 гривень; за вересень 2013 року – 791,10х1%х30 день= 237,30 гривень; за жовтень 2013 року –801,23х1%х31 день=248,31 гривень; за листопад 2013 року – 801,23х1%х30 днів= 240,30 гривень; за грудень 2013 року – 801,23х1%х31 день= 248,31 гривень;

за січень 2014 року – 778,23х1%х31 день=241,18 гривень; за лютий 2014 року – 778,23х1%х28 днів= 217,84 гривень; за березень 2014 року – 778,23х1%х31 день= 241,18 гривень; за квітень 2014 року – 871,68х1%х30 день=261,60 гривень; за травень 2014 року – 871,68х1%х31 днів= 270,32 гривень; за червень 2014 року – 871,68х1%х30 день= 261,32 гривень; за липень 2014 року – 904,81х1%х31 день=280,55 гривень; за серпень 2014 року – 904.81х1%х31 днів= 280,55 гривень; за вересень 2014 року – 904,81х1%х30 день= 271.50 гривень; за жовтень 2014 року – 904,81х1%х31 день=280,55 гривень; за листопад 2014 року – 904,88х1%х30 днів= 271,50 гривень; за грудень 2014 року – 904,88х1%х31 день= 280,55 гривень;

за січень 2015 року – 904,81х1%х31 день=280,55гривень; за лютий 2015 року – 904,88х1%х28 днів= 253,40 гривень; за березень 2015 року – 904,88х1%х31 день= 280,55 гривень;

за квітень 2015 року – 994,67х1%х30 день=298,50 гривень; за травень 2015 року – 994,67х1%х31 днів= 308,45 гривень; за червень 2015 року – 994,67х1%х30 день= 298,50 гривень; за липень 2015 року – 1157,91х1%х31 день=358,98гривень; за серпень 2015 року – 1157,91х1%х31 днів=358,98 гривень; за вересень 2015 року – 1157,91х1%х30 день= 347,40 гривень; за жовтень 2015 року – 1286,40х1%х31 день-398,66 гривень; за листопад 2015 року – 1286,40х1%х30 днів= 385,80 гривень; за грудень 2015 року – 1286,40х1%х31 день= 398,66 гривень;

за січень 2016 року – 1126,43х1%х31 день=349,06 гривень; за лютий 2016 року – 1126,43х1%х29 днів= 326,54 гривень; за березень 2016 року – 1126,43х1%х31 день= 349,06 гривень; за квітень 2016 року – 1357,89х1%х30 день=407,40 гривень; за травень 2016 року – 1357,89х1%х31 днів= 420,98 гривень; за червень 2016 року – 1357,89х1%х30 день= 407,40 гривень; за липень 2016 року – 1357,98х1%х31 день=420,98 гривень; Загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину становить 21175, 18 грн.

Таким чином, суд оцінивши усі докази в їх сукупності вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними і обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги викладені позивачем за зустрічним позовом – ОСОБА_2 суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_2 всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не надано судові жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 не приймає від нього грошові кошти в якості сплати аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Крім того, порядок примусового стягнення аліментів за рішенням суду передбачений Законом України «Про виконавче провадження», ніяких письмових звернень від боржника ОСОБА_2 з проханням прийняти аліменти на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_4І.) до відділу ДВС не надходило.

З матеріалів виконавчого провадження судом вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово роз»яснювалось, що він має право здійснювати перекази на розрахунковий рахунок Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Гловного територіального управління юстиції у Запорізькій області, але ОСОБА_2 протягом тривалого часу наданим йому правом не користувався.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 неустойку (пеню) за порушення строків виплати аліментів за період з 01.09.2009 року по 01.07.2016 року на утримання неповнолітнього сина- Волошина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 21175 (двадцять одну тисячу сто сімдесят п»ять гривень), 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір у розмірі 551 (п»ятсот п»ятдесят одну гривню), 20 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов"язання прийняти аліменти, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Я кщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Повний текст рішення суду складено 25 червня 2018 року.

Суддя