Рішення № 74907911, 22.06.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд.унік. №243/3889/18

Провадження № 2/243/1620/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

при секретарі Янчевському В.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі №2 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Обґрунтувавши свої вимоги тим, що діти зареєстровані з нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач допомоги на утримання дітей ні в грошовій, ні в натуральній формі не надає. Він працює без оформлення трудового договору, має постійний заробіток. Старший син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має діагноз «симптоматична епілепсія та кістозне утворення в правій задньолобній ділянці головного мозку». З метою лікування сина потрібні медичні обстеження в умовах медичного закладу, постійне проходження коштовного лікування та регулярне вживання дорогих медичних препаратів. Відповідач має задовільний стан здоров’я, інших аліментних зобов’язань та утриманців не має, є власником квартири, яку придбав у жовтні 2013 року за 85.940 грн. Просить суд стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними повноліття в розмірі 1/2 частини усіх видів доходів відповідача, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для відповідного віку дитини та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення в суд до досягнення старшою дитиною повноліття; після досягнення повноліття найстаршою дитиною аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, вказав, що він постійно перераховує грошові кошти на банківську картку позивачки, також купує дітям одяг, взуття, канцелярські товари та іграшки. Тобто добровільно виконує свої обов’язки по утриманню та лікуванню дітей. Не може бути враховано як доказ, що він є власником квартири, придбаної дійсно в 2013 році за допомогою його батьків, брата і сестри, продавши квартиру батьків і за надані його братом та сестрою кошти придбав квартиру. Ця квартира придбана в період їх шлюбу, в ній проживає позивачка та їхні діти, позивачка чинить йому перешкоди в проживанні в зазначеній квартирі, змінила замки на вхідних дверях і відмовляється передати йому ключі. Він змушений орендувати житло та нести додаткові витрати на оплату орендованого житла. Дійсно його син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства та йому призначена пенсія, яку позивачка використовує для лікування сина. Також відповідач зазначив, що на його утриманні знаходиться непрацездатна мати. Він не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог та стягнення з нього на користь позивачки аліментів в розмірі 1/3 частки його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Позивачка надала відповідь на відзив, в якому вона пояснила, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбу, але сумісно вони не проживають з серпня 2014 року. Квартира дійсно придбана у шлюбі, але не тільки за кошти відповідача, а й за кошти надані безпосередньо нею та її родичами. Вона ніколи не чинила перешкод проживання для відповідача. Перелічені кошти на картку не відповідають фактичним витратам на дітей, а також нормативам про аліменти на той період часу, і є значно меншими та нерегулярними. В результаті чого вона змушена була звертатися за матеріальною допомогою до свого педколективу та сусідів, що може бути підтверджено їх свідченнями. Надана сума та чеки відповідачем, нібито витрачені на одяг та канцтовари придбані за його кошти не є достовірними, тому що вони датуються 2012 роком, а відповідач фактично не проживає з дітьми з 2014 року. Ці чеки є явною фальсифікацією. Згідно інформації з Єдиного реєстру суб’єктів малого та середнього підприємництва РФ даний суб’єкт підприємницької діяльності розпочав роботу тільки у 2016 році, а чеки датовані ним же з 2012 року. І яким чином ці речі потрапили через кордон, якщо відповідач перетинав його тільки 1 раз у червні 2014 року. Відповідач зазначає, що у нього на утриманні знаходиться непрацездатна матір, про це також треба надати документ, що підтверджує опікунство над нею з соцслужб та виписку з пенсійного фонду, куди йдуть відрахування за відповідача та карту, що відкрито на його ім’я відповідними банком, щоб з’ясувати з якого терміну він дійсно є опікуном своєї матері. Але все це не звільняє його від обов’язку виховувати та утримувати власних дітей. Їх син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно має статус дитини з інвалідністю до 18 років і потребує постійного, довготривалого та коштовного лікування. Він дійсно отримує щомісячну соціальну допомогу від держави у розмірі 1452,00 грн., що фактично не покриває витрати на лікування. Згідно з призначенням лікаря вона щомісячно має витрачати на його життєво необхідні препарати 3278 грн., що підтверджується чеками з аптеки.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовну заяву, просила її задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ДН № ООО, 29690 в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення з відповідача 1/3 частки його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімум на кожну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (до шлюбу Марченко) О.Б. перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2000 року, мають спільних дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 4-7).

Відповідно до довідки «КП ЖЕК №4», № 605 від 04.05.2018 року, складеної паспортистом ОСОБА_6, ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, на вул. Василевського, 28/157 з 30.10.2013 року і по теперішній час, разом із нею зареєстровані чоловік - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, син – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.7)

Як вбачається з виписного епікризу (виписка із історії хвороби № 245), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, знаходився на обстеженні та лікуванні в нейрохірургічному відділенні ОГПН ГУ ИНПН НАМН України. (а.с.9)

Відповідно до висновку МРТ від 10.02.2016 року, ОСОБА_3 має діагноз «симптоматична епілепсія та кістозне утворення в праві задньолобній ділянці головного мозку». (а.с.10)

Відповідно до договору купівлі – продажу від 25.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 5702, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_3 купив квартиру № 157, що розташована у житловому будинку № 28 по вул. Василевського в м. Слов’янську Донецької області. (а.с.11-12)

Відповідно до копій квитанцій, відповідачем були внесені кошти на картковий рахунок 414949 **** **** 04, 23.02.2017 року в розмірі 503,50 грн., 21.04.2017 року в розмірі 1020,00 грн., 30.04.2018 року в розмірі 503,47 грн., 12.05.2017 року в розмірі 601,97 грн., 09.07.2017 року в розмірі 1004,95 грн., 12.08.2017 року в розмірі 610,00 грн., 19.08.2017 року в розмірі 665,00 грн., 25.08.2018 року в розмірі 502,47 грн., 01.09.2017 року в розмірі 512,42 грн., 502,47 грн., 17.09.2017 року в розмірі 503,47 грн., 30.09.2018 року в розмірі 601,97 грн., 07.10.2017 року 504,46 грн., 14.10.2017 року в розмірі 505,46 грн., 28.10.2017 року в розмірі 1009,92 грн., 28.12.2017 року в розмірі 1009,92 грн., 16.01.2018 року в розмірі 1009,92 грн., 25.01.2018 року в розмірі 512,42 грн., 13.04.2018 року в розмірі 1004,95 грн. (а.с.23-26)

Відповідно до товарних чеків індивідуального підприємця ОСОБА_9 були придбані речі для дітей та канцелярські приладдя в період з 2012 по 2018 роки. (а.с.27-39)

Відповідно до акту від 05.06.2018 року, складеного комісією у складі майстра КП «ЖЕК № 4» ОСОБА_10, квартиронаймачів, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11, у кв. 141, ОСОБА_12 у кв.158 про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 з 2013 року. Комісією встановлено, що ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає з серпня 2014 року та по теперішній час. (а.с.46)

Як вбачається з довідки від 01.06.2018 року № 86, складеної класним керівником загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 м. Слов’янська, ОСОБА_13, про те, що батько учня ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_3 протягом 2017 – 2018 навчального року не відвідував батьківські збори, не спілкувався з вчителями, не цікавився успішністю сина. (а.с.47)

З довідки від 01 червня 2018 року про державну соціальну допомогу вбачається, що ОСОБА_1 дійсно знаходиться на обліку в УСЗН Слов’янської міської ради та отримує державну соціальну допомогу дітям – інвалідам, з грудня 2017 – травень 2018 року отримали кошти у розмірі 8712,00 грн. (а.с.50)

Відповідно до чеку ТОВ «ОСОБА_12 Пі Фармація» Аптека №44, 03.05.2018 року були придбані ліки на суму 3278.31 грн. (а.с.51)

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст.182 СК України.

Відповідно до ст. 188 СК України за рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Під час вирішення питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує матеріальний стан, стан здоров’я матері дітей, яка є працездатною, працює, отримує доход, діти проживають з нею та знаходяться на її фактичному утриманні. Позивач отримує соціальну допомогу на утримання дитини-інваліда у розмірі 1452 грн. на місяць.

Також судом враховується матеріальний, сімейний стан відповідача, який є працездатним, офіційно не працевлаштований, за станом здоров’я має можливість надавати дітям матеріальну допомогу. Відповідно до квитанцій, ним в добровільному порядку надається матеріальна допомога позивачу шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку (а. с.23-26). При цьому судом не приймаються до уваги доводи позивача про майновий стан відповідача в частині придбання ним квартири у 2013 році за 85940 грн. і через це можливості сплачувати аліменти саме у розмірі ? частки доходів.

З наданого суду договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.10.2013 року дійсно вбачається, що квартира придбана відповідачем за 85940,00 грн. Проте вказана квартира придбана ще під час спільного проживання позивача та відповідача, є їх спільною сумісною власністю (п. 8 Договору), в цій квартирі по теперішній час зареєстровані та проживають позивач з дітьми, про що свідчить довідка ЖЕК № 4 (а. с.7), а спільне проживання сторін було припинено у серпні 2014 року (а. с.46), що не заперечувала позивач.

Ті обставини, що відповідач не відвідував батьківські збори та не цікавився життям дітей відповідно до довідки навчального закладу (а. с. 47) не свідчить про визначення саме такого розміру аліментів, про який поставлено вимогу у позові, це може бути підставою під час вирішення питання про позбавлення його батьківських прав тощо.

Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача про придбання ним дитячого одягу та канцтоварів, а також перебування на утриманні матері похилого віку.

Належних та допустимих доказів цих обставин відповідачем та його представником не надано. Окрім того, з наданих суду копій товарних чеків не вбачається, ким саме були придбані вказані речі та що вони дійсно були передані позивачу та її дітям, а з наданих позивачем відомостей з Єдиного реєстру суб’єктів малого та середнього підприємництва від 30.05.2018 року (а. с.48-49) вбачається, що такий підприємець ОСОБА_9 розпочав свою діяльність лише 01.08.2016 року, тоді як товарні чеки датовані починаючи з 2012 року. Вказані доводи відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.

Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що згідно свідоцтв про народження дітей позивачки, їх батьком є відповідач ОСОБА_3А.(а.с.5,6), який в порушення ст. 180 СК України не виконує свої обов’язки по утриманню дітей до повноліття. Оскільки ОСОБА_3 ухиляється від цього зобов’язання, даний спір сторонами не вирішений в позасудовому порядку, кошти на утримання дітей повинні бути стягнуті в судовому порядку в розмірі 1/3 частини до повноліття старшої дитини, а потім у розмірі ? частини усіх видів доходів до повноліття молодшої дитини. При цьому суд враховує сімейний стан, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, який не працює, інших дітей у нього немає, стан здоров’я задовільний.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача аліментів у розмірі ? частини усіх доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для відповідного віку дитини та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, позивач посилається на те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дитиною інвалідом та потребує додаткових витрат на лікування.

Суд вважає, що вказана обставина не може бути підставою для стягнення аліментів у розмірі, вказаним позивачем, оскільки відповідно ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), тобто позивач має звернутися з окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини інваліда на підставі ч. 1 ст. 185 СК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку на утримання дітей на користь позивачки.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць згідно із положеннями статті 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 180, 182, 183, 185 СК України, 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, (ІПН НОМЕР_2) на утримання неповнолітніх сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи стягнення з 10.05.2018 року до повноліття сина ОСОБА_14, тобто до 06.03.2020 року. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на ОСОБА_5, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір на користь держави у розмірі 704,80 грн. на рахунок отримувача: 31215256700001; стягувач: ДСА України; отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: ГУ ДКС України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; код бюджету 22030106.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_15