Постанова № 74906957, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2757/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу громадянина Республіки Беларусь ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом громадянина Республіки Беларусь ОСОБА_4 до Управління у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати рішення Управління у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві - наказ № 383 від 12.06.2015 про відмову ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в оформленні документів для вирішення питання у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в місті Києві розглянути заяву ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про оформлення документів для вирішення питання у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху, оскільки даний позов подано з пропуском строку звернення до суду. Крім того, вказаною ухвалою встановлено п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки позивачем не було усунуто недоліки, визначені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, ухвалою Окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року позовну заяву повернуто.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилався на те, що копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року отримано особисто в поштовому відділенні лише 07.04.2018, а не 10.03.2018, як вважає суд першої інстанції, що підтверджується журналом видачі рекомендованої кореспонденції та онлайн-сервісом пошуку рекомендованих відправлень ПАТ «Укрпошта».

При цьому, жодної інформації про вручення такого поштового відправлення 10.03.2018 сторінка пошуку поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» не містить.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що оскільки позивачем подано позов з пропуском строку звернення до суду, тому позивачу слід було усунути такі недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про без руху шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відтак, на думку відповідача, суд першої інстанції правильно встановив обставини та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) скасувати рішення Управління у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві - наказ № 383 від 12.06.2015 про відмову ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в оформленні документів для вирішення питання у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

2) зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в місті Києві розглянути заяву ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про оформлення документів для вирішення питання у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідала вимогам положень ст. 161 КАС України (а.с. 1-2).

Однак позивачем не було усунуто недоліки в позовній заяві, визначені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 10).

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, позивачем отримано 10.03.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на 12.04.2018, тобто з урахування строку поштового обігу, витребуваних судом документів на усунення недоліків позову, у т.ч. клопотань про продовження строку для усунення недоліків позову чи доказів неможливості надання витребуваних судом документів тощо, від позивача на адресу суду не надходило, тому слід повернути таку позовну заяву.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини п'ятої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно п.1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції не було враховано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року встановлено п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 1-2).

Вказана ухвала суду від 26.02.2018 про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу 06.03.2018 та отримана останнім 07.04.2018, що підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0105102519821 (а.с. 9) та наданим позивачем до суду апеляційної інстанції листом ПАТ «Укрпошта» від 18.05.2018 №1853-К-17774.

12 квітня 2018 року позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку подано до суду першої інстанції заяву, в якій просить поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки йому не надавалась правова допомога та він не володіє українською мовою (а.с. 12-14).

Частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем у строк, встановлений в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, відтак ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року, є передчасною.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу громадянина Республіки Беларусь ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 25 червня 2018 року.