Рішення № 74906527, 12.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4979/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

19 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю посилаючись на наступні обставини. З 2004 року він разом зі своєю сім’єю проживаємо в домоволодінні № 346 по вулиці Інтернаціональній в місті Костянтинівка, яке (через город) межує з домоволодінням № 337 по вулиці Трудовій. З березня 2007 року він доглядає вказаний житловий будинок, користується присадибною земельною ділянкою. Попередній власник будинку ОСОБА_2 помер і в будинку на той час проживала тільки його дружина ОСОБА_3. З другої половини 2006 року в спірному домоволодінні ніхто не проживає, крім нього ніхто будинок не доглядає та не утримує. За даними Єдиного реєстру речових прав право власності на зазначене домоволодіння належить померлому ОСОБА_4, який також помер у 2009 р. Спірне майно не було ніким успадковане. Таким чином, вже понад 10 років він самостійно утримую спірне домоволодіння за адресою: місто Костянтинівка, вулиця Трудова, будинок № 337, періодично сплачує комунальні платежі, здійснив декілька поточних ремонтів будинку та доглядає за присадибною земельною ділянкою – тобто фактично користуюсь та розпоряджаюсь майном, яким добросовісно заволодів. Тому просив Визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 331 з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вулиці Трудовій в місті Костянтинівка Донецької області.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з’явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали (а.с.72).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, заперечень по суті позову не надав, вирішення питання залишив на розсуд суду (а.с.53).

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об’єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства ст. 47 Конституції України, ст. ст. 39, 328, 344 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), відповідно до яких кожен має право на житло.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п’ятнадцять, а на рухоме майно - через п’ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України, про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п.9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.

При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК України, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об’єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, положення ст.344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01.01.2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв’язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2004 року проживає у домоволодінні № 346 по вулиці Інтернаціональній в місті Костянтинівка, яке межує з домоволодінням № 337 по вулиці Трудовій. З березня 2007 року він доглядає вказаний житловий будинок, користується присадибною земельною ділянкою. Попередній власник будинку ОСОБА_2 помер. З другої половини 2006 року в спірному домоволодінні ніхто не проживає, крім позивача ніхто будинок не доглядає та не утримує. Зазначені обставини визнаються учасниками справи і у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №100386796 від 14.10.2017 року право власності на будинок № 337 по вул. Трудовій м. Костянтинівки Донецької області належало ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.10.2005 року (а.с.4-5). ОСОБА_4 помер 20 грудня 2009 року за постійним місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть та копією актового запису про смерть №1520 від 21.12.2009 року (а.с.6,42-43).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50289358 від 14.12.2017 року, спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлого 20.12.2009 року, немає (а.с.37-38).

Судом також оглянуті надані позивачем на підтвердження заявлених вимог оригінали квитанцій про сплату комунальних послуг за адресою спірного домоволодіння за період з травня 2007 року по теперішній час, копії яких долучені до матеріалів справи, що також повністю підтверджує доводи позивача щодо часу добросовісного, відкритого та безперервного користування нерухомим майном (а.с.56-71).

Таким чином, судом встановлено, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування своїх вимог і підтверджені ним письмовими доказами є достовірними, і сумніву у суду не викликають, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. У зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.11, 15, 16, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 337 (триста тридцять сім) по вул. Трудовій в м. Костянтинівка Донецької області, з надвірними будівлями та спорудами .

Повний текст рішення виготовлений 12.03.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Костянтинівська міська рада, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260, код ЄДРПОУ 04052790.

Суддя