Рішення № 74905706, 25.06.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3836/16-ц

Номер провадження 2/489/47/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Тихонової Н.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Державна податкова інспекція в Інгульському районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області, Територіальна державна інспекція з питань праці в Миколаївській області про покладення обов’язку подати звіти, нарахувати та сплатити страхові внески,

ВСТАНОВИВ

В серпні 2016 р. позивачі звернулись з вказаним позовом до ФОП ОСОБА_3 яким, в остаточній редакції, просили покласти на відповідача обов’язок подати відповідні звіти про нарахування та сплату страхових внесків в розмірі не нижче мінімального страхового внеску до органів ПФУ та ДПІ ГУ ДФС: стосовно ОСОБА_2 за грудень 2002 року, січень 2003 року, за період з квітня 2003 року по жовтень 2011 року включно та за листопад 2013 року; стосовно ОСОБА_1 за період з вересня 2002 року по лютий 2003 року включно, за період з квітня 2003 року по жовтень 2011 року включно та за листопад 2013 року; покласти на відповідача обов’язок нарахувати і сплатити вищевказані страхові внески.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилалися на те, що:

1)працювали продавцями у відповідача в магазині "Чай" за адресою пр. Богоявленський, 32 у м. Миколаєві, ОСОБА_2 з 29.10.2001 до 28.04.2016, а ОСОБА_1 з 02.09.2002 до 28.04.2016;

2)звернувших до органів пенсійного фонду дізнались, що відповідач не сплатила страхові внески за працівника ОСОБА_2 за грудень 2002 року, січень 2003 року, за період з квітня 2003 року по жовтень 2011 року включно та за листопад 2013 року; за працівника ОСОБА_1 за період з вересня 2002 року по лютий 2003 року включно, за період з квітня 2003 року по жовтень 2011 року включно та за листопад 2013 року;

3)не сплата відповідачем страхових внесків порушує права та законні інтереси позивачів, оскільки до страхового стажу зараховуються лише місяці за які слачено не менше розміру мінімального страхового внеску.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_3 у відзиві проти позову, зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на таке:

1)відповідач є приватним підприємцем і інвалідом третьої групи, тому відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування " звільнена від сплати єдиного внеску;

2)вказаний позивачами спосіб захисту порушеного права, а саме покладення обов’язку сплати заборгованості зі страхових внесків не передбачений чинним законодавством;

3)відповідач не має заборгованості, що підтверджується відповідями відповідних органів.

4)повноваженнями щодо перевірки правильності і повноти сплати внесків наділені, відповідно до закону, не позивачі, а органи Пенсійного фонду і Державної фіскальної служби, а останні не встановлювали порушень і не застосовували до відповідача жодних санкцій.

5)позивачами не доведно, що вони звертались до вищевказаних контролюючих органів з приводу проведення перевірки достовірності відомостей.

6)відповідач перебувала на спрощеній системі оподаткування, а відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 за № 727/98 фізичні особи - підприємці, що сплачують єдиний податок звільняються від обов’язку нараховувати, відраховувати чи перераховувати в державні цільові фонди збори, пов’язані з виплатою заробітної плати працівникам.

Встановивши фактичні обставини, з'ясувавши взаємовідносини, які склались між сторонами, дослідивши надані докази, суд виходить з такого.

ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_4 Миколаївною в трудових відносинах в період з 29.10.2001 до 28.04.2016 та працювала продавцем, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 3) та копіями наказів (а. с. 137, 138).

ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_4 Миколаївною в трудових відносинах в період з 02.09.2002 до 28.04.2016 та працювала продавцем, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 7) та копіями наказів (а. с. 137, 138).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.04.2000, з основним видом діяльності - 47.11 Роздрібна торгівляв неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1. Вказані обставини підтверджуються копією виписки (а. с. 43).

ФОП ОСОБА_3 з 01.01.2012 є платником єдиного податку за ставкою 15 % - друга група, що підтверджується копією дублікату свідоцтва (а. с. 44).

ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи, загальне захворювання з 25.05.2006, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК (а. с. 45).

Відповідно до листа ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС від 17.10.2016 (а. с. 47) до ФОП ОСОБА_3 не застосвуються штрафні санкції, оскільки заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 17.10.2016 в сумі 4015,53 грн. несвоєчасно перерахована з вини банку.

Згідно з роздруківкою електронного звіту за листопад 2013 року та додатку № 4 (а. с. 96, 97) відповідачем нараховано суми єдиного внеску за позивачів, як працівників, і як вбачається з письмових пояснень представника ДПІ (а. с. 122) сплачено.

Як вбачається з роздруківки "Індивідуальні відомості про застраховану особу" щодо ОСОБА_2 (а. с. 4, 5, 104-110) відповідачем не сплачувались за неї, як найманого працівника, страхові внески за за грудень 2002 року, січень 2003 року, за період з квітня 2003 року по грудень 2003 року, єдиний внесок за період з січня 2011 року по жовтень 2011 року. За період з січня 2004 року до грудня 2010 року відомості відсутні.

Як вбачається з роздруківки "Індивідуальні відомості про застраховану особу" щодо ОСОБА_1 (а. с. 8-10, 98-103) відповідачем не сплачувався за неї, як найманого працівника, єдиний внесок за період з січня 2011 року по жовтень 2011 року. За період з вересня 2002 року по лютий 2003 року включно, за період з квітня 2003 рокудо грудня 2010 року відомості відсутні.

Посилання позивачів на те, що несплата страхових внесків відповідачем за період до 01.01.2004 порушує їх права є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто незалежно від сплати страхових внесків.

Враховуючи те, що в цій частині права позивачів не порушено в задоволенні вимог про покладення обов’язку подати звіти та нарахувати і сплатити внески за період до 01.01.2004 належить відмовити у зв’язку з безпідставністю.

Посилання позивачів на те, що відповідачем не сплачено єдиний внесок за листопад 2013 року спростовується роздруківкою електронного звіту, поясненнями представника ДПІ та листом ДПІ, а тому в задоволенні вимог про покладення обов’язку подати звіти та нарахувати і сплатити внески за листопад 2013 року належить відмовити у зв’язку з безпідставністю.

Заперечення представника відповідача з посиланням на те, що відповідач звільнена від сплати єдиного соціального внеску, як інвалід 3 групи, не стосується предмету спору, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" такі особи, звільняються від сплати внеску лише за себе, а не за найманих працівників.

Посилання представника відповідача на те, що Указом Президента України від 03.07.1998 за № 727/98 фізичні особи-підприємці, що сплачують єдиний податок звільнені від сплати внесків в державні цільові фонди, також не може бути прийнято судом, оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 2 вказаного Указу у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу, і 42 % із суми єдиного податку перераховується до Пенсійного фонду України. Окрім цього, відповідачем не надано доказів, що вона була платником єдиного податку в період з січня 2004 до грудня 2010 року.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач не має заборгованості по оплаті внесків та те, що повноваженнями перевірки правильності і повноти сплати внесків наділені, відповідно до закону, не позивачі, а органи Пенсійного фонду і Державної фіскальної служби, не спростовують наданого позивача пунктом 3 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" права вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Позивачі перебували з відповідачем в трудових відносинах як наймані працівники, а тому відповідач, відповідно до ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повинен був сплачувати за позивачів у період з січня 2004 року по грудень 2010 року страхові внески, а з січня 2011 року до жовтня 2011 року єдиний соціальний внесок. Обставин, які б свідчили, що позивачі не виконували в зазначені періоди трудових обов’язків або були працювали на умовах неповного робочого дня, відповідачем не зазначено та доказів на підтвердження цих обставин не надано.

Статею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що умовами призначення пенсії є досягнення встановленого законом віку та наявність встановленого законом страхового стажу. Цим же законом визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24).

Таким чином, суд дійшов висновку, що несплата відповідачем, як працедавцем страхових внесків (єдиного соціального внеску) за позивачів порушує їх права щодо зарахування періоду роботи з січня 2004 до жовтня 2011 року до страхового стажу для призначення пенсії.

Такий спосіб захисту порушеного права, як покладення обов’язку, узгоджується з передбаченим п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і є тотожнім (синонімом) такому способу як "зобов’язання особи вчинити певні дії".

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності, допустимості, достатності і достовірності, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме щодо зобов’язання відповідача нарахувати і сплатити за позивачів, як найманих працівників, страхові внески за період з січня 2004 до грудня 2010 року та єдині внески за період з січня 2011 до жовтня 2011 року.

Оскільки для зарахування страхового стажу необхідно окрім сплати внесків роботодавцем подача відповідних звітів, суд вважає вимоги також підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про покладення обов’язку подати звіти, нарахувати та сплатити страхові внески – задовольнити частково.

Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1, м. Миколаїв, вул. 9 Козацька, буд. 31) подати відповідні звіти про нарахування та сплату страхових внесків, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період зсічня 2004 до грудня 2010 року включно та єдиних внесків, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з січня 2011 року до жовтня 2011 року включно за найманого працівника ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2, АДРЕСА_1) в розмірі не нижче мінімального внеску.

Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 нарахувати та сплатити страхові внески, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період зсічня 2004 до грудня 2010 року включно та єдині внески, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з січня 2011 року до жовтня 2011 року включно за найманого працівника ОСОБА_1 в розмірі не нижче мінімального внеску.

Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 подати відповідні звіти про нарахування та сплату страхових внесків, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період зсічня 2004 до грудня 2010 року включно та єдиних внесків, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з січня 2011 року до жовтня 2011 року включно за найманого працівника ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3, АДРЕСА_2) в розмірі не нижче мінімального внеску.

Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 нарахувати та сплатити страхові внески, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період зсічня 2004 до грудня 2010 року включно та єдині внески, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з січня 2011 року до жовтня 2011 року включно за найманого працівника ОСОБА_2 в розмірі не нижче мінімального внеску.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1190 грн.20 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1190 грн.20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова