Рішення № 74904147, 05.06.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7997/17

Провадження №2/202/692/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 червня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Моторно (Транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Моторно (Транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02 грудня 2013 року о 18 годині 05 хвилин в м. Дніпропетровську по пр. Правди, буд.2 сталася дорожньо-транспортна пригода, яку спричинив водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом МАЗ 437041-280, державний номер НОМЕР_1. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Шкода Октавія», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2. Згідно з Договором на технічне обслуговування та ремонту транспортного засобу №202/17 від 16.06.2017 року та актів приймання робіт, наряду-замовлення від 16.06.2017 року, акту передавання-приймання колісного транспорту, калькуляції №241 від 16.06.2017 року, рахунків-фактур, вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля «Шкода Октавія», пошкодженого в результаті ДТП становить 32935 грн. 00 коп. Вина водія ОСОБА_3 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 31 січня 2014 року. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована не була, а тому обов’язок по відшкодуванню майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 02.12.2013 року покладається на МТСБУ. 13.12.2013 року позивач подав до почтового відділення в м. Дніпропетровську заяву про виплату страхового відшкодування. Однак МТСБУ лист не отримало та він був повернений з почтового відділення у зв’язку з закінченням терміну зберігання на почтовому відділенні. Просить суд стягнути з відповідача на його майнову шкоду в розмірі 32 935 грн. та судові витрати по справі в розмірі 640 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених в позові підстав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився. Відповідно до заяви просив суд розглядати справу без участі представника МТСБУ та відмовити в задоволенні позовних вимог з наведених у відзиві на позовну заяву підстав. У відзиві на позовну заяву МТСБУ зазначило, що вважає наведені позивачем аргументи як незаконні, та юридично безпідставні, які належним чином недоведені, що не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини між сторонами спору. Вказали, що для отримання відшкодування заподіяної шкоди потерпіла особа повинна була звернутися до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування, та надати всі необхідні передбачені Законом документи. Позивач не надав інформації і не надав підтвердження яким саме страховиком було забезпечено автомобіль «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_3. З позовної заяви вбачається, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 під час ДТП (01.12.2013 року) не була забезпечена, позивач звернувся до МТСБУ 13.12.2013 року шляхом направлення «заяви на страхове відшкодування», але поштовий лист був повернений адресату, у зв’язку з закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні. З даного твердження достеменно не підтверджено, що саме було направлено МТСБУ: чи повідомлення про ДТП чи заява на виплату відшкодування, чи додавались до них передбачені Законом додатки. Позивач знав, що відповідний лист не був вручений, отже він не був позбавлений права і нічого не перешкоджало йому подання знову даного листа до МТСБУ. Відповідач стверджує, що позивач не звертався з повідомленням про ДТП, заяву про отримання регламентної виплати, а про його майнові претензії до МТСБУ стало відомо з поданої позовної заяви. Щодо розміру відшкодування зазначили, що ремонтні роботи автомобіля «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_2, проведені ПП «Титансервис» на загальну суму 32935,00 грн. З наданих позивачем доказів вбачається, що ремонт автомобіля проводився в червні-липні 2017 року. Проте, дані докази достовірно і повно не встановлюють та не підтверджують, що саме ці пошкодження відносяться до пошкоджень заподіяних в ДТП 02.12.2013 року. Отже, від часу ДТП до ремонту пройшов достатній час, більше 4 років, інформація де перебував даний автомобіль та про його стан – відсутня, тому у відповідача є великі сумніви щодо характеру і переліку пошкоджень. Просили суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог позивача.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2013 року приблизно о 18 год.05 хвилин в м. Дніпро по пр. Г. Правди,2 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля «Шкода Октавія» державний номер НОМЕР_2, власник ОСОБА_2.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода Октавія» державний номер НОМЕР_2.

Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 31 січня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ОСОБА_4 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивачем ОСОБА_5 суду не надано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до суду посилаючись на те, що МТСБ України не відшкодувало йому майнову шкоду, спричинену в результаті ДТП.

Згідно з п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке находилося в такому транспортному засобі.

У відповідності до п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, відповідно до п.п. 33.3 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Згідно з п. 35.1 та п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п. 36.1 та п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

В судовому засіданні не знайшла підтвердження обставина, що ОСОБА_2 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до МТСБУ, оскільки поданий ним 13.12.2013 року поштовий лист на адресу: м.Київ, Русанівський бульвар,8, був повернений адресату у зв’язку з закінченням терміну зберігання14.01.2014 року.

Отже, ОСОБА_2 знав, що відповідний лист не був вручений, отже не був позбавлений права і нічого не перешкоджало йому подання знову даного листа до МТСБУ.

Проте ні позивач у позовній заяві, ні представник позивача в судовому засіданні не надав суду жодної інформації щодо повторного звернення (направлення) ОСОБА_2 до МТСБУ з повідомленням про ДТП, з заявою на отримання відшкодування з документами, передбаченими Законом для його отримання.

Норми ст.37 Закону №1961-ІУ встановлюють строки, коли потерпіла особа має право звернутися до страховика (МТСБУ) за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності для отримання страхового відшкодування, а саме чітко визначають початок річного та трирічного строку - з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі щодо визначення підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що МТСБУ не проводило ніяких юридичних дій щодо цього випадку, рішення про відмову йому у виплаті страхового відшкодування не приймалось.

Як зазначив у відзиві на позовну заяву відповідач,про майнові претензії ОСОБА_2 до МТСБУ їм стало відомо лише з поданої позовної заяви.

ОСОБА_2 звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу автомобіля «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_2 суду не надано.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, ремонтні роботи автомобіля «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_2, проведені ПП «Титансервис» в червні-липні 2017 року на загальну суму 32935,00 грн. Згідно з Договором на технічне обслуговування та ремонту транспортного засобу №202/17 від 16.06.2017 року, акту приймання робіт №241 від 04.07.2017 року, наряду –замовлення від 16.06.2017 року, акту передавання-приймання колісного транспорту №143 від 16.06.2017 року, акту передавання-приймання колісного транспортного засобу №157 від 04.07.2017 року, калькуляції №241 від 16.06.2017 року, рахунку-фактури №193 від 16.06.2017 року, рахунку- фактури №202 від 28.06.2017 року, рахунку-фактури №241 від 04.07.2017 року, вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля «Шкода Октавія», пошкодженого в результаті ДТП становить 32935 грн. 00 коп.

Однак надані позивачем докази достовірно і повно не встановлюють та не підтверджують, що саме дані пошкодження відносяться пошкоджень заподіяних в ДТП 02.12.2013 року.

Від часу ДТП до ремонту пройшов достатній час - більше 4 років, інформація про те, де перебував даний автомобіль, його стан – відсутня та до суду не надана.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже в судовому засіданні безспірно встановлено, що заява про відшкодування шкоди ОСОБА_2 до МТСБУ не подавалася, не було встановлено розмір заподіяної шкоди автомобіль вже відремонтований після ДТП.

Відповідач в своєму відзиві зазначив, що в разі подання в подальшому потерпілою особою - ОСОБА_2 до МТСБУ повідомлення про ДТП, заяви на виплату відшкодування, у МТСБУ є всі правові підстави відповідно п. 37.1.4 ст. 37 №1961-ІУ відмовити у виплаті потерпілій особі, оскільки заява на виплату страхового відшкодування не була подана ним на протязі року з моменту ДТП та просив суд застосувати строки позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач, потерпілий у даному ДТП, якому заподіяна шкода, дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила (водія ОСОБА_3В.) в день скоєння ДТП, тобто - 02.12.2013 року, і саме із цього часу у ОСОБА_2 виникло право вимоги, право на пред'явлення позивачем позову до суду з вимогами до заподіювача шкоди або до відповідальної особи за завдавача шкоди - на протязі трьох років, тобто до 02.12.2016 року, а з даним позовом за захистом свого порушеного права звернувся до суду зі спливом позовної давності, а саме тільки 05.12.2017 року, після спливу строку позовної даності.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не звертався до відповідача з повідомленням про ДТП та заява на виплату відшкодування з необхідним переліком документів ним не подавалася, отже,право позивача відповідачем не порушено, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача по суті.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст.256,257,267,316,386,1166,1187 ЦК України, ст.ст. 4,13,141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) до Моторно (Транспортного) страхового бюро України ( м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8, ЄДРПОУ 21647131) про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний тест рішення складено 18 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6