Ухвала суду № 74903999, 25.06.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1303/17-к

1-кп/212/52/18

У Х В А Л А

25 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді Борис О.Н., з участю: секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_1, захисників обвинуваченого: адвоката ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_6, питання доцільності тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015040730003531 від 13.12.2015 року обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 122 КК України, -

встановив:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на розгляді знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 06 липня 2018 р.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку , яка підтримана потерпілою, про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на ризики, які були підставою для продовження запобіжного заходу та процесуальну поведінку обвинуваченого , до якого неодноразово вживались заходи у судовому засіданні.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти клопотання прокурора, вважають його необґрунтованим, просять відмовити у задоволенні клопотання, обрати більш м’який запобіжний захід - домашній арешт, посилаючись на недоведеності ризиків та наявності соціальних зв’язків , доброї характеристики за місцем ув`язнення.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 60 днів, при цьому враховує, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу.

Відповідно до положень п. 39 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року, остаточне 14 січня 2011 року, Існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я і те, що він не працює, не має тісних соціальних зв’язків, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, та приходить до висновку, що міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання обвинуваченого забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло цілодобово, зобов’язавши останнього прибувати за кожною вимогою до суду та вважає достатнім застосування на даний час більш м’якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, –

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора – відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисників адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід - тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком на два місяці, а саме до 24 серпня 2018 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5, залишати житло за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 , цілодобово та зобов’язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченому, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобо в'язань.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого – Покровському ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Потєшного М.В.

Негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у залі суду та зобов’язати його прибути до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Суддя: О. Н. Борис