Рішення № 74903851, 15.06.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2492/2018 Справа № 490/9680/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

Головуючого - судді Гуденко О. А.,

при секретарі: Кваші С.О

за участі представника позивача,представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Управління комунального майна Миколаївської міської ради, ТОВ "Миколаїв-Облтранс", треті особи-Кутько ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про скасування державної реєстрації права власності на нежитлові підвальні приміщення колишньої котельної по вул..Адміральській, 23 у м. Миколаєві за Миколаївською міською радою та визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 12.02.2015 р. № 7592 , укладений між Управління з використанням і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ «Миколаїв-Облтранс», -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові підвальні приміщення по вул. Адміральській , 23/2 у м.Миколаєві, зареєстровані за Миколаївською міською радою та визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень по вул.. Адміральській , 23/2 від 12.02.2015 року №7592 , укладений між між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та ТОВ « Миколаїв – облтранс»; стягнути з відповідачів судовий збір. 14 лютого 2017 року позов було уточнено і остаточно позивачка просила визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 01.09.2015 року № 43066597, видане Миколаївській міській раді на нежитлові приміщення підвальні колишньої котельної по вул.Адміральська, 23/2, скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові підвальні приміщення та запис про режстрацію цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ; визнати недійсним договір оренди № 7592 від 12.02.2015 року.

В обгрунтування позову посилається на те, що є власником однієї з квартир № 24 у вказаному будинку, спірній підвальні приміщення колишньої котельної є допоміжними приміщеннями, є спільною сумісною власністю усіх власників квартир багатоквартирного житлового будинку і не можуть бути окремим обєктом пправа власності ММР. Як наслідок, неправомірно набувши право власності на ці приміщення відповідач не міг розпоряджатися ними і передавати в оренду третій особі.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2016 року вжито заходів заберзпечення позову та накладено обтяження у вигляді арешту на нежитлові підвальні примміщення в м.Миколаєві по вул.Адміральська, 23 .

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_24 повністю підтримали позовні вимоги та просили про їх задоволення з викладених в позові та додаткових поясгненнях підстав.

Представник відповідачів ММР та Управління комунального майна ММР та представник відповідача ТОВ "Миколаїв-облтранс" ОСОБА_25В, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на позов, - за безпідставністю вимог, адже спірне приміщення не є допоміжним, адже безпечна експлуатація житлового будинку можлива безх його використання, отже передача його в оренду жодним чином не порушує права мешканців будинку. Оскільки цей підвал не є допоміжним приміщенням, був належним чином пррийнятий на баланс міської ради, отже цілком законно прийнято у комунальну власність та зареєстровано у Державному реєстрі.

Треті особи по справі на стороні позивача, які також є власниками квартир багатоквартирного житлового будинку № 23 по вул.Адміральська в м.Миколаєві , надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність , просили про задоволення позову.

Як слідує з матеріалів справи, квартири у будинку № 23 по вул.Адміральській перебувають у власності позивачки та третіх осіб ( а також перебували у власності правопопередників деяких з них) на підставі Свідоцтва про право власності на житло, отриманих в порядку приватизації згідно з ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду"

Відповідно до ОСОБА_26 прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м.миколаєва державного комунального підприємиства "Комунар-Побут" станом на 01.01.2001 року - булдинок № 23 по вул/Адміральська передано до комунальної власності .

Також наявними в матеріалах справи документами , а саме ОСОБА_26 обстеження технічного стану котельної по вул.Адміральська, 23 розпорядження № 132-р від 31.07.2001 року - станом на визначений час в підвалі по вул.Адміральська , 23 дійсно знаходилася котельна для теплопостачання пяти житлових будинків.

Матеріалами цивільної справи підтверджується, що протягом 2015-2016 років власники квартир в зазначеному будинку неодноразово зверталися до Управління ДАБІ в Миколаївській області, виконкому ММР за фактом ведення будівельних робіт в приміщенні підвалу будинку.Проте всі відповіді державних органів зводилися дло того, що власник приміщення невідомий, особа , яка веде будівництво, не встановлена, до того ж неможливо потрапити в підвальні приміщення.

Як слідує з технічного паспорту на нежитлові приміщення за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 23 станом на 18.12.2014 року , власник територіальна громада м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради - приміщення загальною допоміжною площею 135, 4 кв.м., складаються з приміщень підвал 46-1 по 46-8 .

ОСОБА_27 Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.09.2015 року , індексний номер 43066597 право комунального власності на нежитлові приміщення по вул.Адміральська, 23\2 в м.Миколаєві, загальною площею 135,4 кв.м. зареєстровано за Миколаївською міською радою.

ОСОБА_27 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено відповідний запис № 10989433 від 31 серпня 2015 року.

12 лютого 2015 року укладено між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та ТОВ « Миколаїв – облтранс» Договір №7592 оренди нежитлових приміщень по вул.. Адміральській , 23 від 12.02.2015 року, площею 135,4 кв.м. строком на до 12.01.2018 року з метою використання виготовлення друкованої продукції вітчизняного виробника.

ОСОБА_26 приймання-передавання від 12.02.2015 року спірні нежитлові приміщення були передані орендарю.

За рішенням виконкому ММР № 654 від 24 липня 2015 року нежитловим приміщенням підвалу по вул.Адміральській, 23 (літер Апд з № 46-1 по № 46-8 загальною площею 135,4 кв.м.) , які належать територіальній громаді м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, надати нову адресу - вул.Адміральська, 23/2.

Як слідує з технічного паспорту на нежитлові приміщення за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 23/2 вже станом на 25.08.2015 року , власник територіальна громада м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради - приміщення загальною площею 135, 4 кв.м., складаються з приміщень підвалу 46-1 по 46-9 . Так, з цього документу вбачається, що в приміщенні 46-4 зроблено перегородку , яка відокремила приміщення бліля сходів, площею 5, 5 кв.м. , розміром 05х5,67х 1,2 м , яке і утворило приміщення № 9.

-Як пояснили сторони і таке піддтверджується листопа ТОВ ЖЕК "Забота" від 29.03.2017 року на виконання вимоги суду, саме в цьому приміщенні розташований зараз вузол регулювання теплопостачання (елеватор) житлового будинку, має окремий вхід, доступ до якого здійснюється через окремі двері в приміщення № 6 (сходинки) та приміщення № 7 (коридор) , отже його і відокремили, оскільки ініші приміщення підвалу вільні від інженерних комунікацій , технічного оснащення будинку та ніким не використовуються . Доступ до приміщення № 9 мають спеціалісти ТОВ ЖЕК "Забота" , атакож ключі від приміщення знаходяться в мешканців квартири № 22 будинку.

-На запит суду надійшли відповіді ПАТ "МТЕЦ", ПАТ "Миколаївобленерго", МКП "Миколаївводоканал" про відсутність схем розташування теплопостачання , енергопостачання та волопостачання вказаного житлового будинку , з зазначенням, що будинок перебуває на обслуговування ТОВ ЖЕК "Забота"

-Ухвалою суду від 14 листопада 2017 року після отримання судом відповідей на запити щодо витребування додаткових доказів та матеріалів інвентаризаційних справ, задволено клопотання представника відповідача ТОВ «Миколаїв- Облтранс» про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи для зясування дійсного функціонального призначення спірних нежитлових приміщень.

-Проведення експертизи було доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

-ОСОБА_26 Висновку від 19 березня 2018 року судової будівельно-технічної експертизи №17-1240/1241 викладено наступне :

-Приміщення «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8» загальною площею – 128,6 кв.м за відсутності встановлених на них технічних пристроїв, приладів,запірно-регулювальної, водорозбірної, змішувальної арматури є транзитними і на забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир житлового будинку не є допоміжними.,

-Приміщення «9» - підвал площею 6.1 кв.м є допоміжним

-Вищевказані приміщення «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8» загальною площею – 128,6 для обслуговування житлового будинку не використовувались.,

-Приміщення «9» площею – 6.2 кв.м є діючим тепловим пунктом і використовується для обслуговування всього житлового будинку.

Висновком експерта було вказано , що експлуатація багатоквартирного житлового будинку по вул.. Адміральській ,23, без доступу та використання частини нежитлових приміщень підвалу , а саме : «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8» загальною площею – 128,6 кв.м - можлива.

11 червня 2018 року Відповідачем долучено до матеріалів справи копію Договору про внесення змін до Договру оренди нежитлових приміщень № 7592 від 12.02.2015 року , укладений 25 травня 2017 року , згідно умов якого в оренду були передані нежитлові приміщення підвального поверху , загальною площкю 121,0 кв.м. Як пояснив представник ТОВ "Миколаївоблтранс" , предметом оренди є приміщення №№ 1-7, отже допоміжне приміщення № 9 не увійшло до складу орендованих приміщень. Таким чином, сторонами оспорюваного договру були усунуті порушення законодавства, які були підставою позовнихв имог про визнання договру оренди недійсним.

В свою чергу , від представника позивача – адвоката ОСОБА_24 надійшли письмові пояснення , в яких звернуто увагу суду на те, що спірне підвальне приміщення було не тільки нежитловим , а й допоміжним, а тому будь-які дії по переобладнанню та переплануванню без згоди інших співвласників – власників квартир будинку №23 по вул.. Адміральській є незаконними та не створюють ніяких правових наслідків , оскільки є нікчемними .У висновку експерта підтверджується факт знаходжень у приміщеннях №1-5,8 технічних трубопроводів теплопостачання, водогону та каналізації.

Також суд приймає до уваги те , що фактично відповідачами було штучно відокремлено приміщення приміщення № 9 площею 6.1 кв.м . як допоміжне, від приміщень №1-8 загальною площею 128,6 кв.м , з зазначеннм, що вони не є допоміжними.

З огляду на вищевикладене , суд не може цілком покладатися на висновок експерта як на вагомий доказ , адже відповідно до ст..110 ЦПК України висновок експерта для суду не має зазделегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами , встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. В даному випадку , Висновок експерта не можна розцінювати як переконливий доказ безпідставності позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають двоє і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Допоміжні приміщення відповідно до ч. 2 ст. 10 указаного Закону стають об'єктами права спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного устаткування, елементів зовнішнього впорядкування і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку; допоміжні приміщення (кладові, сараї) передаються у власність квартиронаймачам безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Разом з тим, у багатоквартирних будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно - правових відносин, до житлового фонду не входять (ч. 3 ст. 4 ЖК України) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входить до житлового фонду, та нежитлових приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно - правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і з загальної сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Відповідно до п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та п. 17, чинного на час виникнення спірних правовідносин Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Держкомунгоспу від 15.09.1992 р. № 56 нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово - комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність місцевих рад.

Судом встановлено, що спірне нежитлове приміщення відносилось до допоміжних приміщень, приймалося на баланс міста у комунальну власність саме як допоміжне приміщення котельної, і не будувалося окремо як , таке що не буде використовуватись для обслуговування будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здій снення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири, у багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 1- Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним звернення 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 2 березня 2004 року у справі № 1-2/2004 встановлено, що, по-перше, у багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартири (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень; ніхто з власників квартири не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями; по-друге, згідно зі статтею 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»спільне майно власників квартир складається з неподільного майна, що перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, та загального майна, що перебуває у їх спільній частковій власності, та відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством; і, по-третє, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін..) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, й власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

За ч. 2 ст. 383 ЦК України власникам квартири у дво-або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (сходові клітини, ліфтові шахти, коридори, вестибюлі, горища і под.), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Усі зазначені об'єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

Як зазначено вище, за нормою ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у спільні сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку перебуває неподільне майно.

Відповідно до висновків, які містяться в Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляду цивільних справ, зробленому Верховним Судом України, по-перше, допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Також , для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід враховувати як місце їхнього розташування, так і загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема спосіб і порядок їх використання.

Правова позиція стосовно необхідності визначення статусу приміщень ( допоміжні або ж нежитлові, які є самостійним обєктом цивільно-правових відносин) викладена в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме: №6-53186св12 від 29.05.2013 р., №6-8823св15 від 10.06.2015 р., № 460/2530/13-ц від 20.09.2017 р., та інших.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, частина спірних підвальних приміщень є допоміжним приміщенням і використовується для облуговування житлового будинку, проте не відокремлена належним чином, не є окремим приміщенням , оскільки має спільний вхід з усіма іншими приміщеннями підвалу .

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається висновок про неможливість припинення права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення шляхом виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Крім того, нормами діючого законодавства не передбачена можливість часткового скасування Свідоцтва про право власності і самостійне визначення судом , в якій площі право власності залишається зареєстрованим за власником, а в якій частині, в якій площі нерухомого майна - скасовується.

Виходячи в вищевказаного, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів того, що спірне приміщення і на момент приватизації, і на момент передання у власність ММР, і на час розгляду справи ( щонайменше його частина ) використовувалось , як допоміжне та що без доступу до цього приміщення балансоутримувач чи інша організація не має технічної можливості експлуатувати та обслуговувати будинок у цілому, оскільки в спірному нежитловому підвальному приміщенні розташовується технічне обладнання будинку, без доступу до якого експлуатація будинку є неможливою.

Таким чином, вищевказане приміщення є допоміжним, так як, виходячи з місця його розташування та із загальної характеристики сукупності його властивостей, зокрема, способу і порядку їх використання, частина його призначена для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Оскільки неможливе скасування частково Свідоцтва про права власності, як і часткове скасування державної реєстрації права власноті , а частина спірного підвального приміщення є безумовно допоміжним приміщенням і не може перебувати у власності інших осіб, а належить на праві спільною сумісної власності власникам квартир багатоквартирного житлового будинку, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як наслідок, оскільки Миколаївська міська рада неправомірно набула права власності на все підвальне приміщення за вказаною адресою в цілому, отже не набувши права власника , не могла розпоряджатися цим приміщенням, отже підлягає визнанню недійсним і оспорюваний Договір оренди № 7592 на підставі ч.1 ст. 203 ЦК УКраїни.

Суд при цьому погоджується з поясненнями представника позивача, що без доступу до трубопроводів та розподільчого еопалювального вузлу життєдіяльність будинку неможлива , проте жодним чином про таке не зазначено в оспорюваному Договорі оренди та змінах до нього, адже приміщення 6 і 7, через які єдиний можливий вхід до приміщення 9 , передано в оренду ТОВ « Миколаїв – облтранс» . До того ж жодним чином умови договору оренди не передбачають обо'вязку орендаря надавати доступ власникам квартир житлового будинку чи іншим спеціалістам для обслуговування інженерних комунікацій , адже п. 5.10 договру передбачений обовязок орендаря забезпечити орендодавцю та балансоутримувачу доступ на обєкт оренди з метою перевірки відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеним цим Договром. Отже, вочевидь, від власного розсуду орендаря залежить можливість доступу навіть і до приміщення № 9 позивачки .

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, у звязку із чим, вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, на користь позивача слід стягнути судовий збір з відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 01.09.2015 року індексний № 43066597 на право комунальної власності Миколаївській міській раді на нежитлові приміщення по вул.Адміральська, 23/2, загальною площею 135,4 кв.м.

Виключити запис про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу літ. "Апд", загальною площкю 135,4 кв.м. за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 23\2 за Миколаївською міською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10989433 від 31.08.2015 року.

Визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень по вул.. Адміральській , 23/2 від 12.02.2015 року №7592 зі зімнами від 25 липня 2015 року , укладений між між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та ТОВ « Миколаїв – облтранс» .

Стягнути на користь ОСОБА_1 по 551 грн. 20 коп. судового збору з Миколаївської міської ради та ТОВ "Миколаїв-Облтранс" з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду .

Суддя Гуденко О.А.

Повний текст складено 23 червня 2018 року.