Ухвала суду № 74903653, 20.06.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/279/17

1-кп/171/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Семенової Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Ровної Н.А.

прокурора - Свиридюка О.О.

захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Апостолове кримінальне провадження за №12013040410000281 від 04.02.2013 року, яке надійшло з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровській області за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12013040410000281відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на термін 60 днів, оскільки строк тримання під вартою закінчується, але на теперішній час судовий розгляд не завершено, не зменшились ризики, які існували на час обрання обвинуваченому такої міри запобіжного заходу, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання вказаних ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_2, відмовився бути присутнім в залі судового засідання при розгляді клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обставини на які посилається прокурор не відповідають дійсності, ризики відсутні, допитано більшість свідків, на які обвинувачений ні яким чином впливати не зможе, тому просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 обрано на досудовому слідстві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався. На даний час строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 12.07.2018 року, але судовий розгляд по даному кримінальному провадженню не завершено, на даний час під час розгляду кримінального провадження свідки судом не допитані, а тому, перебуваючи під іншим запобіжним заходом, обвинувачений може в поза процесуальний спосіб здійснювати тиск на свідків та потерпілих.

Суд, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, він обвинувачується за вчинення найбільш тяжкого у разі доведеності його вини передбачено покарання на строк від 3 до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Ризики, визначені ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу, на даний час лишаються дійсними та триваючими.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі», заява № 11036/03, пункт 55, а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, а інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора та вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.

Керуючись ст.ст.331, 177-178, 183, 199, 350, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

По справі оголосити перерву до 13-00 години 30.07.2018 року.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою на 60 днів до 17.08.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Семенова Н. М.