Постанова № 74903145, 25.06.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/591/18

провадження № 3/179/314/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року смт. Магдалинівка Магдалинівського району

Дніпропетровської області

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Магдалинівського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює,

-у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року о 18:30 год. в с. Жданівка по вулиці Степова водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, д/з 92978 АА, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з’явився, вину у вчиненому не визнав, суду пояснив, що в той день дійсно їхав до тещі на сусідню вулицю у с. Жданівка, автомобіль поламався і він зупинився біля подвір’я свого знайомого, ОСОБА_2 Вони разом пішли до ОСОБА_3 додому і там вживали спиртні напої, після чого ОСОБА_1 пішов до іншої сусідки, ОСОБА_4. Коли приїхала поліція, він знаходиться у неї у подвір’ї. За ним прийшла теща, ОСОБА_5, та привела його до автомобіля, де поліція склала протокол.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що разом з подругою сиділа на лавочці біля двору по вулиці Степова с. Жданівка та бачила, як під’іхав автомобіль, який заглохнув. З нього вийшов її знайомий ОСОБА_1, який пішов в будинок свого знайомого ОСОБА_3. Пізніше вона з подругою зайшла додому, та звідти бачила, як через деякий час до автомобіля підійшов ОСОБА_1 з якоюсь жінкою, вони йшли з двора вже іншого будинку, не ОСОБА_3. Вона не бачила, щоб ОСОБА_1 сідав після цього за кермо автомобіля, як і коли складали протокол також не бачила. Автомобіль якісь хлопці відкотили у двір по вул. Степова, 24, де проживає теща ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що бачив, як автомобіль стояв біля будинку його товарища ОСОБА_7. Йому подзвонила матір, ОСОБА_5, з якою вони пішли до ОСОБА_4 та привели звідти ОСОБА_1. Автомобіль до матері у двір прикотив громадянин ОСОБА_8. Не пам’ятає чи відігнали автомобіль, чи відкотили. Не може сказати, що був автомобіль у справному технічному стані, чи ні.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідків, дослідивши письмові матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 450259 від 26.03.2018 року, рапорт працівника поліції, акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_2, розписку про зберігання автомобіля, надану ОСОБА_5, дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.9. Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5. правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, що засвідчується його підписом у складеному протоколі, актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного на місці 26.03.2018 року, підписаного порушником, свідками та працівником поліції.

Жодних зауважень з боку ОСОБА_1 та свідків у протоколі, письмових поясненнях, що він не знаходився за кермом автомобіля, не рухався по дорозі, в матеріалах справи не має.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_2, вони бачили, як ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився.

Згідно розписки ОСОБА_5 вона забрала автомобіль у технічно справному стані, з чого суд робить висновок, що автомобіль міг пересуватися.

Суд критично сприймає пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки вони є родичами ОСОБА_1 ОСОБА_7 – син його тещі, ОСОБА_6 – її дочка), а також бачили події фрагментарно, не перебували разом з ОСОБА_1 під час цих подій, а спостерігали з боку, і не можуть знати, з якого саме періоду знаходилася особа у стані алкогольного сп’яніння, чи перебувала вона за кермом у стані алкогольного сп’яніння. Під час складення протоколу присутніми не були, коли і як складався протокол - не знають.

Інші свідки в судове засідання не з’явилися, хоча булим викликані належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, суд, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, його дії вірно кваліфіковані за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена повністю, правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Санкція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер невідомий, паспорт серія АН № 430910, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) в дохід Державної судової адміністрації України /призначення платежу: *;22030106;* банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, р/о: 31215256700001, ЄДРПОУ - 37993783; МФО: 820019/ судовий збір в сумі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя Чорна О.В.