Ухвала суду № 74903008, 14.06.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/227/18

Провадж.№ 1-кп/481/55/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді - Вжещ С.І.

при секретарі - Юхименко Т.М.,

з участю прокурора Філіпського О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

його захисника – ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглядаючи увідкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25.02.2017 року за № 12017150270000107 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 заявив письмове клопотання, в якому просив виключити зі списку свідків, які підлягають допиту, поліцейського ОСОБА_5, так як його покази не були надані для ознайомлення на досудовому розслідуванні, про їх існування захист не знав та протокол допиту не бачив. Також захисник зазначає, що ОСОБА_5 не підлягає допиту у зв’язку з тим, що прокурор не довів винятковості його показів, та відповідно до ч.7 ст.97 КПК України його показання, як показання з чужих слів не є допустимим доказом.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор Філіпський О.В., потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що свідок ОСОБА_5 допитувався до відкриття матеріалів кримінальногого провадження сторонам, а тому сторона захисту мала можливість ознайомитись з протоколом його допиту. Крім того, представником потерпілого зазначено, що питання визнання недопустимості доказу вирішується в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку, а тому клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання захисника, суд приходить до такого.

В своєму клопотанні сторона захисту формулює вимогу про виключення зі списку свідків, які підлягають допиту в судовому засіданні ОСОБА_5

КПК України передбачає вирішення судом питання про визнання належності, недопустимості або очевидної недопустимості та достовірності доказів( ст.84-89 КПК України). Питання виключення зі списку доказів чинний КПК не передбачає.

З урахуванням обґрунтувань сторони захисту, суд сприймає клопотання адвоката ОСОБА_2 як клопотання про визнання показань свідка ОСОБА_5 недопустимими.

Згідно статті 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

2. Не можуть бути допитані як свідки:

1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;

5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;

10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

Посилаючись в клопотанні на недопустимість як доказу показань свідка ОСОБА_5, захисник вказав, що йому та його підзахисному при відкритті матеріалів на досудовому розслідуванні не надавався протокол допиту свідка ОСОБА_5

Згідно частин 1,2,9,11,12 ст..290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Посилаючись в клопотанні на недопустимість, як доказу, показань свідка ОСОБА_5, захисник вказав, що не знає в чому полягають його показання, але має припущення про те, що його показання можуть бути показання про пояснення ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні, тобто носять характер показань з чужих слів.

Згідно з ч.1,2,7 ст.97 КПК України показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

На даний час суду не відомо чи є свідок ОСОБА_5 особою, в розумінні ч.7 ст.97 КПК України (співробітником оперативного підрозділу під час здійснення ним кримінального провадження).

Відповідно до ст..94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 2 ст.89 КПК України, до виходу до нарадчої кімнати для ухвалення вироку суд може вирішити питання про допустимість доказів лише у разі їх очевидної недопустимості.

Підстави для визнання доказів очевидно недопустимими зазначені в ст..87 КПК України. За змістом цієї статті, єдиною ознакою очевидності недопустимості доказів є їх отримання внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Орієнтовний перелік істотних порушень при збирання доказів, які тягнуть очевидну недопустимість доказів, зазначений у ч. 2 ст.87 КПК України.

Зі змісту клопотання не вбачається, питання очевидної недопустимості як доказу показань свідка ОСОБА_5, а лише міститься посилання на відсутність підстав для його допиту в судовому засіданні за припущенням сторони захисту, яке не отримало на досудовому розслідуванні протоколу його допиту.

Обгрунтування сторони захисту висловлені у вигляді припущень про можливість показань свідка ОСОБА_5 показаннями з чужих слів судом відхиляються з вищевикладених підстав, а також у зв’язку з тим, що без дослідження цього доказу, суд не може вирішити питання його допустимості.

Але, за умови відсутності доказів отримання стороною захисту матеріалів допиту свідка ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні суд, відповідно до вимог ст.290 КПК України приймає рішення про надання зазначених матеріалів стороні захисту або надання підтверджуючих матеріалів отримання їх стороною захисту.

У зв'язку з викладеним клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.350 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про виключення зі списку свідків, які підлягають допиту ОСОБА_5, надавши можливість і час для ознайомлення з протоколом допиту свідка ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні.

Роз'яснити захиснику, що питання про допустимість чи недопустимість як доказу показань свідка ОСОБА_5, підлягає вирішенню судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення після дослідження такого доказу.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддя