Ухвала суду № 74902086, 15.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6655/18

Провадження № 1-кс/201/4446/2018

УХВАЛА

15 червня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем

судового засідання – ОСОБА_1

за участю:

прокурора – Кліпацької Е.В.

слідчого – Дідик А.О.

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12018040650000838 від 04.04.2018 року клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, раніше судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 04 квітня 2018 року приблизно о 02.28 годині, ОСОБА_2, знаходячись біля магазину «Ельдорадо», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 86, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття скла вхідних дверях запасного входу-виходу проник до вказаного магазину. Знаходячись в приміщенні магазину «Ельдорадо» Ц-113, ОСОБА_2 побачив комп’ютерну техніку, а саме ноутбуки які були розташовані на прилавку магазину які він визначив як об’єкт свого злочинного посягання. Далі ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшов до прилавку з якого від’єднав з охоронної сигналізації 8 ноутбуків марки Acer A515-51 G- 50ZV серійний номер NXGP5EU087739043CB3400, чорного кольору вартістю 15637,50 грн; Acer A715-71 G- 56 FG серійний номер NXGP8EU050803059C13400, чорного кольору, вартістю 17190,00 грн; Asus R558UQ-DM1200T серійний номер H5N0CV07W54920F, золотистого кольору, вартістю 16356,00 грн; Asus R558UQ-DM970T серійний номер H3N0CV02U41109G, золотистого кольору, вартістю 18621,45 грн; HP OMEN15-ce048ur 3FW84EA серійний номер 5CD066ZBY, чорного кольору, вартістю 19914,60 грн; Lenovo IdeaPad 320-15 серійний номер PF0SUQA, чорного кольору, вартістю 18376,95 грн; Lenovo IdeaPad 320-15 серійний номер PF0WSPC6, cірого кольору, вартістю 16477,10 грн, що належать ТОВ «ДІЄСА».

Після чого ОСОБА_2 утримуючи при собі викрадене майно, намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак його дії були помічені охоронцем вказаного магазину, а саме: ОСОБА_5.

Далі ОСОБА_2 усвідомлюючи, що його злочинні дії стали викритими і вони перестали бути таємними для оточуючих, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, з корисливих мотивів, утримуючи при собі викрадені 8 ноутбуків почав рухатись в напрямку розбитих вхідних дверей запасного входу-виходу магазину. Так, ОСОБА_2, незважаючи на вимогу ОСОБА_5 зупинитись та віддати викрадене майно, розуміючи те, що діє відкрито, продовжуючи свої злочинні дії залишив місце вчинення кримінального правопорушення, тримаючи в руках викрадене майно, та в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_2 своїми злочинними діями завдав матеріальні збитки ТОВ «ДІЄСА» на суму 147 174,20 грн.

Своїми умисними діями які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням до приміщення, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України.

15.06.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження №12018040650000838, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 04.04.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650000838 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше судимий, не одружений, при цьому підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 12 серпня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 140 960 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк