Рішення № 74901625, 18.06.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2057/17

2/171/551/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву б/н від 11.10.2005 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 3900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на сайті позивача, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувалися положеннями ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, яких може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може пропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними умовами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті та згідно яких обслуговується відповідач. Своєю заявою відповідач підтвердила той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування, які були надані їй в письмовій формі для ознайомлення.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов'язався: на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку; пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями; відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. На підставі п.2.1.1.12.2 Договору сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, станом на 23.10.2017 року має заборгованість в сумі 26977,55 гр., яка складається з наступного: 6960,97 грн. – заборгованість за кредитом; 5065,77 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13189,97 грн. – нараховано пені; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1260,84 грн. – штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала частково на суму приблизно 6000 грн. В обґрунтування заперечень пояснила, що договір з позивачем вона не укладала та не підписувала. У 2005 році вона дійсно отримала в ПАТ КБ «ПриватБанк» банківську картку, на якій були кошти і вона тривалий час користувалася цими коштами, погашаючи при цьому кредит. Потім вона закрила картку, оскільки боргу у неї не було. У 2014 році вона знову отримала картку у позивача, оскільки була працевлаштована і необхідно було відкрити рахунок в банку для зарахування заробітної плати. Більше карток вона не отримувала. Заяву на відкриття карткового рахунку вона не підписувала. Вважає, що кредитний борг по картці, яку вона отримала у 2005 році, вона погасила в повному обсязі, інакше позивач не видав би їй іншу банківську картку. Позов визнає частково на суму приблизно 6000 грн., оскільки на даний час дійсно вона має заборгованість перед банком, але точну суму вказати не може. З розрахунком заборгованості, що наданий позивачем, не згодна.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.10.2005 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви б/н від 11.10.2005 року про видачу кредиту, яка разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає договір про надання банківських послуг. Відповідно укладеного договору відповідач отримала кредит в розмірі 3900,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов даних договорів відповідач зобов’язаний сплачувати банку за користування кредитом відсотки щомісяця.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та обов’язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на 23.10.2017 року складає 26977,55 гр., яка складається з наступного: 6960,97 грн. – заборгованість за кредитом; 5065,77 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13189,97 грн. – пеня; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1260,84 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідачем в порушення вимог ст.ст.76-83 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень щодо неукладання договору з позивачем та не підписання вказаного договору. Від проведення судової почеркознавчої експертизи відповідач відмовилася, тому суд ухвалює рішення на підставі наданих сторонами доказів.

Крім того, розрахунок в частині заборгованості за кредитом, відсотками та пенею відповідач не спростувала належними та достовірними доказами відповідно до вимог ст.ст.76-83 ЦПК України, а тому суд приймає його за основу суми боргу.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1050 ЦК України наслідками порушення кредитного договору є зобов'язання позичальника сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України та проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

За вимогами ст.549 ЦК України неустойкою, штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у відповідності до ч.1 ст.634 ЦК України 11.10.2005 року уклала з позивачем договір банківського обслуговування, на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 3900 грн. Розрахунком заборгованості підтверджено, що з часу отримання кредитних коштів відповідач в порушення умов укладеного договору не здійснювала погашення кредиту, в зв’язку з чим станом на 23.10.2017 року виникла заборгованість в сумі 26977,55 грн., яка складається з наступного: 6960,97 грн. – заборгованість за кредитом; 5065,77 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13189,97 грн. – пеня; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1260,84 грн. – штраф (процентна складова). Враховуючи ту обставину, що відповідач не виконала взяте на себе зобов’язання, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 6960,97 грн. заборгованості за кредитом, 5065,77 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 13189,97 грн. – пеня.

Що стосується вимог про стягнення штрафів, то суд вважає необхідним у задоволенні позову в цій частині відмовити, оскільки одночасне стягнення пені та штрафу суперечить ст.61 Конституції України, про що зазначено у правовому висновку постанови Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Врахувавши наведене та відповідно до статті 549 ЦК України Верховний Суд України зазначив, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина, 1260,84 грн. - процентна складова, слід відмовити.

З відповідача також підлягає стягненню судовий збір у сумі 1600,00 грн. на користь позивача, який було сплачено при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приват Банк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором у сумі 25216,71 грн., яка складається з наступного: 6960,97 грн. – заборгованість за кредитом; 5065,77 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13189,97 грн. – пеня; судовий збір в сумі 1600,00 гр., всього в сумі 26816,71 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. .

Повне рішення складено 21 червня 2018 року о 16 год.

Суддя: Т.А.Чумак