Постанова № 74900186, 25.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 р. Справа № 643/13109/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2018 (суддя Сугачова О.О., 61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 38-Є, повний текст складено 21.05.18) по справі № 643/13109/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0497/80700/17 від 28.09.2017 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.;

- стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3500грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0497/80700/17 від 28.09.2017 року необгрунтованою, незаконною та такою, що порушує його права та інтереси.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано постанову Харківській митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0497/80700/17 від 28.09.2017, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн. незаконною та скасовано.

В іншій частині вимог позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 05.04.2017 ОСОБА_1 ввезено на митну територію України в зоні діяльності Житомирської митниці ДФС легковий автомобіль марки «VW PASSAT», VIN: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 з метою транзиту, терміном ввезення транспортного засобу до 15.04.2017 включно (або до 14.04.2017 включно у разі переміщення у зоні діяльності одного органу доходів і зборів).

18.04.2017 до Харківської митниці ДФС від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про виникнення обставин непереборної сили від 14.04.2017 щодо неможливості вивезення ТЗ у визначений термін за межі митної території України, у зв'язку із викраденням свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

За листом Харківської митниці ДФС, СУ ГУ Нацполіції в Харківській обалсті надало інформацію про те, що проведено досудове розслідування в кримінальному провадженні, розпочатому 10.04.2017 за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 смт. 185 КК України та 27.04.2017 за результатами проведеного досудвог7о розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 Харківською митницею ДФС рекомендованим листом повідомлено про необхідність прибуття до УПМН Харківської митниці ДФС 23.05.2017 з метою з'ясування причин не вивезення транспортного засобу у строки встановлені законодавством, однак ОСОБА_1 не з'явився.

30.05.2017 позивач направив додаткові пояснення на адресу Харківської митниці ДФС з доданими копіями документів, на які посилається в обґрунтування своїх заперечень щодо порушення митних правил, а також зазначив, що отримав виклик до відділу після дати визначеного прибуття.

31.05.2017 уповноваженою посадовою особою Харківської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0497/80700/17, примірник якого рекомендованим листом з повідомленням направлено на адресу позивача.

Далі, 07.06.2017 на адресу позивача направлено повістку про необхідність прибуття до відділу Харківської митниці ДФС для опитування 23.06.2017 о 12:00.

19.06.2017 на адресу Харківської митниці ДФС надійшло повідомлення про неможливість ОСОБА_1 прибути до відділу, а останній прибуде 06.07.2017, як визначено у протоколі.

21.06.2017 направлено повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 06.07.2017.

03.07.2017 надійшло клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи у зв'язку із перебуванням останнього на лікуванні.

Розгляд справи перенесено на 01.08.2017, про що повідомлено ОСОБА_1 05.07.2017.

26.07.2017 на адресу митниці надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні.

Розгляд справи перенесено на 14.09.2017, про що повідомлено ОСОБА_1

11.09.2017 надійшли додаткові пояснення, в яких ОСОБА_1 також просив перенести розгляд справи через перебуванням на лікуванні.

Розгляд справи перенесено на 28.09.2017.

25.09.2017 надійшло клопотання ОСОБА_1 від 18.09.2017, в якому останній зазначає, що листом від 08.09.2017 повідомляв митницю, що у зв'язку із хворобою не зможе бути особисто присутнім при розгляді справи 14.09.2017 і не може у встановлений митницею строк прибути через лікування з наданням медичного документу та просив перенести розгляд справи.

Із доданих листків непрацездатності вбачається, що ОСОБА_1 з 08.09.2017 по 16.09.2017, а також з 27.09.2017 по 30.09.2017 продовжував хворіти (а.с.82-84).

28.09.2017 уповноваженою особою Харківської митниці ДФС здійснено розгляд справи про порушення митних правил, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій дійшов до висновку, що право позивача на участь у розгляді справи було безпідставно обмежено, що є формальною підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

У відповідності до статті 90 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 57 статті 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно пункту 60 статті 4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами частини 2 статті 95 МК України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Таким чином, у вищезазначених нормах МК України законодавцем чітко передбачені строки на в'їзд і виїзд транзитних транспортних засобів, а також відповідальність особи за їх порушення.

Відповідно до статті 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Статтями 486, 488, 497, 498 МК України закріплено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно статті 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Статтею 531 МК України визначено, що підставою для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є, зокрема, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач неодноразово повідомлявся про призначення розгляду його справи.

Так, дійсно з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 Харківською митницею ДФС рекомендованим листом повідомлено про необхідність прибуття до УПМН Харківської митниці ДФС 23.05.2017 з метою з'ясування причин не вивезення транспортного засобу у строки встановлені законодавством, однак ОСОБА_1 не з'явився.

30.05.2017 позивач направив додаткові пояснення на адресу Харківської митниці ДФС з доданими копіями документів, на які посилається в обґрунтування своїх заперечень щодо порушення митних правил, а також зазначив, що отримав виклик до відділу після дати визначеного прибуття.

31.05.2017 уповноваженою посадовою особою Харківської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0497/80700/17, примірник якого рекомендованим листом з повідомленням направлено на адресу позивача.

07.06.2017 на адресу позивача направлено повістку про необхідність прибуття до відділу Харківської митниці ДФС для опитування 23.06.2017 о 12:00.

19.06.2017 на адресу Харківської митниці ДФС надійшло повідомлення про неможливість ОСОБА_1 прибути до відділу, а останній прибуде 06.07.2017, як визначено у протоколі.

21.06.2017 направлено повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 06.07.2017.

03.07.2017 надійшло клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи у зв'язку із перебуванням останнього на лікуванні.

Розгляд справи перенесено на 01.08.2017, про що повідомлено ОСОБА_1 05.07.2017.

26.07.2017 на адресу митниці надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні.

Розгляд справи перенесено на 14.09.2017, про що повідомлено ОСОБА_1

11.09.2017 надійшли додаткові пояснення, в яких ОСОБА_1 також просив перенести розгляд справи через перебуванням на лікуванні.

Розгляд справи перенесено на 28.09.2017.

25.09.2017 надійшло клопотання ОСОБА_1 від 18.09.2017, в якому останній зазначає, що листом від 08.09.2017 повідомляв митницю, що у зв'язку із хворобою не зможе бути особисто присутнім при розгляді справи 14.09.2017 і не може у встановлений митницею строк прибути через лікування з наданням медичного документу та просив перенести розгляд справи.

Таким чином, позивач посилався на неможливість скористатися своїм правом на участь при розгляді справи у зв"язку із хворобою протягом червня-вересня 2017 року, разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, на лікарняному він знаходився лише з 31.07 по 03.08, з 08.09 по 15.09, 27.09 по 29.09, саме в періоди призначення справи до розгляду та повідомляв про свою хворобу ще до надання йому листка непрацездатності.

Митним кодексом України закріплено процесуальні права та гарантії особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Законодавчо закріплений алгоритм дій притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є однією з гарантій особи на повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин у кожній конкретній справі з метою запобігання прийняттю протиправних рішень митними органами.

При цьому, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.

З урахування наявних у справі доказів обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил не встановлено.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 28.02.2018 року по справі № 361/2772/17.

Щодо доводів позивача стосовно викрадення у нього свідоцтва про реестрацію на транспортний засіб «VW PASSAT», VIN: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 МКУ митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Частина 1 статті 460 МКУ передбачає, що вчинення порушень митних правил, передбачених ст. 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Пункт 3 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 31 травня 2012 року № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 (далі-Порядок № 657) передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими иа це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно з пунктом 6 розділу VIII Порядку № 657, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним Контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що лише 18.04.2017 до Харківської митниці ДФС надійшло «повідомлення про виникнення обставин непереборної сили» від гр. ОСОБА_1 від 14.04.2017 щодо неможливості вивезення транспортного засобу марки «VW PASSAT», у визначений строк за межі митної території України у зв'язку з викраденням свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

При цьому відповідно до листа ГУ Нацполіції в Харківській області від 06.05.2017 № 9643/119-24/03-2017 за результатом проведеного досудового розслідування, 27.04.2017 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017220470002347 на підставі п.2 ч.І ст.284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення,

Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог митного законодавства України гр. ОСОБА_1 зобов'язаний був здійснити доставку до митного органу України транспортний засіб, що був ним тимчасово ввезений, тобто забезпечити фізичну наявність такого транспортного засобу на митниці.

Відсутність реєстраційного документу на тимчасово ввезений транспортний засіб не свідчить про те, що сам транспортний засіб фізично знищений чи викрадений, а тому посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості доставити в установлений строк ввезений ним на митну територію України автомобіль є необгрунтованими.

Втрата чи викрадення реєстраційного документу на автомобіль не продовжує строк транзитних перевезень, встановлений ст.95 Митного кодексу України і не спростовує факту можливості використання транспортного засобу на території України без сплати усіх обов'язкових платежів.

Крім того, позивачем ніяким чином не спростовано факту вчинення порушення митних правил.

Позивач, в порушення вимог статті 95 МК України, більше ніж на десять діб перевищив строк доставки транспортного засобу, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, внаслідок чого, останнього було законно притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2018 року по справі № 643/13109/17, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2018 по справі № 643/13109/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Калитка