Постанова № 74899781, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3195/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року, ухвалене суддею Вальоха В.М. у м.Луцьку Волинської області о 14:59, повний текст якого складений 07 березня 2018 року, у справі № 159/4551/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", у якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні житлової субсидії та зобов’язати поновити нарахування та виплату житлової субсидії для оплати послуг з травня 2017 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що до травня 2017 року перебував на обліку Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області як одержувач субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

09 червня 2017 року ОСОБА_1 отримав повідомлення від відповідача про наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг згідно інформації, наданої КУВКГ "Ковельводоканал", у якому вказано про необхідність для продовження субсидії з 01.05.2017 протягом двох місяців підтвердити сплату заборгованості або укласти договір про її реструктуризацію та роз’яснено, що в іншому випадку субсидія призначатиметься з місяця, в якому буде документально підтверджено сплату заборгованості або укладення договору.

Підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на наступний термін з 01.05.2017 стала наявність заборгованості понад два місяці з оплати послуг водопостачання.

Позивач, заперечуючи факт наявності заборгованості з водопостачання та водовідведення, оскільки своєчасно та у повному обсязі сплачував обов’язкову плату, нараховану із норми споживання 4 куб.м в місяць на одну особу, вважає відмову у призначенні субсидії з 01.05.2017 протиправною.

Водночас позивач, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог (а.с.96-97), посить визнати протиправними дії відповідача та скасувати прийняте ним рішення від 16.08.2018 про припинення надання субсидії та зобов’язати відносити виплату субсидії на житлово-комунальні послуги.

Рішеням Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішеня мотивоване тим, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області, отримавши інформацію від ОСОБА_2 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" про прострочену понад два місяці заборгованість позивача за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01.05.2017, правомірно не призначив ОСОБА_3 субсидію на наступний строк.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі – Положення №848).

Дане положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням у відповідності до абз.1 п.3 Положення №848 здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). Тобто Управління соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області наділене повноваженнями щодо контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій, в тому числі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

З 01 травня 2017 року до Положення №848 внесенено зміни, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №300.

Відповідно до п. 13 Положення № 848 в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри платежів у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від ДФС, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, фондів соціального страхування, виконавчої служби, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги за договорами з підприємствами (інформаційно-обчислювальні центри, розрахункові центри, центри нарахування плати за житлово-комунальні послуги тощо).

Згідно з п.14 Положення №848 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

Також даним пунктом передбачено, що після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу.

Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або комісії, яка ними утворюється, за наявності поважних причин.

Абзацами першим, другим пункту 20 Положення № 848 встановлено, що надання раніше призначеної субсидії припиняється: за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами, - з місяця, в якому надійшло таке подання. Подання надається зазначеними організаціями структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникли такі обставини.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з вересня 2011 року до квітня 2017 року позивачу була призначена та нараховувалася субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №300 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, яка набула чинності з 01.05.2017, відповідач звернувся до організацій-надавачів ЖКП з листом №1331/1.42 від 03.05.2017 про надання до 15.05.2017 списків домогосподарств, що користувались субсидією та в яких станом на 01.05.2017 є прострочена понад два місяці заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, в тому числі не укладено договір про її реструктуризацію для прийняття рішення щодо призначення (не призначення) субсидій на наступний період.

На запит відповідача ОСОБА_2 УВКГ «Ковельводоканал» листом №562 від 25.05.2017 на адресу ОСОБА_2 управління соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради скеровано список домогосподарств, який містить відомості про наявність заборгованості в сумі 2089,24 грн. по особовому рахунку 6935, відкритого на ОСОБА_1, що проживає за адресою: Кониського,2/17 (а. с. 14, 14 зворот).

Даний лист отримано відповідачем 29.05.2017 та в межах встановленого п.14 Положення №848 строку листом №1807/1.42 від 09.06.2017 проінформовано позивача про наявність заборгованості й роз’яснено про необхідність протягом двох місяців підтвердити сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, а також наслідки не вчинення зазначених дій (а.с.59).

Оскільки позивач вказану заборгованість не сплатив, договір про реструктуризацію не уклав, відповідачем прийнято рішення від 16.08.2017 про не призначення ОСОБА_1 субсидії з 01.05.2017 з підстави наявності боргу по оплаті (а. с. 60).

Позивач, вважаючи такі дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку дій відповідача щодо відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

В межах спірних правовідносин при вирішенні питання про правомірність прийнятого Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Волинської області рішення про не призначення житлової субсидії дослідженню підлягають обставини щодо наявності у позивача боргу з оплати житлово-комунальних послуг.

В розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (чинного на час виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках, спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і прави. Водночас згідно цієї норми виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця ? надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Так, судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 УВКГ «Ковельводоканал» укладено договір №6935 від 19.03.2014 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, згідно якого суб’єктами користування послугами є власник (наймач, орендар) квартири та члени його сімї»ї – 3 чол. Згідно п. 6 Договору визначено норматив споживання холодної води за відсутності приладів обліку 5,78 куб.м на 1 особу в місяць (а.с.120-125).

Із наданих відповідачем на розгляд суду доказів слідує та не заперечується позивачем, що ОСОБА_2 УВКГ «Ковельводоканал» неодноразово скеровувались повідомлення про наявність заборгованості за послуги з водопостачання.

На звернення позивача від 08.05.2015 щодо виникнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2015 ОСОБА_2 УВКГ «Ковельводоканал» роз’яснено, що облік спожитої та відведеної води позивачу проводиться на три особи відповідно до норм споживання. Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №627 від 30.05.2014 (яка вступила в дію 01.10.2014), Будівельних норм і правил 2.04.01-85 та наказу ОСОБА_2 УВКГ №83 від 23.06.2014 норма витрат холодної води в житлових будинках з газовими колонками на 1-го мешканця становить 5,78 кв.м за місяць. При цьому Постановою Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (із змінами, які набрали чинності 01.10.2014) установлено такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії: для користування послугами з централізованого постачання холодної води – 2,4 куб.м на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб.м на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. Тобто Управління праці та соціального населення проводить призначення субсидії лише на 4 кв.м на одну особу, різницю між нормою витрати 5,78 кв. м за нормою для субсидії 4 кв.м складає 1,76 кв.м, яку повинен оплачувати споживач. Водночас зазначено, що за період з жовтня 2014 по квітень 2015 заборгованість по р/р №6935 (номер укладеного договору про надання послуг з централізованого постачання води і водовідведення) становить 391,49 грн (а.с.99-100).

Крім того, ОСОБА_2 УВКГ «Ковельводоканал» надано пояснення щодо наявної у позивача станом на 01.05.2017 року суми заборгованості в розмірі 2089,24 грн та порядок її обрахунку (а.с.44-45).

Позивачу щомісячна плата за період з 01.10.2014 по 01.05.2017 складалася з таких частин: 4 куб.м. (соціальна норма) х 11,652 грн (діючий тариф на послуги водопостачання та водовідведення з 01.10.2014 по 10.10.2016) х 3 чол. (кількість зареєстрованих осіб) = 139,83 грн (сума оплати, яка бралася при розрахунку субсидії); 1,78 куб.м (різниця між встановленою нормою споживання для мешканців м. Ковеля, затвердженої виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради рішенням № 318 від 09.08.2012 та соціальною нормою) х 11,652 грн (діючий тариф на послуги водопостачання та водовідведення з 01.10.2014 по 10.10.2016) х 3 чол. = 66,22 грн, разом становить 202,05 грн.

Відтак, розрахунок заборгованості за період з 01.10.2014 по 01.05.2017 є таким: 6690,45 грн. (нараховані послуги з 01.10.2014 по травень 2017 року включно) - 137,28 грн (плата за вересень 2014 року) - 1008,93 грн (сума, сплачена споживачем за послуги по соціальній нормі за період з 01.10.2014 по 01.05.2017) - 3729,56 грн (субсидія за період з 01.10.2014 по 31.01.2018) = 2089,24 грн (різниця між нарахуваннями за послуги водопостачання та водовідведення в розрахунку на три особи за період жовтня 2014 року по травень 2017 року включно з оплатою та субсидією).

Таким чином, відповідачем скеровано позивачу повідомлення про наявність заборгованості № 1807/1.42 від 09.06.2017 та у зв'язку із неподанням позивачем протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію правомірно ОСОБА_1 рішенням від 16.08.2017 відмовлено у призначенні житлової субсидії з 01.05.2017 з підстави наявності боргу по оплаті.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу субсидії на підставі інформації, наданої ОСОБА_2 УВКГ «Ковельводоканал», про наявність простроченої понад два місяця заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення є правомірними, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у справі № 159/4551/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Постанова складена повному обсязі 23.06.2018.