Постанова № 74899751, 21.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/11229/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Домусчі С.Д., Єщенка О.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача з відмови, листом №378/М-11 від 05 квітня 2017 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23811,06 грн.;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23811,06 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУПФУ в Одеській області на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2009 року по справі № 2а-531/09 позивачу в листопаді 2011 року було здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму недоотриманої пенсії за період з 01 серпня 2008 року по 30 листопада 2011 року у розмірі 23811,06 грн.. 16 березня 2017 року на виконання вказаної постанови суду відповідачем було нараховано суму недоотриманого пенсійного забезпечення позивача у розмірі 23 811,06 грн.. 17 березня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23811,06 грн.. Проте, листом відповідача № 378/М-11 від 05 квітня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у відповідному нарахуванні за відсутністю підстав для цього.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що зазначена доплата у сумі 23811,06 грн. має характер разового платежу, а тому не може бути використана у розумінні ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок, що саме органами державного казначейства України порушені строки виплати позивачу заборгованості з пенсії і саме органами державного казначейства України повинна бути нарахована та сплачена ОСОБА_1 компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, вказуючи на не законність ухваленого рішення та просить його скасувати.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що 16 березня 2017 року на рахунок ОСОБА_1, на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2009 року по справі № 2а-531/09 було нараховано суму недоотриманого пенсійного забезпечення у розмірі 23811,06 грн..

17 березня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23811,06 грн..

Листом ГУ ПФУ в Одеській області № 378/М-11 від 05 квітня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у відповідному нарахуванні за відсутністю підстав для цього.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналізуючи наведені вище вимоги законодавства випливає, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2009 року по справі № 2а-531/09 було нараховано суму недоотриманого пенсійного забезпечення у розмірі 23811,06 грн..

Проте, відповідну суму недоотриманого пенсійного забезпечення, ОСОБА_1 отримав лише 16 березня 2018 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, яка наявна в матеріалах справи (а. с. 8).

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 522/5664/17.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №378/М-11 від 05 квітня 2017 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23811,06 грн..

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23811,06 грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.В. Єщенко