Ухвала суду № 74899568, 23.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/20220/16

УХВАЛА

23 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Собківа Я.М., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - Позивач, ТОВ «Аскоп-Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2016 року №0007291402, №0007301402, №0007311402, №0007321402.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 року була повернута Відповідачу вперше подана у листопаді 2017 року апеляційна скарга.

Крім того, ухвалою суду від 03.05.2018 року повернуто Відповідачу вдруге подану у лютому 2018 року апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач втретє подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Аскоп-Україна» у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 01.06.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 186 КАС України у редакції до 15.12.2017 року, а також ст. 296 КАС України у редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року, а саме - Апелянтом пропущено встановлений процесуальний строк оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1 733 651,44 грн.

Як вбачається за матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 08.06.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем до суду 18.06.2018 року направлено клопотання про усунення недоліків, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання Апелянт зазначає, що сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги вперше у Відповідача не було можливості у зв'язку з відсутністю фінансування. При цьому наголошує, що ним було вчинено всі необхідні дії для подачі апеляційної скарги вперше у межах встановленого строку, а відтак підтверджено наміри на апеляційне оскарження судового рішення.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 01.06.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, копію оскаржуваної постанови ГУ ДФС у м. Києві отримало 09.11.2017 року, що підтверджується розпискою представника останнього (т. 9 а.с. 112, зворотній бік). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції з урахуванням вихідних та святкових днів було 20.11.2017 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва 18.05.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було підкреслено, що при поданні апеляційної скарги вперше та вдруге судом апеляційної інстанції кожного разу надавався більш ніж достатній строк для усунення її недоліків - більше одного місяця щоразу.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що Відповідачем не подано доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, у період з 04.12.2017 року по 18.05.2018 року.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у м. києві, що унеможливлює своєчасну сплату судового збору в указаний період, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.05.2018 року у справі № 808/3787/16, від 16.05.2018 року у справі № 803/808/17.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Крім того, суд зауважує, що оскільки за наслідками розгляду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення викладені у ній причини пропуску процесуального строку визнані поважними не були, клопотання про усунення недоліків в частині відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не розглядалося.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Я.М. Собків

О.І. Шурко