Рішення № 74899174, 20.06.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2018 року м. Чернігів справа №927/332/18

Господарським судом Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участю секретаря Скороход А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"

вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича

АДРЕСА_1

про стягнення 6 180,87 грн

представники сторін: від позивача: Новіков С.В., від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" подано позов до фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича про стягнення 6 180,87 грн, а саме: 2083,23 грн заборгованості за договором №034 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуги постачання гарячої води від 01.10.2015 за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року, 138,61 грн - інфляційних, 2447,70 грн - 3% річних та 1511,33 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №034 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуги постачання гарячої води від 01.10.2015 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2083,23 грн. За порушення відповідачем виконання умов договору позивачем нараховано 2447,70 грн - 3% річних, 138,61 грн інфляційних втрат, 1511,33 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Також п.4, 5 вказаної вище ухвали сторонам встановлено строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду відзиву на позов та позивачу - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 04.05.18, направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

05.06.18 у відповідності до ч.5 ст.12, ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд виніс ухвалу про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням розгляду справи по суті на 20.06.18.

Ухвала про призначення розгляду справи по суті на 20.06.18 від 05.06.18, направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, повторно повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до сформованого 24.05.18 судом витягу №1004014990 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), місце проживання відповідача - фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича (реєстр. НОМЕР_1): АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що ухвали суду від 04.05.2018 та 05.06.18 направлялись відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та ЄДР, і повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, та встановлення йому строку для подання відзиву, та призначення справи до розгляду по суті.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав клопотання:

- від 20.06.18 №б/н про залучення до матеріалів справи актів про надання послуг від 30.11.16, від 31.12.16, від 31.01.17, від 28.02.17, від 31.03.17, від 30.04.17, від 31.10.17, від 30.11.17, від 31.12.17, від 31.01.18, від 28.02.18;

- від 20.06.18 №б/н про залучення до матеріалів справи посянення щодо методики нарахування вартості з постачання та обсягу споживання теплової енергії по Договору №034 від 01.10.15, копії постанов НКРЕКП від 29.09.16 №1757, від 02.12.16 №2126, від 01.02.17 №151, рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 28.09.17 за №239;

Суд клопотання позивача задовольнив та залучив разом з доаданими до них доказами до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

01.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (далі - Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем Бойко Романом Дмитровичем (надалі - Споживач) укладено договір №034 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуги постачання гарячої води (далі - Договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати Споживачеві теплову енергію на опалення, забезпечувати гарячою водою, а Споживач зобов'язується сплачувати Теплопостачальній організації за надані комунальні послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.3. Договору, ціна цього Договору включає вартість виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії. Вартітсь виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами цього Договору.

Абонентська плата (умовно-постійна частина тарифу) у разі застосування двоставкових тарифів, в опалювальний та міжопалювальний періоди нараховується Теплопостачальною організацією та сплачується Споживачем незалежно від наявності чи відсутності засобів (приладів) обліку теплової енергії.

Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія виробляється, транспортується та постачається Споживачу для об'єктів перерахованих у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору, визначена характеристика об'єкта надання послуг: опалювальна площа приміщення 4,6 м2, за адресою: вул. Прилуцька, 148, м. Ніжин, навантаження на опалення - 0,0004 Гкал/год.

п.2.3. Договору передбачено, що виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється для опалення протягом всього опалювального періоду, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчиими органами відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади.

Відповідно до п.2.4. Договору, гаряче водопостачання здійснюється у відповідності до рішень органів місцевого самоврядування та за наявності технічної можливості Теплопостачальної організації.

п.3.2.3. Договору визначено, що Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договром.

п. 6.1. Договору передбачено, що розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання Споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

п.6.2. Договору передбачено, що розрахунки за надану теплову енергію для опалення здійснюється за розрахунковою одиницею - гігакалорією (Гкал.); гарячого водопостачання здійснюється за розрахунковою одиницею - кубічний метр (м3).

Згідно з п.6.3. розрахунки Споживача з Теплопостачальною організацією за надану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених цим Договором, розрахунковим методом, що передбачений цим Договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочнинається 21 числа попереднього місяця і триває до 20 числа звітного місяця. ПРи цьому Сторони домовилися про таке. У місяці, в якому розпочинається опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що постачається для опалення, розрахунковий період починає свій перебіг з дати початку опалювального періоду визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади) та закінчується 19 числа звітного місяця. У місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що поставляється для опалення, розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади).

п.6.4. визначено, що розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гарячу воду Споживач здійснює згідно умов цього Договору щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того на який день тижня припадає перше число місяця. Якщо 1-ше число місяця припадає на вихідний день, то розрахунок за надані послуги здійснюється в останній робочий день звітного місяця.

п. 6.9. Договору передбачено, що Сторони підписують Акт прийому-передачі теплової енергії (надалі по тексту - Акт) на підставі Звіту, який передбачений п. 5.4. цього договору, та з урахуванням архівних даних засобу (приладу) обліку теплової енергії Споживача та даних журналу обліку споживання теплової енергії Споживача. В разі якщо архівні дані засобу (приладу) обліку або дані журналу-обліку споживання теплової енергії Споживача були зняті Теплопостачальною організацією в періодах, що слідують за періодом оформлення будь-якого Звіту, передбаченого п. 5.4. цього договору, Теплопостачальна організація здійснює в поточному періоді донарахування за спожиту теплову енергію та відображає фактичне споживання теплової енергії в попередніх періодах. Акт складається Теплопостачальною оргс пзацією, яка має право направити в двох примірниках такий Акт Споживачу для підписання та скріплення печаткою Споживача. Споживач зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту одержання Акту підписати та скріпити печаткою та повернути другий примірник Акту Теплопостачальній організації.

Відповідно до п.11.1 цей Договір діє до 31 грудня 2016 року включно, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Згідно з п.11.3 Договору, припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної оплати вартості теплової енергії у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом.

Згідно з п.5.1. Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим методом у відповідності до теплового навантаження вказаного у додатку №1 цього договору з урахуванням середньої фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1757 від 29.09.16 Про внесення змін до деяких потанов, до постанови НКРЕКП від 01.09.16 №1513 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ "НіжинТеплоМережі", вартість - 1251,87 грн./1 Гкал. без ПДВ; у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2126 від 02.12.16 Про внесення змін до деяких потанов, до постанови НКРЕКП від 01.09.16 №1513 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ "НіжинТеплоМережі", вартість - 1519,43 грн./1 Гкал. без ПДВ; у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №151 від 01.02.17 Про внесення змін до деяких потанов, до постанови НКРЕКП від 01.09.16 №1513 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ "НіжинТеплоМережі", вартість - 1651,48 грн./1 Гкал. без ПДВ;

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року надав послуги відповідачу на загальну суму 2 233,23 грн. та пред'явив відповідачу для оплати рахунки-фактури №034 від 31.10.16 року, №034 від 30.11.16, №034 від 31.12.16, №034 від 31.01.17, №034 від 28.02.17, №034 від 31.03.17, №034 від 30.04.17, №034 від 31.10.17, №034 від 30.11.17, №034 від 31.12.17, №034 від 31.01.18, №034 від 12.02.18 (а.с. 29-34), отримані відповідачем згідно з наявними в матеріалах справи копіями витягів з журналів ТОВ "НіжинТеплоМережі" про реєстр вручення рахунків за 2016, 2017 та 2018 р.р. на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, актами про надання послуг від 30.11.15 на суму 175,46 грн, від 31.12.16 на суму 260,21 грн, від 31.12.17 на суму 252,21 грн, від 28.02.17 на суму 325,64 грн, від 31.03.17 на суму 185,81 грн, від 30.04.17 на суму 74,92 грн, від 31.10.17 на суму 101,68 грн, від 30.11.17 на суму 224,12 грн, від 31.12.17 на суму 254,63 грн, від 31.01.18 на суму 330,66 грн, від 28.02.18 на суму 36,02 грн .

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг, наданих у вказаний період, виконав частково, сплативши позивачу 150 грн., що підтверджується копією квитанції від 24.10.16 та розрахунком позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату за спожиті послуги у визначений договором термін, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 2083,23 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить також стягнути з відповідача 2447,70 грн - 3% річних (за період з 01.12.16 по 26.02.18), 138,61 грн інфляційних втрат (01.12.16 - 31.01.18), 1511,33 грн пені (за період з 01.12.16 по 26.02.18).

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п.6.5. Договору Сторонами передбачено, що у випадку порушення Споживачем строків оплати, визначених п.6.4. цього договору, останньому нараховується пеня згідно з п.7.3.3. цього договору.

Згідно з п.7.3.3. Договору, порушення порядку розрахунків, передбаченого пунктом 6.4. цього договору - сплачує на користь Теплопостачальної організації пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, дійшов висновку про наступне.

Положенням статті 257 Цивільного кодексу України встановлено: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч.2 ст. 258 ЦК Украни до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За умовами ч.ч.1,5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено судом, вимоги ТОВ «НіжинТеплоМережі» в частині стягнення пені з ФОП Бойко Р.Д. за порушення ним грошових зобов'язань по оплаті вартості теплової енергії, спожитої у період з листопада 2016 по січень 2017 за договором від 01.10.2015 за № 034, заявлені з пропущенням річного строку позовної давності за період з 01.12.2016 по 02.05.17 (датою звернення ТОВ «НіжинТеплоМережі» до суду з вказаною позовною заявою є 03.05.2018, про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку про направлення позовної заяви на адресу Господарського суду Чернігівської області).

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог у розмірі 1136,12 грн в частині стягнення з ФОП Бойко Р.Д. пені за період з 01.12.2016 по 02.05.17 за порушення ним грошових зобов'язань по оплаті вартості теплової енергії, спожитої у період з листопада 2016 по січень 2017 за договором від 01.10.2015 за № 034, у зв'язку з тим, що пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову до суду за такою вимогою.

Крім того, розмір трьох відсотків річних, перерахований судом відповідно до приписів чинного законодавства України станом на 26.02.18 становить 38,07 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги у частині стягнення трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 38,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд в частині стягнення пені та трьох відсотків річних задовольняє вимоги позивача частково, та вимоги про стягнення з відповідача 138,61 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича (АДРЕСА_1, реєстр. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"( вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) 3463,91 грн., з яких 2083,23 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 38,07 грн. трьох відсотків річних,138,61 інфляційних, 375,21 грн. пені та 468,4 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 25 червня 2018 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/