Рішення № 74898982, 21.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року № 826/2658/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто Фонтанів» до Державної фіскальної служби України про визнати протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто Фонтанів» (надалі - ТОВ «Місто Фонтанів», позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач), в якому просили: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України: №541661/41271443 від 05.01.2018 року яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017р. №35; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну: № 35 від 29.11.2017 року; стягнути витрати на оплату судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 20.02.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу було отримано уповноваженим представником відповідача 26.02.2018, проте відзиву щодо заявлених позовних вимог у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Місто Фонтанів» засобами електронного зв'язку до ДФС України на реєстрацію надано податкову накладну № 35 від 29.11.2017 року, але в реєстрації зазначеної податкової накладної відмовлено, та було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ «Місто Фонтанів» було направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, зокрема, копії договору, платіжне доручення на оплату, копії видаткових накладних.

Однак, рішенням комісії ДФС №541661/41271443 від 05.01.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до ПК України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016).

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q?у ;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Проте, фіскальним органом у квитанціях № 1 зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД, що не відповідає жодному критерію, визначеному п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків.

Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по яким виписано податкову накладну № 800924 від 08.11.2017 року, позивач зазначив, що між Позивачем та ТОВ «ІМПЕРІЯ ВОДИ УКРАЇНА» укладений договір поставки №26-06-2017/1 від 26.06.2017р., предметом якого є постачання товарів, якими є обладнання, комплектуючі, витратні матеріали для будівництва, монтажу та обслуговування фонтанів, характеристики, асортимент, кількість, номенклатура, ціна, якого визначаються Сторонами у додатках до цього Договору, товарних накладних, та/або інших документах, у відповідності до умов Договору, які після підписання їх Сторонами стають невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання даного Договору, Позивачем було поставлено та передано за місцем поставки - склад Покупця за адресою об'єкту будівництва, замовлений та оплачений товар на суму 5054,86 грн., в тому числі ПДВ 842,48 грн., що засвідчується видатковою накладною від 29.11.2017р. №63. Також, згідно з вимогам пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, Позивачем було сформовано та подано на реєстрацію у ЄРПН вищеозначену податкову накладну на суму 5054,86 грн., в тому числі ПДВ 842,48 грн. (роздруківка). Факт часткового проведення розрахунків між сторонами Договору підтверджується Актом звіряння рахунків, станом на 31.12.2017р., за період з 15.06.2017р. по 30.12.2017р. включно.

За походженням товар, що є предметом поставки за Договором та вказаний в податковій накладній, був придбаний Позивачем у інших суб'єктів господарювання.

Так, у постачальника ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на підставі рахунку-фактури №СА-1 від 05.10.2017р. ФОП ОСОБА_1 та видаткової накладної №1 від 05.10.2017р. (копії рахунку та накладної) було придбано та оплачено товарів на загальну суму 19350,00 грн. без ПДВ (копії виписок).

У постачальника ТОВ «ЕПИЦЕНТР-К» (ідентифікаційний код 32490244) на підставі рахунку № Счт/К7-0053901 від 13.06.2017р. та видаткової накладної № Рнк/К-0030999 від 14.06.2017р. (копії рахунку та накладної) було придбано та оплачено товарів на загальну суму 5391,66 грн. в тому числі ПДВ 898,61 грн. (копія виписки).

У постачальника ТОВ «УКРПРОФІЛЬ» (ідентифікаційний код 31288576) на підставі рахунку-фактури №СФ-1763126 від 09.11.2017р. та видаткової накладної №0000218800 від 09.11.2017р. (копії рахунку та накладної) було придбано та оплачено товарів на загальну суму 2041,86 грн. в тому числі ПДВ 340,31 грн. (копія виписки).

Розрахунки з постачальниками за поставлені товари, проводились Позивачем у вересні - листопаді 2017р., що підтверджується виписками з банківського рахунку Позивача від 14.06.2017р., 05.09.2017р. та 08.11.2017р.

Не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Місто Фонтанів» отримало рішення комісії ДФС України, яким позивачу відмовлено у реєстрації зазначеної податкової накладної на підставі того, що "документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних".

Відповідно до абз.1 постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017, комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 зазначеної постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що відповідач по справі у спірних рішеннях, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому ці порушення полягають, а також яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов'язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Місто Фонтанів» №541661/41271443 від 05.01.2018 року, є таким, що винесене без належних для цього правих підстав, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо вимог позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, судова колегія вважає, що вони є обґрунтованими та належними.

Такий спосіб відновлення прав позивача відповідає положенням пп.201.16.4. п.201.16 ст.201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАСУ, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За ч.3 ст.134 КАСУ, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, право на відшкодування витрат на правову допомогу передбачено лише за участь адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).

В свою чергу, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження судових витрат в сумі 4 228,80 грн. позивач надавав суду акт прийняття-передачі, договір про надання юридичних послуг ЮО № 2018/04 від 01.02.2018 року між ним та адвокатом Сапегіним В.В.

Суду не надано доказів, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу адвокатом Сапегіним В.В. при розгляді даної справи, оскільки в договорі про надання юридичних послуг ЮО № 2018/04 від 01.02.2018 року не зазначено конкретний суд.

Крім того, жодних доказів щодо розрахунку позивачем до суду надано не було.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Фонтанів» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №541661/41271443 від 05.01.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 35 від 29.11.2017 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Фонтанів» (код ЄДРПОУ 41271443) понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя І.В. Смолій