Постанова № 74898846, 19.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. м. Київ Справа№ 911/3998/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.за участю представників учасників процесу:від позивача: згідно протоколу судового засідання від відповідача: згідно протоколу судового засідання від третьої особи: згідно протоколу судового засіданнярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Дідух" на рішенняГосподарського суду Київської області від04.04.2018суддя Мальована Л.Я.повний текст складено20.04.2018за позовомфермерського господарства "Дідух", смт. Згурівка, Київська обл.доГоловного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Згурівська районна державна адміністрація, смт. Згурівка, Київська обл.провизнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди

За результатом розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Дідух» (надалі-позивач/ ФГ «Дідух») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі за текстом-ГУ Держгеокадастру у Київській області) про визнання поновленим договору оренди землі від 22.10.2004 року площею 50,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного ФГ «Дідух» та Згурівською районною державною адміністрацією, а також визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 22.10.2014 в редакції позивача, зокрема, зі строком оренди з 23.10.2014 року на 5 років до 23.10.2019 року ( т. 1, а.с. 5-10).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.10.2014 між орендодавцем (Згурівською районною державною адміністрацією) та орендарем (фермерським господарством "Дідух") було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований за № 45 у відділі Держкомзему в Згурівському районі Київської області, строком на 5 років, тобто до 22.10.2009. Позивач зазначає, що на даний час він продовжує користуватися земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та належним чином сплачує орендну плату. Як вказує «Дідух», він в порядку, передбаченому договором, 03.06.2009 звертався до орендодавця з листом про поновлення строку дії договору оренди землі. Згурівська райдержадміністрація не надсилала позивачу письмового заперечення, а орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивач вважає договір поновленим на той самий строк на тих самих умовах, а саме з 23.10.2009 по 22.10.2014. Крім того, позивач зазначає, що станом на 2014 рік повноваження щодо розпорядження, в тому числі надання в оренду спірної земельної ділянки належали Головному управлінню Держземагентства у Київській області, у зв'язку з цим ФГ «Дідух», 27.08.2014 звертався до Головного управління Держземагентства у Київській області з листом-повідомленням про поновлення строку дії договору оренди, до якого був доданий проект додаткової угоди в 3 екземплярах. Однак, письмових заперечень проти поновлення договору оренди від вказаного органу не надходило, акт повернення земельної ділянки від орендаря орендодавцю підписаний не був, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, вважає договір оренди поновленим на той самий строк на тих самих умовах, тобто з 23.10.2014 по 22.10.2019.

Заперечуючи проти позову Головне управління Держгеокадастру у Київській області зазначило, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 09.07.2009 року не було передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, а така дія вимагала наявності волі обох сторін, і реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива була лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а за відсутності такого рішення було неможливо вважати договір оренди земельної ділянки поновленим. Оскільки в 2009 році Згурівською райдержадміністрацією як орендодавцем та уповноваженим органом виконавчої влади не було прийнято рішення про поновлення договору оренди, доводи позивача, що договір оренди від 22.10.2004 року був автоматично пролонгований до 22.10.2014 року, є помилковим.

Також відповідач вказував проте, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем істотні умови договору, і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Отже, на виконання зазначених норм, Головне управління Держземагентства в Київській області у терміни, передбачені законом, листом від 26.09.2014 року №27-10-0.31-6847/2-14 повідомив ФГ "Дідух" про виявлені недоліки та відмовив у поновленні договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірний договір оренди землі не є поновленим, а додаткова угода не укладена і не може бути укладена.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Згурівську районну державну адміністрацію Київської області ( надалі- третя особа/Згурівська РДА).

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.02.2017 року (т.1, а.с. 221-228) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року в позові відмовлено повністю ( т. 2, а.с. 39-50).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 та рішення господарського суду Київської області від 20.02.2017, а матеріали справи направлено на новий розгляд (т. 2, а.с. 111-116).

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій повинні з'ясовували обставин щодо наявності чи відсутності фактів для автоматичного поновлення договору оренди землі, яке відбувається з наступної дати після дати його припинення, однак, в подальшому, такий юридичний факт (автоматичне поновлення) потребує відповідного оформлення сторонами додатковою угодою, на момент підписання такої угоди, враховуючи приписи ст. ст. 203, 628, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 911/3998/16 у задоволенні позову відмовлено повністю, у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 911/3998/16, ФГ "Дідух" (надалі-скаржник) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ФГ «Дідух» вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, саме - ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також правовим висновкам Верхового Суду України, викладеними у постанові від 23.11.2016 у справі № 6-2540цс14 та у постанові від 25.02.2015у справі № 6-219цс14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 911/3998/16 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3998/16; розгляд апеляційної скарги фермерського господарства "Дідух" на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 911/3998/16 призначено на 12.06.2018.

06.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Дідух» відповідач зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

12.06.2018 судом апеляційної інстанції оголошено перерву в судовому засіданні до 19.06.2018.

15.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення.

18.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких остання просить апеляційну скаргу ФГ «Дідух» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.

18.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду відповідачем були подані документи.

19.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду позивачем було подане клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

Адвокат скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 скасувати та прийнято нове, яким позов ФГ «Дідух» задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу ФГ «Дідух» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з наведених в поясненнях на неї підстав та просив апеляційну скаргу ФГ «Дідух» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.

Підпунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, що 22.10.2004 між Згурівською РДА (орендодавець) та ФГ "Дідух" (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі- договір оренди землі від 22.10.2004).

Відповідно до п. 1. договору оренди землі від 22.10.2004 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Серединівської сільської ради.

У п. 2. договору оренди землі від 22.10.2004 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,0 га, в тому числі рілля 50,0 га.

Відповідно до п. 7 договору оренди землі від 22.10.2004, цей договір укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 8, 9 договору оренди землі від 22.10.2004 сторони визначили, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі земельного податку, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарське призначення ( п. 14 договору оренди землі від 22.10.2004).

Договір містить запис про здійснення реєстрації договору в Київській регіональній філії №12 ДЗК від 22.10.2004 за № 45.

В матеріалах справи міститься викопіювання з Журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок Згурівської РДА, у якому відображений запис №45 від 22.10.2004 про реєстрацію договору оренди між Згурівською РДА та ОСОБА_3

Щодо розбіжностей у визначенні орендаря за договором (фізична особа ОСОБА_3 або ФГ "Дідух"), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду місцевого господарського суду, що згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство створюється одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Так, судом апеляційної інстанції перевірено, що Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, первинну державну реєстрацію юридичної особи позивача ФГ "Дідух" було здійснено 03.03.2004 року. Отже, як вірно вказав місцевий господарський суд, станом на час прийняття розпорядження Згурівської РДА від 01.03.2004 року № 116 про надання згоди на виготовлення технічної документації зі складення договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га ріллі на 5 років для ведення фермерського господарства, позивач не був зареєстрований як юридична особа, відповідно зазначена згода надавалась фізичній особі ОСОБА_3

Договір оренди землі від 22.10.2004 укладено з орендарем юридичною особою ФГ "Дідух", відповідно до Статуту якого громадянка ОСОБА_4 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_3, копія свідоцтва про одруження 1-БК № 264329 від 27.02.2004 залучена до матеріалів справи) є головою господарства, а ОСОБА_5 - членом господарства.

Договір було належним чином зареєстровано, що зокрема підтверджується довідками відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області від 07.02.2011 №91, відділу Держземагентства у Згурівському районі від 15.02.2013 №170, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що відповідно до проекту землеустрою від 2004 року, земельна ділянка виділялась із земель запасу державної власності на території Середівської сільської ради Згурівського району, право розпорядження якою належало Згурівській РДА.

Фермерське господарство «Дідух» звертаючись до суду з позовом про визнання поновленим договору оренди землі від 22.10.2004 року та визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій ним редакції, свої вимоги обґрунтовуввало тим, що 03.06.2009 року до закінчення строку дії договору (22.10.2009 року) орендарем надіслано орендодавцю лист про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк; з огляду на те, що заперечення на цей лист від орендодавця не надійшло, орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою на умовах укладеного договору для ведення фермерського господарства та сплачував орендну плату, оскільки Договір вважався поновленим на той самий строк на тих самих умовах, а саме, з 23.10.2009 року по 22.10.2014 року.

Враховуючи те, що станом на 2014 рік повноваження щодо розпорядження, в тому числі надання в оренду спірної земельної ділянки перейшли до ГУ Держземагентства у Київській області, позивач 27.08.2014 року звернувся до ГУ Держземагентства у Київській області з листом-повідомленням про поновлення строку дії договору оренди, до якого було додано проект додаткової угоди в трьох екземплярах.

З огляду на те, що письмових заперечень проти поновлення договору оренди від вказаного органу не надходило, вимога щодо повернення земельної ділянки орендодавцем не ставилась, акт повернення земельної ділянки сторонами не підписувався, а позивач як орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату.

Вказане й стало підставою для звернення позивача, з посиланням на положення ст. 33 Закону України «Про оренду земілі» до суду із позовом про визнання договору оренди поновленим на той самий строк на тих самих умовах, тобто з 23.10.2014 року по 22.10.2019 року, шляхом укладення додаткової угоди у запропонованій ним редакції.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 11.06.2009) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як вірно вказав суд першої інстанції дана редакція ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає реалізацію переважного права на поновлення договору оренди землі за умови дотримання встановленою цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, частини перша та друга наведеної статті регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на поновлення договору оренди землі на новий строк, у разі якщо умови договору можуть бути змінені за згодою сторін, а частина третя - підстави поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (фактично за наявністю так званої "мовчазної згоди").

Пунктом 7 договору оренди землі від 22.10.2004 було передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач 03.06.2009 звернувся до третьої особи з листом № 25, в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі сільськогосподарського призначення на довгостроковий термін до 49 років.

Разом з тим, проект додаткової угоди до вказаного звернення позивачем доданий не був.

Голова фермерського господарства «Дідух» 21.10.2009 повторно звернулась до Згурівської РДА з листом (вхідна відмітка Згурівської РДА від 21.10.2009 № Я-140), у якому просила лист від 03.06.2009 № 25 вважати поданням на продовження строку договору оренди терміном на 2 роки.

Місцевим господарським судом встановлено, що від орендодавця заперечення у вигляді листа-повідомлення до позивача - орендаря не надходило.

В свою чергу, листом від 02.11.2009 № 177, отримання якого позивачем не заперечується, Згурівська РДА повідомила голову ФГ "Дідух" про те, що звернення щодо продовження терміну дії договору вивчається, і про прийняте рішення буде повідомлено додатково.

Разом із тим, як вірно зазначив суд першої інстанції проте, що у зверненні орендаря ФГ "Дідух" від 03.06.2009 № 25 та повторному зверненні, поданому орендодавцеві 21.10.2009, йшлося не про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина третя ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції), а про поновлення договору оренди на інший новий строк, тобто в порядку частин першої та другої ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно протоколу № 4 засідання комісії по проведенню конкурсу між фізичними та юридичними особами щодо набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності від 25.06.2009, копія якого залучена до матеріалів справи, комісія вирішила рекомендувати голові райдержадміністрації продовжити ФГ "Дідух" термін дії договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га для товарного сільськогосподарського виробництва на території Середівської сільської ради терміном на 10 років.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції від 15.01.2009) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісії по проведенню конкурсу між фізичними та юридичними особами щодо набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності, оформлене зазначеним протоколом від 25.06.2009 № 4, носить попередній рекомендаційний характер.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, що відповідне розпорядження Згурівською РДА прийняте не було, додаткова угода до спірного договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 з ФГ «Дідух» укладена не була.

Доказів протилежного сторонами не надано суду апеляційної інстанції.

Третя особа вказує, що позивачу був направлений лист від 03.02.2010 № 6-15-1830/178, у якому було зазначено про те, що рішення комісії суперечить дійсним обставинам взаємовідносин між адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_4, фізичною особою (орендарем), оскільки в рішенні рекомендовано продовжити ФГ "Дідух" термін дії договору оренди для товарного сільськогосподарського виробництва, а в дійсності орендні відносини існують з приводу оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Крім того, у листі зазначено про направлення ФГ "Дідух" проекту договору оренди землі для ведення фермерського господарства, орендарем якої є ОСОБА_4, з проханням розглянути даний проект протягом 10 календарних днів та звернутися до голови Згурівської РДА із своїми пропозиціями та зауваженнями для узгодження остаточної редакції договору.

При цьому, матеріали справи містять ще один текст договору оренди землі для ведення фермерського господарства, підписаний та скріплений печатками Згурівської райдержадміністрації та ФГ "Дідух" від 2011 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, що відповідного розпорядження Згурівська РДА не приймала, текст договору не містить дати укладення, державна реєстрація даного договору не проводилась, а відтак, в порядку ст. 210 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (яка була чинна на 2011 рік) даний договір не набрав чинності, тобто є неукладеним і не створює для його сторін жодних правових наслідків.

Отже, в процесі переговорів, переписки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 на новий строк (ані на 49 років, ані на 2 роки) не уклали, як не уклали і новий договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орендарем якої є ОСОБА_4, відтак позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Посилання ж позивача на поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах (тобто з 22.10.2009 до 22.10.2014) за "мовчазною згодою" відповідно до частини третьої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не відповідає дійсним взаємовідносинам учасників провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (т.2. а.с.142-143) та третьою особою (т.2. а.с.128-134) були подані заяви про застосування строку позовної.

Відповідно до п. 7 договору, його укладено на п'ять років, таким чином строк позовної давності щодо визнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди сплинув у 23.10.2009 року.

Частиною 1 ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст. 261 ЦК України

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з пропуском строку позовної давності про який заявлено відповідачем та третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Дідух" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 911/3998/16 залишити без змін.

2. Справу № 911/3998/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 25.06.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв