Ухвала суду № 74897978, 20.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1868/18

УХВАЛА

20 червня 2018 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 до суд поступив позов в якому Позивач просить: "Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 всі належні суми, які не були враховані та виплачені при звільненні.".

Ухвалою суду від 01.06.2018 адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, запропоновано позивачу: 1) вказати у позові і позовних вимогах, що конкретно їй не доплатили у 2013, 2015, 2016 роках (зарплата, премія, інше) або інші періоди і суми цих виплат по кожній виплаті окремо, що становитиме разом ціну позову; 2) обгрунтувати дотримання строку звернення до суду, визначеного ст. 122 КАС України з урахуванням вимог ст. 123 КАС України; 3) надати додаткові докази, які свідчать про незадовільний майновий стан позивача чи докази сплати судового збору з дотриманням вимог Закону України "Про судовий збір".

18.06.2018 до суду від позивача поступили: 1) клопотання про звільнення від сплати судового збору з додатками (копія наказу про звільнення, довідка про склад сім'ї та копія свідоцтва про розірвання шлюбу); 2) уточнення позовних вимог з додатками: а) витягами, що стверджують наповнення даними ОСОБА_1 Державного реєстру; б) табель обліку робочого часу за листопад 2016 року. При цьому, перелічені додатки фактично є аркушами паперу, оскільки не є письмовими доказами в розумінні ст. 94 КАС України, адже не засвідчені в порядку визначеному цією статтею. Позивач безумовно має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання заяви, але ця заява повинна відповідати вимогам ст.160 КАС України, чого позивач не дотримався. Так, з "Уточнення позовних вимог" навіть не можна зрозуміти що просить позивач, адже не заявляє вимог, тоді як в первинному позові просив стягнути "... всі належні суми, які не були нараховані та виплачені при звільненні", як і ним не дотримано всіх інших вимог ст.160 КАС України, на що суд звертав увагу в ухвалі від 01.06.2018, залишивши позов без руху.

Частинами 5 - 9 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивач, також не виконав ухвалу суду від 01.06.2018 щодо дотримання вимог ст. 122 - 123 КАС України.

Фактична відсутність позовних вимог ( в тому числі ціна позову) не дає можливості визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру, якщо така є, і відповідно вирішити питання звільнення від сплати судового збору. Також, звертає на себе увагу той факт, що позивач не надає суду жодного належного доказу, який свідчить про незадовільний майновий стан, адже копія наказу про звільнення, довідка про склад сім'ї та копія свідоцтва про розірвання шлюбу не є такими доказами, оскільки не свідчать про майновий стан ОСОБА_1 Крім цього, клопотання обгрунтоване нормами ЦПК України, який не регулює це питання, тому з урахуванням вищевказного в його задоволенні слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 1762 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач вказує, що відповідачем не виплачено при звільнені ОСОБА_1 35450,00 грн, а тому, якщо це є позовною вимогою, судовий збір становитиме 704,80 гривень з згаданої суми.

Платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду є: отримувач коштів - УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38045529; рахунок отримувача - 31217206784002; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області; код банку отримувача - 815013; *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Хмельницький окружний адміністративний суд.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність встановлення позивачу нового строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав такого пропуску, їх обґрунтуванням та доказами, на підтвердження поважності причин пропуску; 2) позовної заяви оформленої з дотриманням вимог ст.160 КАС України в якій у тому числі зрозуміло сформулювати позовні вимоги до відповідача ( що просить); 3) документу про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", який складає 704,80 гривень чи іншому у випадку інших вимог з дотриманням вимог Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки усуваються шляхом виконання вимог, зазначених у 15-му абзаці описової частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяА.І. Петричкович