Ухвала суду № 74897676, 25.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

25 червня 2018 р. Справа № 818/2398/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 12 червня 2018 року № 322 "Про затвердження проектного плану І черги забудови тнриторії мікрорайону між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка у м. Суми".

Також, позивачем разом із матеріалами позову подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12 червня 2018 року № 322 «Про затвердження проектного плану І черги забудови території мікрорайону між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка у м. Суми»;

- заборонити Управлінню архітектури та містобудування видавати містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок в межах території між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка на підставі рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 12 червня 2018 року № 322 «Про затвердження проектного плану І черги забудови території мікрорайону між вулицею Харківською, проспектом Михайла Лушпи і вулицею Івана Сірка у м. Суми».

Заява обґрунтована тим, що прийняття спірного рішення може мати наслідком позбавлення позивача права користування земельною ділянкою та розташованого на ній майна, а також надання права забудови вказаної території іншим особам. В разі задоволення позову в даній справі відновлення порушених прав позивача внаслідок реалізації відповідачем спірного рішення може бути ускладнено або взагалі унеможливлено.

Крім того, спірне рішення згідно преамбули має на меті уточнення Генерального плану м. Суми шляхом затвердження так званого «проектного плану І черги забудови». Отже, в рішенні таким «Проектним планом» фактично підмінено поняття Детального плану території, який є підставою для видачі містобудівних умов та обмежень на забудову даної земельної ділянки.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи із наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст. 150-151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначенні цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З матеріалів позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема просить задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12 червня 2018 року № 322, оскільки на його думку, у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Тобто заява про забезпечення позову обґрунтовується фактично відсутністю законних підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, що є підставами, якими обґрунтовує свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс", та які є предметом доказування в судовому засіданні під час розгляду в даній справі. Тому, забезпечуючи позов в такий спосіб, суд фактично вирішує спір наперед, що не може відповідати самому інституту забезпечення.

Щодо наведеного позивачем обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Управлінню архітектури та містобудування видавати містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок, слід зазначити, що позивачем зазначено виключно доводи про ймовірність видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

Таким чином, зазначене позивачем порушення його прав має ймовірний, виключно прогнозований характер. На момент прийняття оскаржуваного рішення чи станом на день звернення із позовом до суду зазначені обставини, як і зазначені негативні наслідки, для позивача не настали.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги виключно прогнозоване на майбутнє порушення права позивача, суд зазначає, що вжиття вказаних позивачем заходів забезпечення позову шляхом заборони Управлінню архітектури та містобудування видавати містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок не є співмірним викладеним обставинам справи.

Жодних доказів наявності обставин, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, що можуть бути підставою для життя судом заходів забезпечення позову, позивачем надано не було.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" про забезпечення позову не підлягає забезпеченню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" про забезпечення позову- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя В.О. Павлічек