
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
14 червня 2018 р. Справа № 818/553/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Божко Л.В.,
третьої особи - ОСОБА_3,
представника третіх осіб - ОСОБА_4,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми матеріали адміністративної справи №818/553/18
за позовною заявою ОСОБА_5
до Охтирської міської ради
треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6
про часткове скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Охтирської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_6, у якій просить:
- скасувати частково рішення Охтирської міської ради п'ятого скликання від 25.12.2008 р. №657-МР "Про викуп земельної ділянки для несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" в частині викупу земельної ділянки - майданчику для тимчасового паркування автотранспорту по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_3.
Ухвалою суду від 13.03.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Протягом підготовчого засідання позиції сторін відносно предмета позову залишились незмінними.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, третьої особи та представника третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_5, є власником нежитлового приміщення, цех №2, загальною площею 1056,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14.08.2013 (а.с.14). Дане нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, наданій в оренду позивачу згідно договору з Охтирською міською радою від 10.11.2013.
Для переукладання договору оренди земельної ділянки, що знаходиться під нежитловим приміщенням, цех №2, за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, ним було отримано від Охтирської міської ради про земельні ділянки, які межують із земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1 (якою користується позивач). Так, позивачу стало відомо про власників земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_5 Як з'ясувалося, у 2008 році одну з земельних ділянок, яка межує з земельною ділянкою позивача, було викуплено у Охтирської міської ради Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.), якій і на даний час належить земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 на праві приватної власності (а.с.18, 106-109)
В подальшому, як зазначав адвокат позивача - Собина П.М. ним, на адвокатський запит було отримано відповідь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, у якому повідомлялось, що рішенням Охтирської міської ради від 25.12.2008 року №657-МР "Про викуп земельної ділянки для несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" було викуплено громадянкою ОСОБА_3 Таким чином, земельна ділянка НОМЕР_2, площею 0,1939 га була відчужена ФОП ОСОБА_3 для комерційного використання (розміщення та обслуговування кафе, торгівельно-розважального центру та майданчику для тимчасового паркування автотранспорту по АДРЕСА_1. (зворотній бік а.с.15).
Позивач намагався отримати інформацію щодо відчуженої земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 так як бажає знести паркан, який відгороджує його особисте нежитлове приміщення від вулиці, щоб мати вільний доступ до свого нежитлового приміщення з боку АДРЕСА_2.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у добровільному порядку вирішити питання знесення паркану для влаштування вільного доступу з центральної вулиці до нежитлового приміщення, яке належить позивачу, не вдалося. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовною заявою про часткове скасування рішення Охтирської міської ради від 25.12.2008р. №657-МР "Про викуп земельної ділянки для несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності". В обгрунтування позовних вимог зазначає, що при наданні у власність ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1939 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 були допущені порушення, оскільки технічний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було затверджено без зазначення факту зміни цільового призначення земельної ділянки. При цьому, а ні позивач у позовній заяві, а ні представники позивача під час здійснення підготовчого провадження у справі, не змогли надати ґрунтовні пояснення - яким чином відсутність зазначення зміни цільового призначення земельної ділянки в матеріалах технічного проекту землеустрою щодо земельної ділянки яка на даний час належить 3-й особі ОСОБА_6 зачіпають або порушують права та законні інтереси позивача. Більш того, позивач просить скасувати вищезазначене рішення Охтирської міської ради лише частково - в частині викупу земельної ділянки - майданчику для тимчасового паркування автотранспорту по АДРЕСА_1. Тобто, позивач просить скасувати рішення відповідача лише в тій частині, та стосовно того об'єкту, який заважає вільному доступу від центральної вулиці до нежитлового приміщення, що належить позивачу.
Представник відповідача зазначила, що позовні вимоги не визнає, надала до суду письмові заперечення (а.с.49-52). Просила суд врахувати, що вимоги позивача є необґрунтованими і неправомірними. Продана ОСОБА_3 земельна ділянка є сформованою, з визначеною площею, конфігурацією, цільовим призначенням та кадастровим номером. На переконання відповідача оскаржуване рішення жодним чином не порушує права позивача, адже право власності на нежитлове приміщення цех №7 площею 1056,4 кв.м. по АДРЕСА_3 у ОСОБА_5 виникло 14.08.2013р., а рішення №657-МР "Про викуп земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" прийняте 25.12.2008р., тобто пізніше ніж у ОСОБА_3 та не маючи жодного відношення до земельної ділянки позивача. Крім цього, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на ст.103 Земельного кодексу України, адже він не є ні власником ні користувачем сусідньої з ОСОБА_3 земельної ділянки. Позивачем лише придбано нежитлове приміщення, а право власності на земельну ділянку на даний час за позивачем, як зазначає відповідач, ще не оформлено.
Третя особа ОСОБА_3 та представник третіх осіб в судовому засіданні також зазначили, що позовні вимоги не визнають, на їх переконання в даному випадку позивач просить суд фактично вирішити спір про право та, можливо, про порядок користування спірною земельною ділянкою (майданчик для тимчасового паркування автотранспорту по АДРЕСА_1), яка на даний час належить третій особі ОСОБА_6 (раніше земельна ділянка належала ОСОБА_3 згідно рішення Охтирської міської ради 2008 року). Відмова ОСОБА_3 у наданні згоди на знесення паркану, який розташований на спірній земельній ділянці стали наслідком звернення до суду позивача з даним позовом.
Вирішуючи питання підсудності спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень КАС справу в адміністративному суді може бути порушено за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст. 4 КАС справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушено або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Суд зазначає, що Охтирська міська рада, реалізуючи право розпорядження земельними ділянками, має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка була висловлена в постанові від 11.11.2014 р. по справі №21-493а14, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Крім того, зі змісту вищевказаного рішення Верховного суду України вбачається, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.
Також, відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка була висловлена в постанові від 14.02.2012 р. по справі №21-1041во10 позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, не може бути розглянутий за правилами, встановленими КАС.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Суд зазначає, що ОСОБА_5 звернувся до суду з метою оскарження рішення Охтирської міської ради від 25.12.2008 №657-МР "Про викуп земельної ділянки для несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницькою діяльність" в частині викупу земельної ділянки - майданчику для тимчасового паркування автотранспорту по АДРЕСА_1 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 При цьому, позивач просить суд фактично вирішити спір про право та, можливо, про порядок користування спірною земельною ділянкою (майданчик для тимчасового паркування автотранспорту по АДРЕСА_1), яка на даний час належить третій особі ОСОБА_6 (раніше земельна ділянка належала ОСОБА_3 згідно рішення Охтирської міської ради 2008 року). Відмова ОСОБА_3 у наданні згоди на знесення паркану, який розташований на спірній земельній ділянці стали наслідком звернення до суду позивача з даним позовом.
Як зазначено у постанові Верховного суду України від 16.12.2014 у справі №21-544а14, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому, вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 29.09.2015 у справі №21-345а-15.
Відповідно до ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 248, 256, 294-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Провадження по справі за позовом ОСОБА_5 до Охтирської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_6 про часткове скасування рішення - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 20.06.2018 року.
Суддя О.М. Кунець
Судове рішення № 74897621, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/553/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: