Рішення № 74897518, 23.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/1227/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії;

зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та від 18.11.2015 №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268", виходячи з розміру 88% грошового забезпечення, визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 1 січня 2016 року від 15.05.2017 №4/11836, складеної Ліквідаційною комісією УМВС, починаючи з 1 січня 2016 року, без врахування постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Стверджував про наявність у відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.05.2017 №4/11836 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення поліцейських.

Ухвалою суду від 24.05.2018 відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

01.06.2018 судом одержано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначив, що Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 3 якої визначено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Наголошував на тому, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 та здійснено доплату за період з 01.01.2018. Крім того, відповідачем визначено суму доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а відповідні виплати буде проведено з 01.01.2019.

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ з 2005 року та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджено залученою до матеріалів справи копією пенсійного посвідчення №94/11836 /а.с. 11/.

Ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області 15.05.2017 складено та подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку №4/11836 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача /а.с. 10/.

Посилаючись на бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії на підставі довідки від 15.05.2017 №4/11836, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд враховує, що в силу положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, в силу положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, законодавець визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав і свобод громадян та юридичних осіб.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Пунктом 3 цієї Постанови визначено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., N 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Судом встановлено, що на виконання вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 позивачу перераховано пенсію з 01.01.2016 на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, проведено виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 /а.с. 37-38/.

Отже, позивачу проведено перерахунок пенсії, що, у свою чергу, свідчить про виконання державною взятих на себе зобов'язань щодо проведення перерахунку та виплати військовим пенсіонерам та прирівняним до них особам пенсії, обчисленої з розміру грошового забезпечення поліцейських.

Твердження позивача про неможливість застосування до спірних відносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 є хибними, оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, саме до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено встановлення умов та визначення порядку проведення перерахунку пенсій, а також процедури їх виплати.

А оскільки спір між сторонами виник не з підстав визначення видів нарахувань для перерахунку пенсії, а стосується порядку проведення виплат вже перерахованої пенсії, суд дійшов висновку про наявність у Кабінету Міністрів України дискреції щодо визначення процедури та порядку проведення таких виплат. Відтак, виконання відповідачем покладених на нього урядом повноважень не може розцінюватись судом як порушення прав позивача на одержання пенсійних виплат.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє як необґрунтовані посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 №4-рп/2015, що стосується видів виплат, які враховуються при перерахунку пенсій, що не є предметом спору у даній справі.

При цьому Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 у справі №818/1076/18 зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-XII та Постанови КМУ №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Суд зауважує, що в силу вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, підставою для проведення перерахунку пенсії є довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення.

Верховним Судом у пункті 57 рішення від 15.02.2018 у зразковій справі №820/6514/17 визначено обставини, які можуть вплинути на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, а саме - довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських повинні бути отримані з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. Ці довідки повинні бути чинними.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р., N 45.

Судом встановлено, що листом Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2018 вих. №2900/05/22-2018 Пенсійний фонд України повідомлено про підготовку довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням премії за січень 2016 року та неможливість у зв'язку з цим використання для перерахунку пенсій попередніх довідок із зазначенням розміру премії за грудень 2015 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.03.2018 вих. №1915/03-23/1 надано ліквідаційній комісії УМВС України в Полтавській області списки пенсіонерів для проведення перерахунку пенсії із зазначенням в т.ч. позивача.

Після надходження довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області відповідачем проведено перерахунок пенсії /а.с. 37/.

Стосовно тверджень позивача про наявність у нього права на одержання пенсії у перерахованому розмірі з 01 січня 2016 року суд зауважує, що таке право гарантоване позивачу в силу положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та не оспорюється відповідачем.

З приводу посилань позивача на порушення вимог статті 22 Конституції України в частині обмеження його права на одержання пенсії у збільшеному розмірі, суд звертає увагу на таке.

Позивач у поданій до суду позовній заяві посилається на необхідність проведення перерахунку його пенсії, виходячи з розміру 88% грошового забезпечення, зазначеного у довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області. При цьому позивач звертає увагу на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 10.12.2013 у справі №21-348а13, від 17.12.2013 у справі №21-445а13, від 01.07.2014 у справі №21-244а14, відповідно до яких для перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на час призначення пенсії.

На переконання позивача, оскільки пенсію за вислугу років йому призначено виходячи з розміру 88% грошового забезпечення за останньою займаною посадою, то і перерахунок пенсії має бути проведено виходячи із зазначеного розміру грошового забезпечення. Натомість, як підтверджено наданим відповідачем розрахунком, пенсію позивачу перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення /а.с. 37/. При цьому відповідач врахував вимоги частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово давав визначення змісту і обсягу прав людини і громадянина. На його думку, у традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена (абзац четвертий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005).

Так само, у Рішенні від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Таким чином, звуження прав матиме місце тоді, коли запровадження конкретної законодавчої норми призведе до погіршення становища особи порівняно з її попереднім станом.

У даному спорі розмір пенсії позивача до проведення перерахунку становив 2524,56 грн (попередній перерахунок проведено з 01.02.2015, виходячи з розміру 88% грошового забезпечення) /а.с. 36/. Разом з цим, після проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи з розміру 70% грошового забезпечення, щомісячна пенсія позивача становить 4453,97 грн /а.с. 37/. Наведене має місце у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію позивача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах не відбулось звуження змісту та обсягу прав позивача, оскільки розмір пенсії після перерахунку є майже вдвічі більшим, аніж був до перерахунку.

На переконання суду, правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 10.12.2013 у справі №21-348а13, від 17.12.2013 у справі №21-445а13, від 01.07.2014 у справі №21-244а14, мають враховуватись у контексті застосування до спірних відносин положень статті 22 Конституції України. А оскільки у даному випадку згадані вище приписи Основного Закону не порушені, то й підстави для застосування відповідних висновків Верховного Суду України відсутні.

До того ж, суд зауважує, що обов'язковим для врахування судами нижчих інстанції є висновок Верховного Суду з питань застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах. Тобто, висновок Верховного Суду має розглядатись нерозривно з тією нормою права, що проаналізована судом у конкретних правовідносинах.

Водночас, у згаданих вище справах висновки Верховного Суду України стосуються застосування положень законів України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", "Про прокуратуру", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей", статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Отже, проаналізовані Верховним Судом України правовідносини не є подібними до спірних.

Спірні відносини стосуються права позивача на одержання пенсії, що має бути перерахована з урахуваннях грошового забезпечення діючих поліцейських.

При цьому Закон №2262-ХІІ гарантує позивачу право на перерахунок такої пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення діючих поліцейських, що є більшим від грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку він займав в органах внутрішніх справ до звільнення.

Наведеним, у свою чергу, забезпечено додаткові гарантії соціальної захищеності осіб, звільнених зі служби в органах внутрішніх справ, про що, зокрема, йдеться у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004.

Верховний Суд України у постанові від 08.07.2014 у справі №21-222а14 зауважив, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має невизначений у часі граничний термін виплати.

У контексті даного спору суд зауважує, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016, у квітні 2018 року проведено доплату до пенсії у розмірі 7717,64 грн за період з січня 2018 року, визначено розмір необхідної доплати за період з січня 2016 року по грудень 2017 року, а її виплату заплановано у 2019-2020 роках.

У Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд (абзац п'ятий пункту 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018).

Проаналізувавши характер спірних відносин, що склались між сторонами, суд дійшов висновку, що предмет спору у даній справі не становить правомірність застосування нормативного акта, який має зворотну дію у часі та може звужувати існуючі права позивача на отримання пенсії. Натомість спірні відносини стосуються правомірності реалізації Кабінетом Міністрів України управлінських функцій з приводу визначення порядку проведення пенсійних виплат. А оскільки положеннями Основного Закону Кабінет Міністрів України наділений такими повноваженнями, то дії держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині виконання приписів постанови КМУ від 21.02.2018 №103 не порушують прав позивача.

Дана позиція суду підтверджується діями відповідача, який станом на момент ухвалення рішення у цій справі здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 та здійснив відповідні виплати за період з 01.01.2018 на підставі пункту 3 постанови КМУ від 21.02.2018 №103. У свою чергу, у суду відсутні сумніви щодо виконання відповідачем вимог згаданої урядової постанови в частині проведення виплат за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у порядку, визначеному пунктом 3 постанови КМУ від 21.02.2018 №103.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, як визначено частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, складеної у відповідності до вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки від 15.05.2017 №4/11836 відсутні з огляду на приписи пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Стосовно посилань позивача на протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.05.2017 №4/11836, суд зауважує, що на момент розгляду справи така бездіяльність усунута шляхом проведення перерахунку пенсії позивача.

За таких обставин, у ході судового розгляду справи не встановлено наявності порушеного права позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2016, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кукоба