Рішення № 74897507, 25.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1365/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» (вул. Бугаївська,21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39698458) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» (далі ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ») з позовом (а.с.64-71) до Державної фіскальної служби України (далі ДФСУ), комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Комісія), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії №566150/39698458 від 22.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» №2 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначив, що ним 11.12.2017 року у порядку визначеному п.201.10 ст.201 ПКУ було складено податкову накладну №2 від 11.12.2017 року та направлено її для реєстрації в ЄРПН. Згідно отриманої квитанції від 20.12.2017 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

На виконання п.п.201.16.2 п.201.16. ст.201 ПКУ ним направлено на адресу ДФС повідомлення №1 від 16.01.2018року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, пояснення та копії документів, перелік яких відповідав вичерпаному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, встановленого наказом МФУ від 13.06.2017р. №567.

Однак, рішенням Комісії №566150/39698458 від 22.01.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року.

Позивач зазначив, що наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (далі Критерії №567), пунктом 6 яких визначено два основних критерія оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, але під жодний з цих критеріїв податкова накладна не підпадала.

Незважаючи на це, ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» було подано пояснення та копії документів щодо підтвердження господарської операції, яка здійснена у відповідності з основним видом діяльності підприємства (оптова торгівля хімічними продуктами), згідно з укладеними договорами № АІ-01867 від 11.12.2017 року з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»» про придбання Азотофосфату марки NP 33-3 у кількості 69 т. та № 12 від 11.12.2017 року з ФГ «Зоря-2» про продаж останньому Азотофосфат марки NP 33-3 у кількості 69 т.

Первинні документи по вказаній господарській операції відповідають Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», крім того податкові накладні по вищевказаній господарській операції з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»» зареєстровані в ЄРПН. Таким чином, первинні документи засвідчують факт реального виконання ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» та його контрагентом господарських зобов'язань

Також позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що положеннями постанови КМУ від 29 березня 2017 р. № 190 встановлені підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

У рішенні Комісії №566150/39698458 від 22.01.2018 року в реєстрації ПН було відмовлено з підстави «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування», тобто фіскальним органом в рішенні лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи.

Рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної є за своєю правовою природою актом індивідуальної дії, головною особливістю якого є конкретність. Конкретність, на думку позивача, полягає в тому, що акт індивідуальної дії має чітко формулювати конкретне юридичне волевиявлення суб'єкта, який видає такі акти, розв'язувати конкретну індивідуальну справу або питання, що стосуються конкретного суб'єкту, має бути складений у чіткій відповідності до норм чинного законодавства та бути зрозумілим.

Натомість, рішення комісії ДФС не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, оскільки з його змісту неможливо встановити конкретну модель поведінки платника податків. Підстава для прийняття рішення є формальною, не можливо встановити, що саме порушив платник податків, що є недопустимим з точки зору ПКУ.

Відповідачі порушили права платника податків, у зв’язку з чим позивач просить задовольнити позов.

Представник ДФСУ подав відзив на позов (а.с.149-154), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача ДФСУ навів у відзиві положення законодавства, яке регламентує діяльність Комісії, Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН встановлені п.6 Критеріїв №567), перелік документів для надання платником податків у залежності від критерію оцінки, встановлений наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року.

У подальшому зазначив, що позивач відповідно до повідомлення від 16.01.2018 року після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної подав 19 документів. Проте з огляду на відсутність надання платником податків копій первинних документів щодо договорів, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції, постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, платником не до державно вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Таким чином, рішення комісії ДФС України із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, - є повністю обґрунтованим.

У відповіді на відзив (а.с.160-162) представник позивача зазначив, що відповідач не спростував твердження та аргументи ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» про те, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копія документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. В рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Представник позивача вважає, що доводи відповідача викладені у відзиві є безпідставними та неспроможними, а рішення Комісії № 566150/39698458 від 22.01.2018 року неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.07.2018 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 20.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання на 19.06.2018 року.

Ухвалою від 19.06.2018 року вирішено справу розглянути у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» зареєстровано 18.03.2015 року (а.с.52-55). Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ (а.с.57). Має ліцензію Міністерства аграрної політики та продовольства України на вид господарської діяльності – торгівля пестицидами та агрохімікатами, яка видана 30.04.2015 року на підставі рішення від 22.04.2015 року №155 на необмежений строк (а.с.56)

06.12.2017 року ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» (постачальник) укладений договір поставки №12 з ФГ «Зоря-2» (покупець) на поставку азотофосфату (а.с.86-88).

11.12.2017 року з метою виконання договору від 06.12.2017 року ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» укладено договір поставки №АІ-01867 з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД», згідно з яким придбало Азотофосфат марки NP 33-3 у кількості 69 т. Здійснення господарської операції підтверджена первинними документами, у тому числі податковою накладною, яка зареєстрована в ЄРПН 26.12.2017 року (а.с.75-85).

Вказаний товар у кількості 69т на виконання умов договору 06.12.2017 року був поставлений покупцю ФГ «Зоря-2» та ним оплачений (а.с.49-51).

ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» виписало податкову накладну №2 від 11.12.2017року, яку направив для реєстрації в ЄРПН. Згідно з квитанцією вказана податкова накладна доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України.

В квитанції зазначено «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Також зазначено, що виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3105. Запропоновано надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН\РК в ЄРПН (а.с.73).

Позивач направив повідомлення від 16.01.2018 року №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, згідно якого по. подав документи, які підтверджують придбання та подальший продаж товару (а.с.92-11).

22.01.2018 року Комісія прийняла рішення №566150/39698458, відповідно до якого позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування(а.с.74).

Вважаючи порушеними свої права прийняттям вказаного рішення позивач звернувся до суду в даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між позивачем юридичною особою, платником податків та відповідачами – суб’єктами владних повноважень з приводу з питань оподаткування, зокрема податку на додану вартість, у тому числі щодо реєстрації податкової накладної.

Спеціальним законом з питань оподаткування є ПКУ.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 був затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до ПКУ щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №17-97-VІІІ внесені зміни до ПКУ та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю, зокрема, ст.201 ПКУ доповнена п.201.16 щодо можливості зупинення реєстрації податкової накладної, порядку та підстав зупинення реєстрації податкової накладної, регламентовані дії платника податку та контролюючого органу по даному питанню, передбачений такий суб’єкт владних повноважень, як Комісія центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка розглядає письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, та наділена повноваженнями щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмови у такій реєстрації.

Пунктом п.201.16 встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.72 ПКУ.

У відповідності до вимог п.74.2 ст.72 ПКУ в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі Наказ №567).

Також КМУ 29.03.2017 року прийнята постанова №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄОПН або відмову у такій реєстрації» (далі – Постанова КМУ № 190).

Крім того, з урахуванням надання повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмови у такій реєстрації комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджений Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи Комісії №566).

Згідно з п.1,2,3 Порядку він визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів.

Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п.201.16 ст.201 ПКУ та постановою КМУ від 29.03.2017 року №190.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Комісія відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зазначена Комісія є окремим суб’єктом владних повноважень, оскільки тільки вона відповідно до вимог ПКУ має право примати колегіально рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

ДФС не повноважна приймати таке рішення за комісію, а лише має право переглядати її рішення за скаргою в порядку визначеному законодавством.

Судом встановлено, що позивач як платник ПДВ свої податкові зобов’язання та направив для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 2 від 11.12.2017року, реєстрація якої була зупинена та позивачу у відповідності до ПКУ запропоновано надати документи.

Відповідно до п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК: а) порядковий номер та дата складення ПН/РК; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ЄРПН;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН , затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік документів визначений наказом №567 у залежності від критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивач отримав квитанцію №1 з повідомленням, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Позивачу запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПК відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Не зважаючи не зазначення у квитанції який саме групі, визначених у п.6 Критеріїв, відповідає податкова накладна № 2 від 11.12.2017року, позивач подав первинні документи щодо підтвердження здійснення господарської операції та пояснення, проте Комісія прийняла рішення №566150/39698458 від 22.01.2018 року, відповідно до якого позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року.

Дослідивши рішення Комісії як акту індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень та надані позивачем первинні документи в підтвердження здійснення господарської операції, за якою складена податкова накладна, суд дійшов до висновку, що рішення Комісії є необґрунтованим та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

В рішенні Комісії №566150/39698458 від 22.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року зазначено, що воно прийнято з підстави «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування».

Рішення Комісії не містить жодного посилання на конкретний документ, якій складений з порушенням законодавства та з яким саме порушенням він складений.

Суд вважає обґрунтованим доводи позивача, що Комісія у своєму Рішенні лише зазначила одну з підстав, яка зазначена а нормативно-правовому акті (постанова КМУ №190) як підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, проте на наведено жодного факту та мотивів прийнятого рішення.

Позивачем надані документи (договори поставки, накладні, рахунки), які підтверджують здійснення господарської операції, які складені у відповідності до вимог законодавства.

Пунктами 16-20 Порядку роботи Комісії №566 встановлено, що Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації. Порядок взаємодії Комісії, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС затверджується ДФС.

Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи:1) доповідь секретаря Комісії;

2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби);3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення;4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання;5) голосування;6) оголошення головою Комісії результатів голосування;7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним.

В оскаржуваному рішення відсутні мотиви його прийняття. Відповідачами не надані документі, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. До суду також не надано жодного документу щодо процесу прийняття Комісією оскаржуваного рішення з відображенням думок та позицій її членів, висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

У відзиві на позов представник відповідача ДФС зазначив, що підставою для прийняття рішення було надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому представник відповідача підкреслив таку підставу з наданої альтернативи як надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Представник відповідача вважає, що не були надані всі необхідні доку менти для прийняття рішення.

Проте суд не приймає до увагу вказані представником відповідача заперечення на позов, оскільки його думка не ґрунтується на наданих до суду доказах. Наявне лише

оскаржуване рішення, у якому зазначена підстава надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК. Інших доказів, які були покладені в основу прийнятого рішення не надано.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням того, що рішення Комісії є не чітким, необґрунтованим, не мотивованим, та не надання відповідачем будь-яких документів, які були підставою для прийняття вказаного рішення, які б містили мотиви та обґрунтування його прийняття, суд дійшов до висновку про його неправомірність.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії №566150/39698458 від 22.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» №2 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН/РК; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що безпідставна відмова в реєстрації податкової накладної позивача порушує його права та інтереси, а також права та інтереси його контрагента по здійсненню господарської діяльності.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають у задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з ДФСУ за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 3524,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» (вул. Бугаївська,21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39698458) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №566150/39698458 від 22.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» судові витрати у сумі 3524,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.