Рішення № 74897353, 19.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1451/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 813/1451/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу позивача надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 31.10.2017 року № 23/Р-14-3450 про порушення відповідачем Закону України «Про рекламу».

15.12.2017 року позивачем прийнято рішення № 0404 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача.

В подальшому позивачем на адресу відповідача скеровано вимогу у відповідності ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

На вказану вимогу Головного управління Дерпродспоживслужби у Львівській області відповідач жодним чином не відреагував, інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства, в супереч вимог ст. ст. 26. 27 Закону України «Про рекламу» позивачу не надав.

За порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування, рішенням позивача від 21.12.2017 року № 0304 на відповідача накладено штраф у розмірі 2550,00 грн. У передбачений законом термін відповідач добровільно штраф не сплатив, рішення про накладення штрафу у встановлений строк не оскаржив.

Ухвалою судді від 20.04.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині за закінченням встановленого строку зберігання. Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу ФО-П ОСОБА_1 скеровано вимогу від 10.10.2017 року №23/Р-14-3143 про усунення порушень вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами рекламо носій на фасаді будинку, на вул. Замарстинівська, 16.

31.10.2017 року Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області направлено подання за №23/Р-14-3450 про порушення ФО-П ОСОБА_1 Закону України «Про рекламу».

23.11.2017 року головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотримання антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби у Львівській області складено протокол №0511 про порушення законодавства про рекламу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області на адресу відповідача відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» скеровано вимогу від 24.11.2017 року №7-1-13/7477 про надання належним чином завірених копій свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДРПОУ; договору оренди приміщення чи документу на право власності або договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу; договору з розповсюджувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього; дозволу на розміщення зовнішньої реклами (якщо такий є); документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

На вказану вимогу відповідач жодним чином не відреагував, інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушення вимог рекламного законодавства не надав.

15.12.2017 року Головним рішенням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0404 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

21.12.2017 року рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області року №0304, в порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України про рекламу» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 2550,00 грн. за порушення ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: за самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що за порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», позивачем накладено штраф у розмірі 2550,00 грн., у передбачений законом термін відповідач добровільно штраф не сплатив, відтак такий підлягає стягненню.

Надані суду докази підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Судом враховуються аргументи позивача наведені в позовній заяві, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про накладення на нього компетентним органом штрафу за порушення вимог Закону України «Про рекламу» у розмірі 2550,00 грн., рішення про накладення штрафу не оскаржував та у встановлені строки в добровільному порядку не сплатив, а відтак штраф підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно ч. 1 ст.2 Закону України «Про рекламу», цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Відповідно до ч. 1 ст.16 цього ж Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 26 цього ж Закону, визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 4 ст.27 цього ж Закону, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Відповідно до п.9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року за №693, підставою дня розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.

Згідно з п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до п.18 згаданого Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2550,00 грн., підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (ЄДРПОУ 40349068, м. Львів, вул. Д.Вітовського, 18) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. АДРЕСА_1) про стягнення коштів в сумі 2550,00 грн. - задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. АДРЕСА_1) в користь Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 2550,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 23.06.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.