Рішення № 74897142, 25.06.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. справа № 809/885/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.05.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про зобов'язання здійснити нарахування (розрахунок) та виплату позивачу (як особі із встановленою інвалідністю ІІІ групи), одноразової допомоги в розмірі 150 - кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 та Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 не передбачають відмови щодо виплати спірної одноразової допомоги, а зміни в законодавстві не повинні погіршувати правове становище позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі скористались правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі просять відмовити у задоволенні позову з мотивів, що з днем припинення дії Закону України "Про міліцію", припинилося врегулювання правовідносин, яке передбачалося цим законом, в тому числі виплати одноразової грошової допомоги на підставі статті 23 Закону України "Про міліцію". При цьому зазначають, що позивачу було виплачено одноразову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Щодо зазначеного у відзиві прохання відповідачів, про розгляд справи за участю уповноважених представників Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, суд звертає увагу на встановлену частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України норму, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Проте зазначене прохання не є клопотанням про проведення розгляду справи в судовому засіданні.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву (відзив), встановив наступне.

ОСОБА_1 з 31.03.2006 по 01.09.2017 проходив службу у органах податкової міліції.

Згідно наказу від 07.08.2017 №0020-о/д, позивач звільнений зі служби 01.09.2017 за пунктом 64 підпунктом "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991. № 114 (через хворобу) (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про хворобу №254 від 02.06.2017, виданого Військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Іван-Франківській області" захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в поліції.

Позивач звернувся до голови Державної фіскальної служби України (вх. №4015 від 11.04.2018) з заявою (рапортом) від 06.04.2018 про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги як особі із встановленою інвалідністю ІІІ групи, отриманою у зв'язку з проходженням служби в органах податкової міліції. До заяви (рапорту) було додано: довідку про визначення ступеня втрати працездатності від 25.10.2017, копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності від 25.10.2017, груповий атестат №22 від 27.10.2017, довідку ПАТ "НАСК"Оранта" №03-01/177 від 03.04.2018, копію паспорта та ідентифікаційного коду (а.с.10-12, 16, 17).

За результатами розгляду даної заяви, позивачу першим заступником голови Державної фіскальної служби України відповіддю №5993/Б/99-99-21-10-01/14 від 25.04.2018 повернуто надані позивачем документи та повідомлено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Роз'яснено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності після втрати чинності Законом України «Про міліцію», тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції відсутні законні підстави. Також зазначено, що Державна фіскальна служба України листом від 27.05.2016 №1533/4/99-99-04-02-02-13 направила до Міністерства фінансів України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України для погодження позиції Державної фіскальної служби України.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Статтею 46 Конституції України, встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до абзацу першого пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно пункту 5 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 передбачено, що особам, які до набрання чинності (12.03.2015) Законом України від 13.02.2015 №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах податкової міліції на посаді начальника міжрегіонального відділу оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області.

01.09.2017 позивача звільнено з податкової міліції в запас на підставі пункту 64 «б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу).

За результатами визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, згідно довідки серія АГ №0023766, на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії №1409, 25.10.2015 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 35% (а.с.16).

Згідно довідки Івано-Франківської області медико-соціальної експертної комісії, серія АВ №0790531, позивачу з 02.10.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з проходженням військової служби, строком до листопада 2018 року з подальшим переглядом групи інвалідності 25.10.2018 (а.с.17).

У відповідності до довідки страховика ПАТ "НАСК"Оранта" №03-01/177 від 03.04.2018 виплати страхових сум позивачу не проводилися (а.с.12).

Відповідно до положень пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким після звільнення встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію».

Поряд з тим, оскільки відповідачем взагалі не розглядались документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності та були повернуті без розгляду у зв'язку із відсутністю на виплату правових підстав, то задоволення позову до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про зобов'язання відповідачів здійснити нарахування (розрахунок) та виплату вказаної допомоги є передчасним.

Мотиви та аргументи, наведені у відзиві є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивач після звільнення зі служби в органах податкової міліції отримав інвалідність ІІІ групи по захворюванню, пов'язаному із проходженням служби, що в свою чергу дає йому право на призначення та отримання передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» одноразової грошової допомоги.

Слід зазначити, що вищевказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 28.03.2018 в справі №813/3091/16.

Щодо доводів представника відповідачів про те, що позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, а тому ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати ще одну грошову допомогу, то суд вказує на безпідставність таких доводів з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393, згідно якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В свою чергу, стаття 23 Закону України "Про міліцію" визначає порядок виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби, тобто інший вид грошової допомоги, яка виплачується незалежно від факту отримання чи не отримання особою одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Щодо посилання відповідачів у відзиві відповідачі на пропуск позивачем встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом з'ясовано дотримання позивачем установленого законом строку звернення до суду. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач допустив бездіяльність 25.04.2018, а адміністративний позов подано позивачем 23.05.2018, тобто у встановлений законом місячний строк для звернення до суду, відтак, є безпідставними посилання відповідачів щодо пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду.

Суд враховує передбачене абзацом другим частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та зважаючи на природу та підстави даного спору, суд дійшов до висновку, що бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо повернення заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 06.04.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції є протиправною.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій слід задовольнити частково та зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути вказану заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 06.04.2018 відповідно до Закону України «Про міліцію» та за результатами розгляду прийняти мотивоване рішення.

В задоволенні решти позовних вимог, в тому числі до іншого відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області, - відмовити.

З огляду на зміст задоволених позовних вимог, суд не вбачає в даному випадку підстав, визначених статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України, для негайного виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до предмета спору в розмірі 352,40 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Державної фіскальної служби України (код 39292197, вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04655), Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про зобов'язання до вчинення дій задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код 39292197, вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) від 06.04.2018 (вх. №4015 від 11.04.2018) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» та за результатами розгляду прийняти мотивоване рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код 39292197, вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) частину сплаченого судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят два) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.