Ухвала суду № 74897076, 14.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

14 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/2428/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

секретар судового засідання Степанчук С.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення №17 від 18.01.17 протиправним, стягнення 4296,60 грн. недоотриманої пенсії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.01.2017 про утримання надміру виплачених сум пенсії, призначеної ОСОБА_2 на законних підставах за період із 07.11.2015 по 28.12.2015 протиправним та стягнути з відповідача недоотриманої пенсії і розмірі 4296,60 грн.

У пункті 1 позовних вимог позивач просить поновити строки подачі адміністративного позову, т.я. вони пропущені з поважних причин, тому що про існування оскаржуваного рішення мені стало відомо лише 20.11.2017 після отримання його копії по почті. Зазначає, що вказане підтверджується доданою до справи копією листа ГУПФ України в Житомирській області від 16.11.2017 №2804/К-7, до якого і було долучено Рішення ГУПФ України в Житомирській області №17 від 18.01.2017 про утримання надмірно виплачених сум пенсії. Вказує, що тривалий час перебував у відрядженні, тому і не зміг вчасно звернутися з позовом до суду. Зазначає, що це підтверджується доданими до позову копіями Наказів №1087 від 1.09.2017, №411 від 5.04.2018, №560 від 10.05.2018 «Про відрядження працівників ГУНП в Житомирській області». Крім того, зазначає, що його адміністративний позов, який був поданий до Житомирського окружного адміністративного суду 26.03.2018, був повернутий мені без розгляду на підставі Ухвали суду від 30.03.2018.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Представник позивача підтримав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та просив його задовольнити.

Представник відповідача до суду не прибув. Надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1. ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких учиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1.ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 1. ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 2. статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи зі змісту наведених норм, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.01.2017.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що про існування оскаржуваного рішення позивачу стало відомо лише 20 листопада 2017 року після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.11.2017 №2804/К-ІІ

До суду ОСОБА_2 звернувся 30 травня 2018 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строком.

До позовної заяви позивачем наданий лист відповідача від 21.04.2017 №631/К-11, у якому позивачу повідомлено, що з 20.12.2016 йому поновлено виплату пенсії та розпочато стягнення надмірно виплачених коштів на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 18.01.2017 №17 в розмірі 20% від пенсії до повного погашення переплати.

Зазначена обставина дає підстави для висновку, що позивач про наявність спірного рішення знав ще в квітні 2017, а відтак знав про порушення свої прав.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що неможливість вчасно оскаржити рішення відповідача пояснюється тривалим перебуванням у відрядженні.

Судом оглянуті не завірені позивачем копії наказів про відрядження та встановлено, що позив перебував у відрядженні із 04 по 30 вересня 2017 року (наказ №1087 від 01.09.2017, а с. 18), із 09 квітня 2018 року по 08 травня 2018 року (наказ від 09.04.2018 №411 від 05.04.2018, а.с. 19), із 11 травня 2018 року по 09 червня 2018 року (наказ №560 від 10.05.2018).

Отже, у період із 20.11.2017 по 08.04.2018 позивач у відрядженні не перебував, а тому мав можливість оскаржити рішення відповідача в судовому порядку, однак з невідомих суду причин цього не зробив.

Отже, клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вказаним позовом.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в поновленні процесуального строку звернення до адміністративного суду з позовом у адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, місто Житомир, вулиця Ольжича,7 ідентифікаційний номер юридичної особи в ЄДРПОУ 13559341) про визнання рішення №17 від 18.01.17 протиправним, стягнення 4296,60 грн. недоотриманої пенсії.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення №17 від 18.01.17 протиправним, стягнення 4296,60 грн. недоотриманої пенсії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 14.06.2018.

Суддя О.В. Лавренчук