Рішення № 74897022, 11.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 р. Справа№805/2284/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6)

про визнання протиправним та скасування рішення від 26 жовтня 2017 року № 3027, зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за дов.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 26 жовтня 2017 року № 3027 про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 15 вересня 2016 року № 1983 про призначення пенсії за віком відповідно до частити 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання відповідача врахувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» та додаткового стажу роботи позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувати час роботи за провідними професіями та додатково до стажу його роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме 8 років додатково зарахувавши 2 роки, а також зарахувати час робот, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1, а саме за 3 роки обрахувати 2 роки 3 місяці.

Ухвалою від 3 квітня 2018 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

17 квітня 2018 року позивач виконав вимоги ухвали суду від 3 квітня 2018 року, чим усунув її недоліки.

Ухвалою від 17 квітня 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 805/2284/18-а та призначив підготовче засідання на 15 травня 2018 року, під час якого було оголошено перерву до 5 червня 2018 року. від 5 червня 2018 року судом була постановлена ухвала, якою суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 11 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 7 жовтня 2016 року на заяву позивача від 15 вересня 2016 року відповідачем було прийняте рішення № 2457 про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами частини 1 статті14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років в підземних умовах. В рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідачем було розраховано страховий та пільговий стаж, і який склав, зокрема, страховий стаж на момент звернення склав 28 років 01 місяць 21 день, стаж пільгової роботи в підземних умовах складає 2 роки 9 місяці 18 днів, в тому числі за статтями 14-25 шахтарі 02 роки 09 місяців 18 днів, стаж роботи за Списком №1 складає 02 роки 06 місяців 22 дні. Не погодившись із прийнятим рішенням позивач 16 січня 2017 року звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання здійснити певні дії. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 21 серпня 2017 року по справі №242/102/17 було задоволено позовну заяву позивача частково та визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1363 від 7 жовтня 2016 року про відмову в призначенні мені пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди, які просив позивач у позовній заяві. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано постанову Селидівського міського суду Донецької області від 21 серпня 2017 року у справі № 242/102/17 та прийнято нову постанову, позов позивача до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 1363 від 7 жовтня 2016 року та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15 вересня 2016 року про призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період, про який просив позивач. На виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року по справі №242/102/17 відповідач переглянув заяву від 15 вересня 2016 року № 1983 про призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням періодів роботи та було прийнято нове рішення № 3027 від 26 жовтня 2017 року про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. В рішенні № 3027 від 26 жовтня 2017 року про відмову в призначенні пенсії відповідачем було розраховано страховий та пільговий стаж, і який склав, зокрема, страховий стаж на момент звернення склав 28 років 01 місяць 21 день, стаж пільгової роботи складав 24 роки 08 місяці 08 днів, в тому числі за статтями 14-25 шахтарі - 13 років 01 місяць 04 дні, за статтями 14-20 08 років 08 місяців 16 днів, стаж роботи за Списком № 1 - 03 роки 11 місяців 23 дні, період військової служби - 02 роки, навчання за спеціальністю - 10 місяців 18 днів. 5 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз'яснень та вчинення відповідних дій, а саме просив роз'яснити, зокрема, чи застосовувались вимоги обрахування періодів роботи за Списком № 1 та чи було застосовано Положення щодо їхнього зарахування до пільгового стажу за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як це встановлено вимогами Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року, чи застосовувались положення Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року при обрахуванні стажу за провідними професіями, а також просив у разі не застосування вимог Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року вжити заходів та застосувати цих положень при розгляді мого звернення. 6 березня 2018 року відповідачем було надано відповідь № 3299/02 відповідно до якої було повідомлено, що у зв'язку з тим, що позивач відпрацював гірником очисного забою менше ніж 10 років, а саме 08 років 08 місяців 16 днів, право на зарахування 01 року 03 місяців за кожний повний рік такої роботи відсутнє. Вважає зазначене рішення протиправним та таким, що порушує норми чинного законодавства України.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що на час звернення позивача страховий стаж складає 28 років 04 місяці 08 днів, стаж на підземних роботах 24 роки 08 місяців днів, в тому числі навчання за спеціальністю - 10 місяців 18 днів, військова служба - 2 роки, робота по статтям 14-25 - 13 років 01 місяць 4 дні, роботи по статтям 14-20 - 8 років, 08 місяців, 16 днів. У зв'язку з тим, що позивач відпрацював менше 10 років, а саме 08 років 08 місяців 16 днів гірничим очисного забою, тому право на зарахування 1 року 3 місяців за кожний повний рік такої роботи відсутнє. Відповідач зазначає, що для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах є за необхідне підтверджувати спеціальний (пільговий) стаж довідками за правилами встановленими Порядком № 637 та надання довідок підтверджуючих зайнятість в підземних (гірничих) роботах спусками під землю. З огляду на вищевказане відповідач вважає, що не порушило прав позивача, діяло в межах наданих йому законами та нормативно-правовими актами України та не порушив вимоги чинного законодавства України.

Позивачем до суду була надана відповідь на відзив позивача, яку суд розцінює як заперечення на відзив відповідача, в якій зазначає, що відповідачем було встановлено наявність у позивача більше 10-ти річного стажу роботи за вимогами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в умовах підземних робіт, тобто може бути застосованими положення роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 щодо додаткового зарахування за кожний повний рік роботи за провідною професією за 01 рік 03 місяці, а також за кожний повний рік роботи за Списком № 1 за 9 місяців за вимогами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи відповідача у відзиві на позов, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 14 серпня 1998 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10 березня 2016 року № НОМЕР_2.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_4 позивач з 01 вересня 1986 року по 18 липня 1987 року навчався у професійно-технічному навчальному закладі ГОРПТУ-107 за спеціальністю підземний електрослюсар; з 4 серпня 1987 року прийнятий на ПАТ «шахта ім. О.Ф. Засядька» підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю РЗО та 30 жовтня 1987 року звільнений у зв'язку із призовом до лав Радянської армії; з 11 листопада 1987 року по 10 листопада 1989 року - період проходження строкової військової служби в лавах Радянської Армії; 16 січня 1990 року по 13 лютого 2006 року працював на ПАТ «шахта ім. О.Ф. Засядька» та обіймав посади електрослюсаря 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю РЗО, гірника очисного вибою 4 та 5 розрядів з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті; з 2 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року працював на ТОВ «Надра Донбасу» заступником директора з виробництва підземним; з 10 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року - на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» підземним начальником дільниці по видобутку вугілля з повним робочим днем на підземних гірничих роботах; з 2 січня 2010 року по 18 грудня 2010 року - на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» на посадах гірничого диспетчер, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу та підземним начальником дільниці з повним робочим днем в шахті на дільниці з монтажу та демонтажу шахтного обладнання; 10 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року працював на підприємстві ТОВ «Ексіменерго» та обіймав посади помічника начальника дільниці підземного з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, заступника директора по виробництву, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу; з 5 грудня 2011 року по 17 вересня 2014 року працював на ВП «шахта «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» та обіймав посади начальника дільниці по видобутку вугілля з повним робочим днем на підземних гірничих роботах, виконуючим обв'язки заступника головного інженера по виробництву в технічну службу, зайнятого на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу, заступником головного інженера по виробництву, зайнятого на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу; з 1 листопада 2015 року по 22 серпня 2016 року - на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» на посаді заступника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті, начальником дільниці по видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті.

15 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області від 7 жовтня 2016 року № 1363 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи в підземних умовах менше 25 років. Це зокрема обумовлено тим, що до пільгового стажу не було зараховано період навчання позивача з 1 вересня 1986 року по 18 липня 1987 року у професійно-технічному навчальному закладі ГОРПТУ-107 за спеціальністю підземний електрослюсар, оскільки перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці; період проходження строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 11 листопада 1987 року по 10 листопада 1989 року, оскільки на час призову на строкову військову службу, позивач не працював за професією та не займав посаду, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах; періоди роботи з 4 серпня 1987 року по 30 жовтня 1987 року та з 16 січня 1990 року по 13 лютого 2006 року на ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» оскільки підприємство змінивши свою юридичну адресу, фактично перебуває на території тимчасово непідконтрольній українській владі, а саме у Київському районі м. Донецьк, тому перевірити достовірність наданої пільгової довідки та довідки про фактичні спуски і підйоми у шахту не має можливості; періоди роботи з 10 січня 2011 року по 16 січня 2011 року та з 17 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року на підприємстві ТОВ «Ексіменерго», оскільки не надано довідки про фактичні спуски та підйоми у шахту. До пільгового та страхового стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 2 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року на ТОВ «Надра Донбасу»; з 10 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 5 грудня 2011 року по 31 липня 2014 року на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник», з 2 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» оскільки підприємства не перереєстровані на підконтрольній українській владі території, тому перевірити достовірність наданих довідок не має можливості. До страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи з 1 жовтня 2010 року по 18 грудня 2010 року на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова»; з 1 вересня 2014 року по 17 вересня 2014 року на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник», з 1 листопада 2015 року по 22 серпня 2016 року на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату щомісячних внесків до ПФУ (форма ОК-5 від 16 вересня 2016 року).

Судом встановлено, що позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, 16 січня 2017 року звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 21 серпня 2017 року по справі № 242/102/17 позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії задоволено частково, визнати протиправним та скасоване рішення Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1363 від 7 жовтня 2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 1 вересня 1986 року по 18 липня 1987 року у професійно-технічному навчальному закладі ГОРПТУ-107 за спеціальністю підземний електрослюсар; період проходження строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 11 листопада 1987 року по 10 листопада 1989 року; періоди роботи з 4 серпня 1987 року по 30 жовтня1987 року та з 16 січня 1990 року по 13 лютого 2006 року на ПАТ «шахта ім. О.Ф. Засядька»; періоди роботи з 10 січня 2011 року по 16 січня 2011 року та з 17 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року на підприємстві ТОВ «Ексіменерго», зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 2 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року на ТОВ «Надра Донбасу»; з 10 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 5 грудня 2011 року по 31 липня 2014 року на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник», з 2 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова», зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 1 жовтня 2010 року по 18 грудня 2010 року на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова»; з 1 вересня 2014 року по 17 вересня 2014 року на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник», з 1 листопада 2015 року по 22 серпня 2016 року на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 15 вересня 2016 року, в решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 21 серпня 2017 року у справі № 242/102/17 задоволено частково, постанову Селидівського міського суду Донецької області від 21 серпня 2017 року у справі № 242/102/17 скасовано та прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1363 від 7 жовтня 2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2016 року про призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши: до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 1 вересня 1986 року по 18 липня 1987 року у професійно-технічному навчальному закладі ГОРПТУ-107 за спеціальністю підземний електрослюсар; період проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії з 11 листопада 1987 року по 10 листопада 1989 року; періоди роботи з серпня 1987 року по 30 жовтня 1987 року та з 16 січня 1990 року по 13 лютого 2006 року на ПАТ «шахта ім. О.Ф. Засядька»; періоди роботи з 10 січня 2011 року по 16 січня 2011 року та з 17 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року на підприємстві ТОВ «Ексіменерго»; до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 2 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року на ТОВ «Надра Донбасу»; з 10 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 5 грудня 2011 року по 31 березня 2014 року на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник», з 2 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова», до страхового стажу період роботи з 1 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

26 жовтня 2017 року відповідачем було прийнято рішення № 3027 про відмову в призначенні пенсії позивачу, відповідно до якого відповідачем період навчання в ГПТУ № 107 з 1 вересня 1986 року по 18 липня 1987 року включено до стажу пільгової роботи, так як після навчання заявник працював за набутою професією. До пільгового стажу зараховано період проходження строкової військової служби з 11 листопада 1987 року по 10 листопада 1989 року згідно пункту 1 абз. 2 Закону України від 2 червня 2005 року № 2636-IV "Про внесення змін до деяких законів України, оскільки на час призову на строкову військову службу заявник працював за професією та займав посаду, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах. До пільгового стажу зараховано періоди роботи: за Списком № 1 з 14 лютого 2006 року по 30 червня 2008 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» за винятком днів перебування на курсах підвищення кваліфікації (6 днів); з 16 травня 2011 року по 2 грудня 2011 року на підприємстві ОГІ «Шахта ім. Святої Матрони Московської»; з 26 вересня 2014 року по 22 серпня 2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» за винятком днів перебування у безкоштовних відпустках (6 днів) та днів знаходження у відрядженні (2 дні). Періоди роботи з 1 грудня 2008 року по 3 серпня 2009 року на підприємстві ТОВ «Ексіменерго» Паливно-енергетична компанія» до пільгового стажу зараховано за фактично відпрацьований час під землею відповідно до пп. 6, 7 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт і професій і показників для обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, яким передбачено, що для працівників, спеціалізованих підприємств і організацій, зайнятих повний робочий день на-роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених списками, та у разі неритмічної роботи підприємства розрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.

На підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду України від 3 жовтня 2017 року № 242/102/17 до пільгового стажу зараховано періоди роботи з 4 серпня 1987 року по 30 жовтня 1987 року та з 16 січня 1990 року по 13 лютого 2006 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька, з 2 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року на підприємстві ТОВ «Надра Донбасу», з 10 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 5 грудня 2011 року по 31 березня 2014 року на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник», з 2 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року на підприємстві ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова», період роботи з 10 січня 2011 року по 16 січня 2011 року на посаді помічника начальника підземного, з 17 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року на посаді заступника директора по виробництву на підприємстві ТОВ «Ексіменерго» Паливно-енергетична компанія». До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 1 жовтня 2010 року по 18 грудня 2010 року на підприємстві ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова», з 1 квітня 2014 року по 31 липня 2014 року та з 1 вересня 2014 року по 17 вересня 2014 року на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків до Пенсійного Фонду України (форма ОК-5 від 19 жовтня 2016 року), до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року на підприємстві ВГ «Шахта Жовтневий рудник», оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату щомісячних внесків до Пенсійного Фонду України (форма ОК-5 від 19 жовтня 2016 року). До страхового стажу не зараховано період роботи з 1 січня 2016 року по 22 серпня 2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків до Пенсійного Фонду України (форма ОК-5 від 19 жовтня 2016 року). Відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 28 років 4 місяці 08 днів. Пільговий стаж складає 24 роки 08 місяців 08 днів, в тому числі стаж за статтями 14-25 - шахтарі - 13 років 01 місяць 04 дні, за статтями 14-20 - 08 років 08 місяців 16 днів, за Списком № 1 - 03 роки 11 місяців 23 дні, період військової служби - 02 роки, навчання за спеціальності -10 місяців 18 днів. За таких обставин відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Право на пенсію за нормами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заявник набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах.

5 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз'яснень та здійснення відповідних дій, в якій просив відповідача детально розписати застосування вимог обрахування періодів роботи за Списком №1 та чи застосовувалися положення щодо їхнього зарахування до пільгового стажу за статтею14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як це встановлено вимогами Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року, повідомити чи застосовувались положення Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року при обрахуванні стажу за провідними професіями. У разі незастосування вимог Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року позивач просив вжити заходів до вжиття заходів для застосування цих положень при розгляді його звернення. В разі незастосування зазначених вимог зазначити пояснення щодо не застосування зазначених вимог із посиланням на відповідні нормативно-правові акти.

6 березня 2018 року за вихідним № 3299/02 відповідач надав відповідь на звернення позивача від 5 лютого 2018 року, в якому зазначено, що на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду України від 3 жовтня 2017 року № 242/102/17 до пільгового стажу зараховано періоди навчання у професійно-технічному навчальному закладі ГОРПТУ 107 за спеціальністю підземний електрослюсар з 1 вересня 1986 року по 18 липня 1987 року, проходження строкової військової служби з 11 листопада 1987 року по 10 листопада 1989 року, роботи на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 4 серпня 1987 року по 30 жовтня 1987 року та з 16 січня 1990 року по 13 лютого 2006 року, роботи на підприємстві ТОВ «Ексіменерго» з 10 січня 2011 року по 16 січня 2011 року та з 17 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року, до пільгового та страхового стажу зараховані періоди роботи на підприємстві ТОВ «Надра Донбасу» з 2 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року, роботи на підприємстві ВГІ «Шахта «Жовтневий рудник» з 10 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 5 грудня 2011 року по 31 березня 2014 року, на підприємстві «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» з 2 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року, до страхового стажу зараховані періоди роботи на підприємстві ВГІ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 1 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року. Також відповідач зазначив, що відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Враховуючи вищезазначене, страховий стаж позивача склав 28 років 4 місяці 8днів, стаж на підземних роботах 24 роки 8 місяців 8днів, в тому числі: навчання за спеціальністю - 10 місяців 18 днів, військова служба - 2 роки, робота по статтям 14-25 - 13 років 1 місяць 4 дні, робота по статтям 14-20 - 8 років 8 місяців 16 днів. Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік - 3 місяці. Отже, відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач відпрацював гірничим очисного забою менше ніж 10 років, а саме 8 років 8 місяців 16 днів, право на зарахування 1 року 3 місяців за кожний повний рік такої роботи відсутнє.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ХІІ передбачені періоди, з яких складається страховий стаж, згідно якому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина 4 статті 24 Закону № 1058-ХІІ). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (пункт 2 розділу XV Закону № 1058-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

З огляду на вимоги цієї норми в частині переліку професій, робота за якими визначає право робітника на пенсійне забезпечення незалежно від віку, за умови зайнятості не менш 20 років, професії, за якими працював позивач у спірний час, є провідними.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Список № 202).

Аналіз розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 свідчить, що правом на пенсію за статтею 14 Закону № 1788-XII (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Отже, як вже було встановлено судом вище та не заперечувалось відповідачем, стаж позивача за Списком № 1 складає - 03 роки 11 місяців 23 дні.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини 1 статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд зазначає, що трудовою книжкою позивача за спірні періоди передбачено, що він працював на підземних гірничих роботах за статтею 14 Закону № 1788-XII, що дає право на пенсійне забезпечення незалежно від віку, і був безпосередньо зайнятий на цих роботах повний робочий день.

Стосовно посилання відповідача на відсутність уточнюючої довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), суд зазначає наступне.

Питання щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній регулює Порядок № 637. Між тим, про що судом зазначено вище, у відповідності до статті 62 Закону № 1788, якій відповідає пункт 1 цього Порядку, саме трудова книжка є основним документом для підтвердження стажу.

Пункт 20 Порядку № 637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Зокрема, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Зі змісту цієї норми слідує висновок, що вона визначає необхідність надання уточнюючої довідки при підтвердженні спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Проте, в даному випадку йде мова про право позивача на пенсію за статтею 14 Закону № 1788, яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії та не йде мова про призначення пенсії відповідно до статті 13 зазначеного Закону, яка визначає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Таким чином, наявність відповідних записів у трудовій книжці підтверджує вимоги позивача щодо зарахування зазначених періодів до стажу підземної роботи за статтею 14 Закону №1788-XII. Витребування додаткових довідок про спеціальний пільговий характер роботи є зайвим, оскільки трудова книжка містить в собі повну інформацію щодо професії, передбаченої зазначеною нормою, підземного характеру роботи та повного дня в підземних умовах.

При вирішенні питання з приводу зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за статтею 14 Закону № 1788-XII, додаткового стажу за роботу за провідною професією і за Списком №1, суд враховує наступне.

Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.

Умовою для застосування цієї норми щодо додаткового зарахування певної роботи, у відповідності до її змісту, є наявність 10-тирічного стажу роботи за частино 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначене роз'яснення не містить застереження щодо того, що воно застосовується виключно за наявності відповідної кількості стажу за провідною професією і не застосовується за наявності цього стажу за професіями, визначеними Списком № 202.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці, а також обраховуючи стаж роботи за Списком № 1 за кожний повний рік роботи зарахувавши 9 місяців. Як було встановлено судом та визначено відповідачем у рішенні від 26 жовтня 2017 року № 3027 про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у листі від 6 березня 2018 року № 3299/02 наявність в позивача стажу роботи, зокрема, страховий стаж складає 28 років 04 місяців 08 днів, стаж на підземних роботах - 24 роки 08 місяців 08 днів, в тому числі: навчання за спеціальністю - 10 місяців 18 днів, військова служба - 02 роки, робота по статтям 14-25 - 13 років 01 місяць 04 дні, робота по статтям 14-20 - 08 років 08 місяців 16 днів. З урахуванням встановленого відповідачем наявність у позивача більше 10-ти річного стажу роботи за вимогами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в умовах підземних робіт, може бути застосованими положення роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року щодо додаткового зарахування за кожний повний рік роботи за провідною професією за 01 рік 03 місяці, а також за кожний повний рік роботи за Списком № 1 за 9 місяців за вимогами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З урахуванням зазначеного та враховуючи наявність у позивача достатнього стажу роботи за провідною професією повинно бути додатково зараховано 02 роки за частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також з урахуванням наявності достатнього стажу роботи за Списком № 1 повинно бути обраховано до пільгового стажу відповідно до вимог частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 02 роки 3 місяці.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 15 вересня 2016 року № 1983 про призначення пенсії за віком відповідно до частити 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання відповідача врахувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» та додаткового стажу роботи позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувати час роботи за провідними професіями та додатково до стажу його роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме 8 років додатково зарахувавши 2 роки, а також зарахувати час робот, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1, а саме за 3 роки обрахувати 2 роки 3 місяці, суд зазначає, наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, як у даному випадку, зобов'язання врахувати вищезазначені роз'яснення є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30 15 вересня 2016 року № 1983 про призначення пенсії, із врахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» та додаткового стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувати час роботи за провідними професіями та додатково до стажу його роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме 8 років, додатково зарахувавши 2 роки, а також зарахувати час робіт, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1, а саме за 3 роки обрахувати 2 роки 3 місяці.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до квитанцій від 29 березня 2018 року у сумі 705 грн. та від 13 квітня 2018 року у сумі 1410 грн.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У даній справі позивачу необхідно було сплатити судового збору у сумі 2114 грн. 20 коп., проте позивачем було сплачено 2115 грн., тобто на 0,80 грн. більше, тому суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача у сумі 2114 грн. 20 коп. Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що за поверненням надмірно сплаченого судового збору він має право звернутися до суду з відповідною заявою.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про визнання протиправним та скасування рішення від 26 жовтня 2017 року № 3027, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 жовтня 2017 року № 3027 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2016 року № 1983 про призначення пенсії за віком відповідно до частити 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» та додаткового стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувававши час роботи за провідними професіями та додатково до стажу його роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме 8 років, додатково зарахувавши 2 роки, а також зарахувававши час робіт, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1, а саме за 3 роки обрахувати 2 роки 3 місяці.

Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2114 грн. 20 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 червня 2018 року. Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.