Рішення № 74896946, 13.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 р. Справа№805/1192/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи № 805/1192/18-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (84401, АДРЕСА_1) звернувся до Донецького обласного військового комісаріату (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, б.67) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР з 05 листопада 1977 року по 12 грудня 1979 року, в тому числі в Республіці Афганістан з 28 лютого 1979 року по 07 грудня 1979 року, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. 17 лютого 2017 року позивачу було встановлено безстроково третю групу інвалідності (первинно) у зв'язку з пораненням (контузією) та захворюванням, так, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що засвідчується довідкою до акту огляду МСЕК від 22 березня 2017 року серії АВ № 0605804. 11 грудня 2017 року відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" ОСОБА_1 звернувся до уповноваженого органу, яким є Донецький обласний військовий комісаріат, з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши усі необхідні для призначення допомоги документи. Донецький обласний військовий комісаріат у визначений 15-денний строк не подав зазначені документи розпоряднику бюджетних коштів, яким є Міністерства оборони України та відмовив позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги листом від 20 грудня 2017 року № С3 956. Відмова була мотивована тим, що позивачем не було надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Також було зазначено, що усі необхідні документи повинні бути завірені належним чином та надані у двох примірниках, а тому для направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Донецький обласний військовий комісаріат підстав не має. 20 січня 2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до Донецького обласного військового комісаріату з аналогічною заявою про виплату одноразової грошової допомоги, надавши усі необхідні для призначення допомоги нотаріально завірені документи у 2-х екземплярах. Донецький обласний військовий комісаріат знову у визначений 15- денний строк не подав зазначені документи розпоряднику бюджетних коштів та відмовив листом від 30 січня 2018 року № СЗ/71. Відмова була мотивована аналогічними твердженнями. Зазначену бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату позивач просить суд визнати протиправною та зобов'язати відповідача подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що при поданні заяви позивачем від 11.12.2017 року та від 20.01.2018 року було подано не всі документи, передбачені Порядком та умовами призначення і виплати грошової допомоги, а саме не було надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. А відтак, за відсутності вказаних документів, не можливо визначити право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги. Отже, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, та відкрито провадження по справі № 805/1192/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/1192/18-а за правилами загального позовного провадження на 15 годину 00 хвилин 14 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року витребувано у ОСОБА_1 копію паспорту позивача, копію картки платника податків позивача, копію посвідчення серія НОМЕР_2 від 03.04.2017 року, копію заяви від 11.12.2017 року про виплату одноразової грошової допомоги, копію заяви від 20.01.2018 року про виплату одноразової грошової допомоги, копію військового квитка, копію довідки від 19.03.2015 року № 965, копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2848/ж від 07.12.2016 року, копію витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 15.12.2016 року, копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0605804 від 22.03.2017 року, засвідчені належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства. Оголошено перерву у підготовчому засіданні по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії до 12:30 год. 23.04.2018 року.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкладено підготовче засідання до 13-00 год. 14 травня 2018 року та продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі № 805/1192/18-а та призначено судовий розгляд по суті на 14 годину 00 хвилин 06 червня 2018 року.

Pозгляд справи № 805/1192/18-а перенесено з 06 червня 2018 року на 13 червня 2018 року о 09:15 год. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Позивачем через відділ документообігу та архівної роботи надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 84401, АДРЕСА_1 (а.с.58-63), проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР з 05 листопада 1977 року по 12 грудня 1979 року, у тому числі в Республіці Афганістан з 28 лютого 1979 по 07 грудня 1979 року, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. Вказане підтверджено копією військового квитка НБ № 2530556 (а.с.69-78), довідкою Козелецького районного військового комісаріату Чернігівської області від 19.03.2015 року № 965 (а.с.79).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 07.12.2016 року спеціаліст в галузі судово-медичної експертизи, лікар судово-медичний експерт Трач В.П. склав висновок № 2848/Ж відносно ОСОБА_1, відповідно до якого при огляді виявлено рубці, що є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1979 році (а.с.80).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 5086 від 14.12.2016 року встановлено, що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.81).

Позивачу було встановлено безстроково третю групу інвалідності (первинно) у зв'язку з пораненням (контузією) та захворюванням, так, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що засвідчується довідкою до акту огляду МСЕК від 22 березня 2017 року серії АВ № 0605804 (а.с.82).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.04.2017 року ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (а.с.64).

11 грудня 2017 року відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" позивач звернувся до уповноваженого органу, яким є Донецький обласний військовий комісаріат, з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши усі необхідні для призначення допомоги документи (а.с.16-17).

Донецьким обласним військовим комісаріатом надано відповідь від 20 грудня 2017 року № С3_956 про відмову у направленні документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України через те, що ОСОБА_1 не було надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Також було зазначено, що усі необхідні документи повинні бути завірені належним чином та надані у двох примірниках, а тому для направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Донецький обласний військовий комісаріат підстав не має (а.с.31).

20 січня 2018 позивач повторно звернувся до Донецького обласного військового комісаріату з аналогічною заявою про виплату одноразової грошової допомоги, надавши усі необхідні для призначення допомоги нотаріально завірені документи у 2-х екземплярах (а.с.18-19).

Донецький обласний військовий комісаріат вдруге відмовив ОСОБА_1 листом від 30 січня 2018 року № СЗ/71 у зв'язку з тим , що не було надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (а.с.32).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стаття 41).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частинами 1, 2 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII (в редакції, що діяла на момент встановлення інвалідності ОСОБА_1.) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

В постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-563а14 по справі з аналогічними правовідносинами, визначено, що право на отримання допомоги виникає у військовослужбовця з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби. Крім того, визначено, що одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини 9 статті 16-3 вищезазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Пунктом 3 Порядку № 975, визначено що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, виходячи з вищевикладеного, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Стосовно посилання відповідача на ненадання позивачем документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 21.21 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до пункту 21.7 Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акту про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва), записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (пункт 21.8 Положення № 402).

Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення ОСОБА_1, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 5086 від 14.12.2016 року, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.81), та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського клінічного міського бюро судово- медичної експертизи № 2848/Ж від 07.12.2016 року засвідчили в діях ОСОБА_1 відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання (а.с.80).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року по справі 2-а/1626/12/1370, де зазначено, що форма такого документу законодавчо не визначена, а тому, за приписами наведеної норми такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Отже, відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу необхідні документи про підтвердження проходження військової служби та про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, пов'язаних з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії, а тому у відповідача були відсутні підстави для не складання висновку та не направлення його до Міністерства оборони України, а тому позовна вимога, щодо визнання протиправною бездіяльності підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Донецького обласного військового комісаріату подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, позивач відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється як учасник бойових дій.

Відповідно до частини 5 статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з відсутністю факту понесення сторонами судових витрат, їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 244-250, 255, 262, 295, 297 КАС, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 84401, АДРЕСА_1) до Донецького обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08301764, 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, б.67) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Повний текст рішення складено 23 червня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.