Рішення № 74896672, 21.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 червня 2018 р. Справа № 802/1535/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Панасюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування вимог позивач зазначає про те, що під час проходження військової служби у складі збройних сил СРСР він отримав травми, пов'язані з проходженням служби, у зв'язку із чим у 2013 році йому було встановлено третю групу інвалідності. У 2016 році позивачу було встановлено другу групу інвалідності.

Вказує, що згідно із ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має право на отримання одноразової грошової допомоги з моменту настання інвалідності, а тому відмова відповідача у призначенні і виплаті допомоги є протиправною.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, покликаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), а саме на п. 8 Порядку №975 вказав, що позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про отриманя одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи після спливу дворічного строку з дня первинного встановлення йому інвалідності, а відтак втратив право на виплату відповідної грошової допомоги.

Крім того, зауважив, що вимога про зобов'язання Міністерства оборони України призначити та здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи є втручанням у виключні повноваження органу державної влади.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_3, проходив військову службу в Збройних Силах України в період з 14 жовтня 1984 року по 27 грудня 1989 року.

В період з 05.02.1985 по 01.08.1985 ОСОБА_3, проходив військову службу в Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях в складі військової частини польова пошта 83572, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 та довідкою Хмільницького ОРБК від 12.10.2015 .

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України, оформленого протоколом № 3789 від 13 жовтня 2015 року встановлено, що отриманні позивачем «Поранення/Контузія/ та захворювання, пов'язанні з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії». Вказане підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної ВЛК від 13.10.2015 № 3789 та Висновком судово-медичної експертизи №1954/ж від 13.10.2015.

Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією № 1, 15.07.2013 року позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою серії 10 ААА №539010.

12.05.2016 року Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 позивачу встановлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою серії 12ААА № 564507.

Управлінням соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області позивачу встановлено статус інваліда війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3

12 вересня 2017 року позивачем через Вінницький обласний військовий комісаріат подана заява до Міністерства оборони України для виплати йому одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду 2 групи з 12.05.2016 року, до якої додані наступні документи: копія довідки до акту медико-соціальної експертної комісії про встановлення 2 групи інвалідності серії 12ААА № 564507 від 12.05.2016, витяг із протоколу №3789 від 13.10.2015 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв; копія висновку судово-медичної експертизи №1954/ж від 13.10.2015 року.

27.04.2018 рішенням засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - комісія МО України) оформленого протоколом від 06.04.2018 №37, ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Своє рішення комісія МО України мотивувала тим, що позивач звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №3597 IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний обов'язок і військову службу»», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»», а тому він не має права на одержання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності.

Крім того, відповідач вказав, що зміна групи інвалідності з III на II відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Не погоджуючись зі змістом відмови, позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.

Судом встановлено, що позивач не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності у 2013 році, а другу групу інвалідності позивач отримав 12 травня 2016 року.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності відмови, оскарженої позивачем та викладеної у рішенні засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.04.2018, оскільки позивач має право на вказану виплату.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27 лютого 2018 року, які відповідно до вимог КАС України, є обов'язковими для врахування судами під час вирішення аналогічних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 65 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 за №37, про відмову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності II групи з 26.01.2016 внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої статтями 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої статтями 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 12.05.2016.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 22000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Міністерство оборони України (пр-кт. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022).

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 25.06.2018

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна