Рішення № 74896474, 14.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа № 911/277/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

(адреса: АДРЕСА_1)

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" (адреса: 07412, Київська обл., Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 41-Г, код 31252340)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" (адреса: 04073, м. Київ, пров Куренівський 19/5, код 33100334)

3. Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни

(адреса: АДРЕСА_2)

про визнання недійсним правочину

за участю представників:

позивач: не з'явились;

відповідача 1: Лінкевич О.М.;

відповідача 2: не з'явились;

відповідача 3: Білан В.Ч., Кулик В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг", Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни про визнання недійсним правочину.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що підставою для визнання договору позики безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 №03-08/07 недійсним є те, що він не відповідає меті створення товариства, так як укладений з метою доведення відповідача-1 до стійкої фінансової неплатоспроможності та до банкрутства, у зв'язку з чим, як наслідок, є підстави для визнання недійсним і пов'язаного з ним договору про відступлення права вимоги від 23.09.2008, що укладений між ТОВ "ЛК "Укрпромбудлізинг" та СПДФО Андрєєва Н.Г. На думку позивача, з урахуванням норм ст. ст. 203, 215 ЦК України є підстави для визнання вищевказаних договорів недійсними.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2018 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

20.02.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено.

14.03.2018 через канцелярію суду від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те що, позивач не є стороною спірних договорів, а тому її права не порушуються. Зазначає, що обставина з приводу того, що директор СТОВ «Юнайтед Гроуверс» Олексій М.І. укладав правочини, що призвели до стійкої неплатоспроможності, не є тим доводом, щоб визнавати правочини недійсним, а сам директор був наділений повноваженнями на укладання такого ряду правочинів.

19.03.2018 через канцелярію суду представник позивача подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що право позивача на оспорювання правочинів передбачено ч. 3 ст. 215 ЦК України. Зазначає, що в ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/4035/17 від 17.10.2017 містяться обставини, які входять до предмету доказування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2018 задоволено клопотання відповідача 3 - Андрєєвої Н.Г. про розгляд справи № 911/277/18 в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 26.04.2018.

25.04.2018 через канцелярію суду представник відповідача 1 подав клопотання про розгляд справи №911/277/18 без його участі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2018 призначено розгляд справи № 911/277/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.05.2018.

02.05.2018 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить: визнати недійсним договір №03-08/07 безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 укладений між СТОВ «Юнайтед Гроуверс» та ТОВ «ЛК «Укрпромбудлізинг»; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 23.09.2008 укладений між ТОВ «ЛК «Укрпромбудлізинг» та СПДФО Андрєєвою Н.Г.

08.05.2018 через канцелярію суду позивач подала заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

16.05.2018 через канцелярію суду представник відповідача 3 подав доповнення до заяви про застосування строків позовної давності.

17.05.2018 через канцелярію суду представник позивача подав заперечення проти доповнень до заяви про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2018 закрито підготовче провадження у справі №911/277/18 та призначено справу до розгляду по суті на 07.06.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області 07.06.2018 представником відповідача 1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2018 розгляд справи відкладено на 14.06.2018.

08.06.2018 через канцелярію суду позивач подала клопотання про слухання справи без участі представника позивача.

08.06.2018 через канцелярію суду представник позивача подав додаткові пояснення.

11.06.2018 через канцелярію суду представник відповідача 3 долучив до матеріалів справи ухвалу господарського суду Київської області від 18.05.2018 №Б24/081-12 та зазначив, що в даній ухвалі надана обґрунтована правова оцінка тім обставинам які викладені в тексті ухвали від 17.10.2017 №361/4035/17.

Позивач та відповідач 2 в судове засідання 14.06.2018 не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 1 та відповідача 3 у судовому засіданні надали усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю.

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 між ТОВ «Укрпромбудлізинг» (позикодавець) та СТОВ «Юнайтед Гроуверс» (позичальник) був укладений договір №03-08/07 безвідсоткової зворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову допомогу для здійснення часткових розрахунків перед ДП «Державний інститут землеустрою» та ДІ «УкрНДІПроцивільсільбуд» щодо розробки проектно-вишукувальної документації та детального плану житлової забудови земельної ділянки площею 61,7896 га (в тому числі ділянки №2 1,2954 га кадастровий номер НОМЕР_3 Державний акт серія НОМЕР_4) в с. Рожни Броварського району Київської області, та інших пов'язаних з цим робіт. Позичальник зобов'язується отримати безвідсоткову зворотну фінансову допомогу, витратити її за призначенням та повернути її позикодавцю у термін, встановлений цим договором (п. 1.2. договору).

Загальний розмір безвідсоткової зворотної фінансової допомоги складає 60000,00 гривень. Термін, на який надається безвідсоткова зворотна фінансова допомога складає 30 календарних днів, починається з 03 серпня і закінчується 02 вересня 2007 року (п.п. 2.1., 2.4.).

По закінченню строку, який вказаний в пункті 2.4. цього договору, позичальник повинен повернути безвідсоткову зворотну фінансову допомогу шляхом перерахування коштів в повному обсязі на рахунок позикодавця в цьому договорі, протягом 2 банківських днів (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору цей договір ступає в силу з 03 серпня 2007 року та діє до моменту повного виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених цим договором.

За порушення умов, викладених у пунктах 1.2., 1.3., 3.1. цього договору позичальник несе відповідальність у вигляді пені: за кожен день прострочки повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги у розмірі 0,25% від загальної суми даного договору, за не виконання умов п.п. 1.3 у розмірі 1% від загальної суми даного договору за кожний день невиконання умови, з дати надіслання письмового запита з пропозицією купівлі обумовленій в п.п. 1.3., земельній ділянки.

23.09.2008 між ТОВ «Лізингова компанія «Укрпромбудлізинг» (первісний кредитор) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем Андреєвою Н.Г. (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором безвідсоткової зворотної фінансової допомоги №03/08/7 від 03.08.2007 (основний договір), укладений між первісним кредитором та СТОВ «Юнайтед Гроуверс» (боржник). За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (п. 1.2. договору про відступлення права вимоги).

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор повинен виконати зобов'язання перед первісним кредитором по договору №1 від 23.09.2008. Строк виконання зобов'язань до 31 грудня 2008 року (п.п. 2.1., 2.2. договору про відступлення права вимоги).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1. договору про відступлення права вимоги).

У зв'язку з неналежним виконанням СТОВ «Юнайтед Гроуверс» своїх зобов'язань за договором № 03-08/07 безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007, СПДФО Андреєва Н.Г. було заявлено судовий позов про стягнення з СТОВ «Юнайтед Гроуверс» пені в сумі 368700,00 гривень.

Рішенням господарського суду Київської області по справі №2/018-09/6 позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Андреєвої Наталії Геннадіївни до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед гроуверс" задоволено частково, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед Гроуверс" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Андреєвої Наталії Геннадіївни 125 700,00 гривень пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2012 за спільною заявою Кулика Василя Олексійовича та Андрєєвої Наталі Геннадіївни відносно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" порушено провадження у справі про банкрутство №Б24/081-12.

У позовній заяві позивач зазначає, що зазначені договори були укладені з метою доведення відповідча-1 до стійкої фінансової неплатоспроможності та до банкрутсва, що також підтверджується ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2017 у справі №361/4035/17, та є підставою для визнання вказаного правочину недійсним згідно ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов, відповідач 3 проти зазначених позивачем доводів та посилань заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що обставина з приводу того, що директор СТОВ "Юнайтед Гроуверс" Олексій М.І. укладав правочини, що призвели до стійкої неплатоспроможності, не є тим доводом, щоб визнавати правочин недійсним. Також, відповідач 3 наголошує на тому, що рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/24609/13 від 27.02.2017 дані обставини щодо відповідних договорів досліджувалися. Предметом позову було визнати недійсним договір про відступлення права вимоги. В позовних вимогах про визнання договору відступлення права вимоги від 23.09.2008 недійсним відмовлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу припису статті 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Дослідивши та надавши правову оцінку поданим сторонами доказам, суд зазначає, що ухвалою Броварськогоміськрайонного суду Київськоїобластівід 17.10.2017 у справі №361/4035/17 щодо обвинувачення Олексія Миколи Івановича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, було встановлено, що директор товариства СТОВ "Юнайтед Гроуверс", діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, уклав 03 серпня 2007 року від імені підприємства Договір №03-08/07 з ТОВ «Лізингова компанія «Укрпромлізінг» про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги (далі - Договір фінансової допомоги) у розмірі 60 000 грн. на 30 календарних днів по 02.09.2007 року для здійснення часткових розрахунків перед ДП «Державний інститут землеустрою» та ДІ «Укр НДІ Процивільсільбуд» щодо розробки проектно-вишукувальної документації та детального плану житлової забудови земельної ділянки площею 61,78 га в с. Рожни Броварського району Київської області та інших пов'язаних з цим робіт.

При цьому, укладаючи зазначений Договір фінансової допомоги, директор Товариства Олексій М.І. усвідомлював, що кероване ним Товариство не в змозі повернути отримані від ТОВ «ЛК «Укрпромлізінг» грошові кошти у розмірі 60 000 грн. і завідомо не планував виконання договірних зобов'язань перед зазначеним підприємством, у зв'язку з чим створена сума кредиторської заборгованості, а також нарахована на неї пеня сприятимуть доведенню керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведенню його до банкрутства. При цьому директор Товариства Олексій М.І. діяв з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи, що у випадку не повернення отриманих від ТОВ «ЛК «Укрпрослізинг» грошових коштів та прийняттям судовими органами рішення щодо стягнення з Товариства основної суми боргу та нарахованої на неї пені, яка у подальшому в процесі процедури банкрутства підлягає обов'язковому поверненню кредитору та значно перевищує початкову суму боргу, що є в інтересах кредитора та в його особистих інтересах.

В подальшому, в порушення п.7.2. Договору фінансової допомоги, яким визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої права по цьому договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони, 23 вересня 2008 року між ТОВ «ЛК «Укрпролізінг» та ФОП Андрєєвою Наталією Геннадіївною було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ «ЛК «Укрпромлізінг» передало, а Андрєєва Н.Г. прийняла на себе право вимоги і стала новим кредитором за Договором фінансової допомоги.

У зв'язку з умисним не виконанням директором Товариства Олексієм М.І. договірних зобов'язань щодо повернення зворотної фінансової допомоги перед ТОВ «ЛК «Укрпромлізинг» та ФОП Андрєєвою Н.Г., як правонаступницею права вимоги боргу, остання звернулась до Господарського суду Київської області щодо стягнення з Товариства суми боргу та пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2009 по справі № 2/018-09/6 було задоволено позов ФОП Андрєєвої Н.Г. щодо стягнення з Товариства пені у розмірі 125 700 грн. за Договором фінансової допомоги, що більше ніж вдвічі перевищує початкову суму зворотної фінансової допомоги у 60 000 грн., що значною мірою сприяло доведенню керованого Олексієм М.І. Товариства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства.

Ухвалою про закриття провадження у справі №361/4035/17 від 17.10.2017 Олексія М.І. було визнано таким, що скоїв доведення до банкрутства керованого ним підприємства з кваліфікацією дій за ст. 219 КК України та звільнено останнього від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності.

У вказаній ухвалі (в межах справи № 361/4035/17р.-к) також було надано правову оцінку висновку експерта, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.03.2014 № 168/14-45 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, дослідженням наданих матеріалів, з врахуванням звіту щодо фінансово-господарського аналізу діяльності товариства від 11.11.2013, складеного ТОВ "Консалтингова компанія "Піфагор", в якому встановлено наявність ознак доведення до фіктивного банкрутства товариства на підставі правочинів, як з фізичними, так і юридичними особами, які стали ініціаторами порушення процедури банкрутства товариства, в тому числі ТОВ «Лізингова компанія «Укрпромбудлізинг» згідно договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від №03-08/07.

Як зазначено в ч. 6 ст. 75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що договір безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 №03-08/07, укладений відповідачами не для настання його реальних наслідків, які полягають у використанні грошових коштів для господарської діяльності підприємства та отримання прибутку, а навпаки, уклавши оспорюваний договір товариство не тільки не отримало прибутку, а всупереч власним фінансовим інтересам набуло зобов'язання сплатити заборгованість, що сприяло виникненню неплатоспроможності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорювані договори не спрямовані на настання правових наслідків, обумовлених ними, що є підставою для визнання спірних правочинів недійсними згідно з ч.5 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Вказана правова позиція стосовно визнання договору недійсним з підстав визначених ч. 5 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) викладена в постанові Верховного суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14.

Судом не приймаються посилання відповідача 3 на ухвалу господарського суду Київської області від 18.05.2018 у справі № Б24/081-12 про банкрутство СТОВ «Юнайтед Гроуверс», оскільки в зазначеній ухвалі не надавалась правова оцінка договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 №03-08/07, а правомірність спірного договору не є предметом розгляду справи про банкрутство СТОВ «Юнайтед Гроуверс».

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача 3 на рішення господарського суду м. Києва у справі №910/24609/13, оскільки у справі №910/24609/13 вирішено спір, що виник між іншими сторонами, а позовні вимоги обґрунтовані іншими підставами - порушення умов п. 7.2 договору №03-08/07 безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007, а саме: неповідомлення боржника про заміну кредитора.

Стосовно поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності та його спливу, суд зазначає наступне.

Відповідності до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як свідчать матеріали справи, про факт порушення свого права, позивач дізнався в 2017 році при розгляді справи №Б24/081-12 про банкрутство СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та визнання ОСОБА_1 кредитором з грошовими вимогами до боржника, про що свідчить ухвала господарського суду Київської області від 26.04.2017 року, яка набрала законної сили.

Таким чином, враховуючи вказані норми цивільного законодавства, суд зазначає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки, останній звернувся до суду з позовом у справі, що розглядається, з дотриманням загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2018 між Адвокатом Зоріною Оленою Валентинівною (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено Договір №01/02/2018 про надання правничої допомоги, відповідно до умов п. 1.1. якого, адвокат приймає на себе доручення клієнта (або його представника) про надання клієнту в його інтересах правової допомоги обумовленого ним виду (згідно переліку, наведеному у Договорі), а клієнт зобов'язується видати адвокату довіреність на представлення його інтересів перед третіми особами та у суді, відшкодувати витрати, пов'язані із виконанням цього договору, а також прийняте виконане за цим договором.

В якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень, позивачем до матеріалів справи 01.02.2018 долучено Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) б/н, б/д, що є Додатком №1 до Договору №01/02/18 про надання правничої допомоги від 01.02.2018 року, з описом робіт, виконаних адвокатом, виписку по рахунку від 30.04.2018.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 №03-08/07, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» (код 31252340) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Укрпромбудлізинг» (код 33100334).

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 23.09.2008 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Укрпромбудлізинг» (код 33100334) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Андрєєвою Наталією Геннадіївною (РНОКПП НОМЕР_1).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» (адреса: 07412, Київська обл., Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 41-Г, код 31252340) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 1174,66 гривень судового збору та 1666,66 гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" (адреса: 04073, м. Київ, пров Куренівський 19/5, код 33100334) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 1174,66 гривень судового збору та 1666,66 гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни (адреса: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 1174,66 гривень судового збору та 1666,66 гривень витрат на правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 14.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.06.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак