Постанова № 74894164, 06.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8166/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Кузьміної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРОРГСИНТЕЗ» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання неправомірними дій та скасування наказу від 09.06.2017 №207,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРОРГСИНТЕЗ» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просив суд: визнати неправомірними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) при прийнятті наказу від 09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРОРГСИНТЕЗ» задоволено.

Визнано неправомірними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) при прийнятті наказу від 09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації.

Скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРОРГСИНТЕЗ» на об'єкті будівництва «Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва».

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРОРГСИНТЕЗ»: статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації», зокрема: проектна документація розроблена без отримання технічних умов, з відхиленням Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки та без інженерно-геологічних вишукувань; пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування проекту будівництва корпусу №112 заводу «Радикал» по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва розроблений у 2007 році, в той час як максимальний строк використання матеріалів вишукування попередніх років, без виконання контрольних досліджень та коректури, для інженерно-геологічних вишукувань становлять до 5 років.

За наслідками перевірки 08.06.2017 відповідачем було складено акт та прийнято припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

09.06.2017 відповідачем було винесено наказ №207 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначене в акті перевірки від 08.06.2017 порушення вимог пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» - відсутнє.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV), який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), згідно п. 1 якого державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється Держархбудінспекцією.

Пунктом 2 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється з дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У відповідності до п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Приписами пунктів 16, 17 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 18 Порядку №553, керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до п. 21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Як уже зазначалося, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було проведено позапланову перевірку ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ» з метою необхідності перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності із реконструкції нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва від 11.05.2017 №КВ 143171310911.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт в своїх доводах зазначає, що в ході проведення перевірки було встановлено, що проект «Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва» розроблений ПП «Архібуд-дизайн» під керівництвом головного архітектора проекту Євгененко Н.О. (кваліфікаційний сертифікат АА №000007), передбачає нове будівництво, а тому ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ» не виконані вимоги Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 №232/15/12/009-15 в частині вирішення майново-правових питань в установленому законодавством порядку.

Проте, колегія суддів зважає на ту обставину, що інспектором Департаменту не зазначено ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі, в чому саме вбачається не вирішення майново-правових питань, що в свою чергу не дає підстав вважати, що вказаний пункт Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 №232/15/12/009-15 не був вирішеним.

Так, пунктами 4.3 та 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» передбачено, що основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б); Інші вихідні дані, які надаються замовником.

Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.

Згідно частини другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

З наявних у справі доказів вбачається, що Проект «Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва» розроблений ПП «Архібуд-дизайн» під керівництвом головного архітектора проекту Євгененко Н.О. (кваліфікаційний сертифікат АА №000007), передбачає нове будівництво лабораторно-виробничого корпусу з подальшим збільшенням об'ємів споживання тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації. Електропостачання здійснюється згідно діючого договору від 26.08.2005 №10154, укладеного між АЕК «Київенерго» та ТОВ «Поліхімпром», водопостачання та водовідведення здійснюється згідно діючого договору від 13.06.2005 №08382/5-03, укладеного між ЗАТ ХК «Бліц-інфо» (правонаступник ВАТ «Радикал») з ПАТ АК «Київводоканал», теплопостачання від власної котельні з 4-ма котлами КВН-2,9 Те, введеної в експлуатацію 31.05.2012, декларація №КВ 14312085727.

Тобто, об'єкт лабораторно-виробничий комплекс розміщений на земельній ділянці площею 0,4055 га на місці зруйнованих виробничих будинків корпусу 112, проммайданчика площею 25 га ВАТ «Радикал» та входить по енерго - та іншому забезпеченню в цілісний майновий комплекс, відтак новий об'єкт було приєднано до вже існуючих інженерних мереж.

Крім того, апелянт також посилається на те, що інспектором Департаменту встановлено порушення вимог пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва», а саме, позивачем подано технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування проекту будівництва корпусу №112 заводу «Радикал» по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва розроблений у 2007 році, в той час як максимальний строк використання матеріалів вишукування попередніх років, без виконання контрольних досліджень та коректури, для інженерно-геологічних вишукувань, становлять до 5 років.

Положенням пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» передбачено встановлення наступних строків використання матеріалів вишукувань минулих років, без виконання контрольних досліджень та коректури (при відсутності змін), а саме: інженерно-геодезичні вишукування - до 1 року; інженерно-геологічні та інші вишукування - до 5 років. В усіх випадках, рішення щодо можливості використання матеріалів вишукувань минулих років і визначення об'ємів контрольних вишукувань, виноситься керівником робіт (відповідальним виконавцем) ґрунтуючись на рекогносцирувальному дослідженні ділянки (траси).

Як свідчать матеріали даної справи, після введення в дію ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» та згідно пункту 4.13 були виконані контрольні дослідження та коректури, де відповідальним виконавцем було прийнято рішення щодо можливості використання матеріалів вишукувань минулих років, що підтверджується технічним висновком про контрольні інженерно-геологічні вишукування для проекту будівництва корпусу №112 заводу «Радикал» по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені в акті перевірки від 08.06.2017 обставини, які вказують на порушення позивачем вимог пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва», не знайшли свого підтвердження під час розгляду вказаної справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 08.06.2018р.